Юлія Шматенко: «Можливо, життя мене готує до серйозніших змагань»

Фото (с)Павло Маменко
 
На дистанціях 5000 і 10000 метрів Україна вже досить давно не була представлена на чемпіонатах світу. Цьогорічні виступи Юлії Шматенко стали справжнім ковтком свіжого повітря. За системою добору ІААФ вона потрапила на чемпіонат світу.
 
У Лондоні Юлія готувалася і сподівалася на високий результат. Але кілька днів тому вона перехворіла – температура то опускалася, то піднімалася. Останні кілька днів все вже було ніби й добре, але, як зізналася сама спортсменка, на всю дистанцію свіжості не вистачило. Та попри все Юлія залишилася дуже невдоволена своїм виступом (16.40.36 хв), адже як справжня максималістка вона вимагає від себе лише найкращого.
 
- Кожного разу виходжу на доріжку і не знаю, чого від себе чекати. Сподівалася на краще. Відчувала, що для мене трішки швидкий біг. Коли відчуваю, що є сили, виходжу вперед і біжу. А коли відчуваю, що їх немає, намагаюся зайняти позицію, а це для мене досить складно. Мені значно зручніше бігти попереду, як не дивно, коли мені ніхто не заважає. А тут з усіх боків суперниці, намагаєшся нікому не наступити на ноги, утриматися самій.
 
На розминці все ніби було непогано і сьогодні, і вчора. Але організм не обдуриш, певно, він ще не відійшов від хвороби. П’ятірка – дистанція складна. Свіжості вистачило лише на два перші кола, а потім не змогла зачепитися за дівчатами. Темп був досить швидкий. Якби бігли повільніше, протрималася б довше.
 
Про те, щоб зійти, думки відвідували, адже психологічно дуже складно пробігти так, як я сьогодні. Це сильний удар. Але вирішила не робити цього. Сходити – це річ заразна: зійдеш раз, потім другий – і так щоразу, як буде важко.
 
Юля, але у вас був чудовий сезон, та і на чемпіонаті світу на довгих дистанціях у нас уже так давно не виступали українки…
 
Так, але я дуже самокритична. Якщо я сюди приїхала, то повинна показати максимальний результат. Знаю, що готова була бігти мінімум 15.10. Але життя внесло свої корективи. Наступного разу буду досвідченішою. Зараз уже знаю, що якості вимагає не лише безпосередньо спортивна складова підготовки, а й різні, на перший погляд, дрібниці. Можливо, життя мене готує до серйозніших змагань. З усього потрібно робити висновки і шукати позитивний бік.
 
Попереду відпочинок?
 
Ні, за місяць чи навіть менше бігтиму у Празі «десятку». Потім ще пару стартів у листопаді – і відпочинок.
Joomla template by ByJoomla.com