Максим Пантелєєв, Вадим Лонський та Ілля Сосницький – про виступ на чемпіонаті Європи з кросу

До вашої уваги коментарі українських юніорів після фінішу на чемпіонаті Європи з кросу у Тілбурзі.
 
Максим Пантелєєв (61-е місце):
«Оскільки я не надто часто брав участь у подібних кросах, то для мене траса була складною. Для мене це щось нове і цікаве. Буду тренуватися, щоб у майбутньому бігти було значно легше. Наприклад, поки що мені складно даються гірки, але ми працюватимемо і над цим. Також більше уваги потрібно буде приділити фізичній підготовці. Якщо ми все це зробимо, тоді все має бути нормально.
 
До чемпіонату Європи з кросу готувався у Києві, де я живу, тренуюсь і навчаюсь. Я не вибудовував надто великих планів перед початком змагань. Ставив собі за мету стати першим або другим всередині нашої команди, і це завдання виконав».
 
Вадим Лонський (85-те місце):
«Спочатку біг у тридцятці, а потім ноги «налилися», стало важко і я вже не міг втримати темп. Траса досить складна, м’яка, болото, весь час просідаєш. Падати, щоправда, я не падав, мені лиш трішки зачепили і подряпали ногу, коли ми долали колоди.
 
Нас довго тримали на старті, і хоч масажист розігрів ноги, руки й плечі, але на перших двох кілометрах все одно було холодно. А те, що цілу ніч ішов дощ… Це ж крос, він проводиться за будь-якої погоди, навіть якщо буде град чи сніг. Ми до всього готові. Крос потрібно бігти, і потрібно це робити швидше. Якщо зможеш це, то й на доріжці показуватимеш високі результати.
 
Перед змаганнями ми поїхали в гори, в Киргизію, з метою підготуватися і швидше бігти на чемпіонаті Європи, але не склалося так, як планували. На жаль, не завжди виходить так, як задумуєш».
 
 
Ілля Сосницький (89-те місце):
- Я намагався триматися з нашими хлопцями на перших 200 метрах, а потім почалася сильна штовханина, я почав пропускати суперників і дуже сильно відпустив своїх. Намагався наздоганяти, але вже не зміг. Для мене ця траса дещо складна. Хоча вона для всіх така. Згодом почало зажимати в боках, довелося бігти і терпіти.
 
А чому ви почали пропускати суперників? Ви злякалися, що можна впасти у штовханині, чи  якою була причина?
 
Ні, не злякався. Більше того, я впав, але встав і побіг далі. Зараз ще складно сказати, чому так було: чи від штовханини, чи від поворотів…
 
А як часто ви бігаєте кроси на змаганнях, адже ці, так би мовити, проблеми, певно, легко можна буде подолати з досвідом?
 
Хіба що на чемпіонатах України і області. Ще виступав на чемпіонаті Асоціації балканських легкоатлетичних федерацій, але там було 23, а не 97 учасників, і було значно легше. Я тут намагався викластися, як міг, але засмучений через місце. Думав, вдасться пробігти краще.
 
Читайте також:
Joomla template by ByJoomla.com