Підсумки сезону-2017. Спринт

Підведення підсумків сезону за видами завершуємо інтерв’ю з головним тренером збірної України зі спринту Іриною Ольховніковою.
 
- Ірино Володимирівно, як прокоментуєте виступ спринтерів в нинішньому сезоні загалом і на чемпіонаті світу в Лондоні зокрема?
 
- Протягом року для групи спринтерського та бар’єрного бігу було проведено 19 навчально- тренувальних зборів, в яких взяло участь 48 атлетів. Виконали практично все з того, що було заплановано. Були певні моменти, коли бракувало коштів, і через це ми змушені були зменшувати терміни зборів. Але це ніяк не вплинуло на підготовку, перш за все естафетних команд. Саме їм ми приділяли найбільшу увагу, адже розуміли, що тільки наші естафети можуть конкурувати на світовому рівні.
 
На чемпіонаті Європи у приміщенні ми планували здобути одну нагороду – в естафеті 4х400 метрів. Виграли дві: окрім цього квартету відзначилася Олеся Повх. Тобто на перших важливих змаганнях сезону ми завдання перевиконали, так само як і на командному чемпіонаті Європи в Ліллі. У нас там було заплановано чотири місця у першій трійці, а ми отримали шість – Сергія Смелика (200 м), Ольги Земляк (400 м), Ганни Плотіциної (100 м з/б), Олени Колесниченко (400 м з/б) та обох жіночих естафет.
 
На молодіжному чемпіонаті Європи хочу відзначити виступ Яни Качур, яка дебютувала цього року, і дебютувала дуже добре – здобула дві бронзи (на 200-метрівці та у складі естафети 4х400 м). В естафеті 4х400 м, але вже на юніорському чемпіонаті Європи, наші дівчата також відзначилися – встановили рекорд України.
 
Що стосується Лондону, то ще на початку року, коли я виступала на Виконкомі ФЛАУ, дуже обережно ставилася до здобуття нагород на чемпіонаті світу. Адже знала, що з особистих причин пропускають сезон Наталія Пігіда, Марія Рємєнь, Ганна Рижикова-Ярощук, Наталія Строгова, Вікторія Кащеєва, Наталія Погребняк. Потім до них ще додалися Олеся Повх та Ольга Земляк. У підсумку на світову першість поїхало 11 спринтерів замість запланованих 15-ти.
 
В команді 4х100 метрів ми вилетіли до Лондона без жодної запасної. Крім досвідчених Єлизавети Бризгіної та Ганни Плотіциної – це юні Яна Качур, Аліна Калістратова, наша золота молодь, яка свої завдання в сезоні на той момент виконала. Дівчата здобули нагороди на чемпіонатах Європи у своїх вікових групах, встановили особисті рекорди. З них щось в Лондоні ми не могли вимагати, їхні результати в особистих видах не дають поки що можливості конкурувати на одному рівні зі світовими зірками. Не вихід до фіналу в естафеті 4х100 м я не можу назвати не успішним виступом. Вони виступили в силу своїх можливостей.
 
У Ганни Плотіциної сезон склався вдало, вона встановила особистий рекорд (12,89), в Лондоні пройшла два кола. До фіналу не пробилася, але показала те, на що була готова. 13,05 та 13,08 – рівні результати.
 
Сергій Смелик виконав норматив в останній момент. Він – єдиний представник серед чоловіків у групі спринту на чемпіонаті світу. Пробіг у першому колі 200-метрівку за 20,58. Але навіть якщо б показав свій найкращий час у сезоні (20,44) – це не дало б йому право пройти до наступного кола, тому що результати у чоловіків дуже високі, і скласти конкуренцію світовим лідерам нам наразі не можливо.
 
Трошки розчарувала Олена Колесниченко. Вважаю, вона на бар’єрній 400-метрівці мала пройти хоча б до другого кола. У сезоні в неї був результат 55,50, а тут пробігла за 56,88. Це питання до тренера, і ми їх будемо йому ставити. У жовтні відбудеться установчий збір на якому ми зберемо всіх атлетів і їхніх наставників, проведемо круглі столи. Те, що я аналізую – це одне, але дуже хотілося б проаналізувати ситуацію разом з тренерами. Як з тими, які готують молодь, на яку ми сьогодні дуже сподіваємося, так і з наставниками наших провідних спортсменів. Вислухаємо абсолютно кожного. Наприклад, Олена Колесниченко з Катериною Климюк перший рік тренуються у Михайла Книша. В минулому він був гарним спортсменом, і, як показує час, став не поганим тренером. Але є питання. Чому до основного старту сезону Олена підійшла з результатом майже на півтори секунди гіршим, ніж в сезоні?
 
Вікторія Ткачук в бігу на 400 м з/б також відібралася до Лондона в останній момент, ми перед нею ніяких завдань не ставили. Впродовж сезону стабільно показувала результат 57 секунд, 57,05 і пробігла. Але до найкращого в сезоні - 56,07 – не дотягнула. Отож виступ не дуже гарний.
 
Естафета 4х400 метрів. На цю команду були великі надії. Я все-таки очікувала, що з тими результатами, які дівчата показали в сезоні, вони вийдуть до фіналу. Проте, є свої «але». Я ні у якому разі не шукаю виправдань ні для себе, тому що підготовкою цієї жіночої команди безпосередньо займалася я (допомагали мені такі знані фахівці, як Сергій Басенко, Микола Гудим, Володимир Федорець). Але що трапилося – те трапилося. Анастасія Бризгіна – пробігла за 52 секунди, на що була готова. Катерина Климюк також показала свій результат - 52,25. Трошки гірше пробігли Ольга Бібік та Тетяна Мельник. Але на це були всім відомі причини. Тетяна Мельник на початку сезону зазнала травми – компресійний перелом, через що все пішло шкереберть. Півтора місяці вона практично нічого не робила, і буквально за місяць до чемпіонату світу вийшла на результат 53 секунди. Ольга Бібік, як і Тетяна, перевірений боєць, гарно проявила себе в Ріо-2016. Але перед літнім сезоном вона потрапила в серйозну автомобільну аварію, через що підготовку було фактично зірвано.
 
Отож, підсумовуючи, скажу наступне: розраховували ми на більше. Виступили трошки нижче своїх можливостей, проте, ще раз хочу звернути увагу, що на це були поважні причини. Отож ставлю оцінку «4 з мінусом».
 
- Перед кожним спортсменом напередодні чемпіонату світу ставилися конкретні завдання. Скільком спринтерам їх вдалося виконати?
 
- Загалом у нас підготовку проходило 46 спринтерів, свої індивідуальні плани виконали лише 11. Що стосується Лондона-2017, то таких троє – Анастасія Бризгіна, Яна Качур та Ганна Плотіцина.
 
- До жовтневих «круглих столів» ще місяць. А вже зараз бачите, що потрібно виправляти?
 
- Не помиляється той, хто нічого не робить. Зараз в першу чергу ми маємо звернути увагу на підбір кадрів. Що маю на увазі. Раніш до естафет, окрім дорослих атлетів, ми брали лише молодь. Зараз треба прискіпливіше придивитися до більш молодших вікових груп і долучати юніорів, а можливо навіть і юнаків. Минулий сезон показав, що є серед них дуже гарні атлети – Ян Конящий 1998-го року народження, Василь Макух - 2000-го. Як для свого віку вони бігають дуже добре – стометрівку за 10,60 та 10,70 відповідно. Данило Курта, 1996-го р.н., показав цього року 10,40. Олександр Соколов дуже прогресує.
 
Досі нашим потенціалом були дорослі атлети. Але багато хто з них, маю на увазі дівчат, нещодавно стали мами. Думаю, що наступного року ми їх також ще не побачимо на доріжках. Хоча, наприклад, Наталія Строгова вже почала тренуватися. Що стосується Христини Стуй – по ній я нещодавно розмовляла з тренером. Потрібно щось змінювати в методиці. Вона втратила вже два сезони з однієї і тієї ж причини – на початку сезону травмувалася на дистанції 100 метрів. Вона атлетка не юна, вже не та еластичність м’язів, і на підготовку треба подивитися вже під іншим кутом.
 
- Погодитеся з тим, що багато хто зі спортсменів підійшли до чемпіонату світу або з травмами, або з психологічними проблемами?
 
- Я б не сказала, що є закономірність, що атлети травмуються саме перед чемпіонатом світу. Але, на жаль, це – спортсмени, «живі машини», які виконують величезні навантаження. Сподіваюся, скоро ситуація у цьому плані трошки покращиться, адже зараз до нашої підготовки долучено комплексну наукову групу. І я дуже вдячна всім членам КНГ, вони дуже серйозно підійшли до своєї справи. Керівник Групи Михайло Акілов, Олена Лисенко, біохімік Антоніна Ковельська, Віталій та Юрій Галиці весь рік брали участь в підготовці, дуже сильно допомагали. Все, що від нас залежало, ми зробили.
Joomla template by ByJoomla.com