Сергій Никифоров: «Поки що немає чіткого й стабільного потрапляння на планку» (ВІДЕО)

У другий день чемпіонату світу з легкої атлетики чоловіки розіграють медалі зі стрибків у довжину. Напередодні участь у кваліфікації брав і українець Сергій Никифоров. На жаль, пройти в основне коло змагань йому не вдалося. Два заступи і результат 7,47 м принесли йому 30-те місце.
 
- Це мій перший чемпіонат світу, зовсім інші емоції і враження – не такі, як на чемпіонаті Європи, - говорить Никифоров. – Є певні недопрацювання. Досить велика проблема у тому, що не можу потрапити на планку. Відчуваю, що нормально біжу, є потенціал, але не вистачає фарту. Щось у літньому сезоні не вдається це робити, інакше біжиться, чи то вітер мені заважає.. Поки що сам не можу зрозуміти. Будемо коригувати розбіг, працювати і вже до наступного чемпіонату світу, сподіваюсь, я покажу результат.
 
Цього року у вас було дуже мало стартів. Можливо, не вистачило якраз змагальної практики?
 
Зимою все склалося, я ідеально потрапляв на планку і був задоволений результатом. Відповідно, я був готовий. Власне, я і зараз готовий, але практики змагатися просто неба не вистачає.
 
Чому ви тоді так мало виступали у літньому сезоні?
 
Причиною стали сімейні проблеми в Криму. Все було нормально, але коли поїхав додому, дізнався, що відбувається з моєю рідною людиною, складно було це перенести, довго відходив. Зараз ніби вже й краще, але все одно не те, що хотів отримати. Відчуваю, що фізично я дуже готовий.
 
Олімпійський стадіон, перший день змагань, підтримка просто нереальна…
 
Я сам стільки емоцій отримав! Хотілось би, щоб все вдалося, але попереду ще багато роботи. Поки що немає чіткого й стабільного потрапляння на планку. А щодо емоцій, то не хотів їх показувати учасникам, хотів зберегти всередині. Психологія – річ цікава.
 
Сподівався, що все вийде.  Мені було мало відносити одну стопу. Я відчував, що біжу швидко, розштовхуюсь сильно. І трішки не вистачало набігти на планку, зібрати кроки і потрапити. Певно, зміг би це зробити, але вітер… Він ніби й нормальний, проте дує в обличчя... Сподіваюсь, що наступного року покажу кращий результат, виправлю свою помилку і цей мій досвід допоможе.
 
Якби у секторі був Владислав Мазур, вам би це могло допомогти, як вважаєте?
 
Для мене не принципово, чи є хто в секторі. Я собі стрибаю, він – собі. Я маю виконати поставлене перед собою завдання, не звертаю увагу на людей Сам собі працюю, знаю, скільки мені потрібно і що потрібно робити. Коли розсіюю увагу, це, навпаки, збиває з ладу. Ти налаштовуєшся, глянув на іншого – і переймаєшся через те, що він далі стрибнув. Так не повинно бути. Потрібно змагатися з собою Якщо переможеш себе, то переможеш усіх.

 

Joomla template by ByJoomla.com