Боротьба за медаль Сергія Никифорова

Цей заголовок має подвійний підтекст. Адже у середу в Берліні на чемпіонаті Європи спочатку Сергій Никифоров протистояв суперникам, а потім вже тренерський штаб збірної України вів боротьбу за нагороду Сергія з суддями. І лише через декілька годин після завершення змагань, далеко після опівночі ми могли стверджувати: Сергій Никифоров – бронзовий призер чемпіонату Європи зі стрибків у довжину.
 
Спочатку – про боротьбу у секторі. Никифоров захопив лідерство у третій спробі, коли стрибнув на 8 м 13 см. Такий самий результат був у німця Фабіана Хайнле, але за додатковими показниками (друга найліпша спроба) кращим був Сергій. Дуже гарна заявка на успіх, і певний час прізвище українця знаходилося на першому рядку. Аж поки у п’ятій спробі грек Мілтіадіс Тентоглу не стрибнув на 8.25. У заключній спробі Хайнле ще раз вдалося виконати стрибок на 8.13, і вже він вийшов на друге місце. Шоста спроба Никифорова нічого не змінила – 7.90, і він – третій.
 
Втім, якщо ви подивитеся на офіційний підсумковий протокол (за ЦИМ посиланням), то звернете увагу, що результати за спробами там дещо інші. А також побачите, що у його правому верхньому куті стоїть позначка «CORRECTED 2». Адже двічі підсумкові дані корегувалися. Все через те, що електроніка у секторі час від часу давала збій – показувала не коректні результати. Як то, стрибки вочевидь за 8 метрів після вимірів перетворювалися на 7.80, а також навпаки. Суперечки атлетів з суддями розпочалися ще під час змагань, а після завершення перетворилися у подачу протестів.
 
Протестували албанці, протестували шведи, протестували українці. Загалом було подано п'ять протестів! Наші претензії були по двох позиціях: четверта спроба Сергія (її результат було занижено) та шоста спроба Фабіана Хайнле (за переконанням української команди, той стрибок був гіршим за 8.13). Шведи ж настоювали на тому, що одна зі спроб Тобіаса Нілссона Монтлера була десь на 8.20. Таким чином, в залежності від рішення суддів, Сергій Никифоров міг як піднятися на друге місце, так і опуститися на четверте.
 
Розгляд протестів тривав декілька годин. Українську команду на цьому, другому етапі боротьби за нагороду представляли керівник Департаменту сервісів ФЛАУ Наталія Бурьохіна, держтренер з легкої атлетики В'ячеслав Тиртишник, головний та старший тренери збірної України зі стрибків Олександр Романюк та Олексій Сердюченко. У підсумку наш протест було задовільнено частково. Вивчивши відеозаписи та перемірявши усі спірні спроби, у четвертій судді Сергію додали 15 сантиметрів (щоправда, оновлені 8.00 суттєвої погоди у підсумковій розстановці не зіграли), а от результат німця залишився без змін. Протест шведів відхилили. Скандинави подали апеляцію, і вже після опівночі добилися свого, але також частково. Замість 8.02 Ніллсону Мотлеру було записано 8.10, і він піднявся на з п'ятої на четверту сходинку. Отож, Сергій Никифоров – бронзовий призер чемпіонату Європи.
 
Під час цих перипетій атлети знаходилися у змішаній зоні, де спілкувалися з журналістами. Про те, що святкувати ще зарано, Сергій довідався саме від представників ЗМІ. Тому й інтерв'ю «по гарячих слідах» з броварчанином вийшло швидше не радісним, а емоційним:
 
- Як? Результати ще не офіційні? – здивувався Никифоров. У шведа міг бути більш далекий стрибок? Так і в мене було більше, ніж наміряли. Але я ніколи не сперечаюся з суддями. Навіть не думав, що комп'ютер може так помилятися. Сподіваюся ми також будемо подавати протест? Ну як так? Мало було інтриги секторі, коли то один, то другий показували далекі стрибки, так потрібно було додати проблеми з вимірами? Сподіваюся, все завершиться на нашу користь. Я хочу залишитися з медаллю, я її заслужив.
 
Близьким було і золото, але мені завжди трохи не щастить. Але я не здаюсь, і далі буду працювати, тренуватися, покращувати себе. Я задоволений своїм виступом. Я хотів медаль, і навіть більше: хотів стати чемпіоном Європи, але трошки не вийшло. Намагатимуся виграти чемпіонат Європи у приміщенні, а потім успішно виступити на чемпіонаті світу в Катарі. Важливо не опустити руки. Я не розумів, чому після третьої спроби судді так довго тримали червоний прапор і ніхто не стрибав. Під час цієї паузи я трошки перегорів. Я вперше потрапив у таку ситуацію.
 
Виходячи на старт думав про те, що потрібно реалізовувати себе з перших спроб. Розумів, що це головний старт року, і конкуренція буде серйозною. Тому налаштовував себе на те, що потрібно робити все чисто і чітко. Загалом, хотілося б більше стартувати на міжнародних змаганнях. Думаю, це мені б допомогло. Тренер Наталія Гредунова мене грамотно готує, але ось цього змагального досвіду за кордоном все ж не вистачає.
Joomla template by ByJoomla.com