Артем Коноваленко: «У мене є дуже велике бажання вплинути на ріст результатів з потрійного стрибка»

Після перемоги з потрійного стрибка на юніорському чемпіонаті Європи у Буросі українець Артем Коноваленко ще більше зміцнив свої позиції у топ-листі U20 на континенті (16,50 м). Після повернення додому він розповів читачам сайту ФЛАУ про змагання, мету й про Артема, який прокидається у ньому під час змагань.

 

Артеме, після перемоги у коментарі організаторам ви сказали, що стрибали хворим. Це дійсно так?
 
Коли прилетів у Бурос, уже відчував нездужання. Ми приїхали за чотири дні до мого виступу, і з кожним цим днем мені ставало гірше. Лікар мені допомагав: краще не було, але завдяки йому принаймні вдавалося триматися на одному рівні. Я не міг робити інтенсивні розминки до змагань, а виходячи на кваліфікацію розумів, що потрібно долати її з першої спроби, щоб не витрачати багато зусиль. Так і склалося.
 
Зранку перед фіналом прокинувся з жахливим головним болем, у розбитому стані. Була така апатія… Для мене було шоком те, що я взагалі не хотів стрибати. На мене це зовсім не схоже! Упродовж дня спробував налаштуватися, але прийти у себе зміг уже, напевно, лише під час змагань. Стан на розминці і у перших спробах був важким, але те, що я йшов другим, додало сил, я зумів підзавестися, зібратися і показати такий результат.
 
Ви людина дощу? Особистий рекорд на юнацькому чемпіонаті світу, тепер у Буросі – й обидва під дощем.
 
(Посміхаєься) Так, у Найробі я теж встановив особистий рекорд. Тут теж був дощ, але проблема була більше з вітром. Він був нестабільним, здебільшого дув в обличчя і це уже відчувалося під час розбігу. А дощ, певно, додавав агресії і не давав можливості розслаблятися.
 
При цьому ви зуміли поліпшити особистий рекорд відразу на 20 сантиметрів…
 
Після матчу у Мінську наступного разу побив свій особистий рекорд на матчевій зустрічі і Пітешті. Ті змагання були у мій День народження, тоді я вперше виконав норматив Майстра спорту України, стрибнувши на 16,30 метрів. Але з того моменту всі наступні старти складалися не зовсім успішно: стрибки були під 16 метрів, а хороші спроби з заступами. Не вдавалося себе реалізувати. Та на чемпіонаті Європи, у потрібний момент, усе склалося.
 
Певно, правильно підвелися до змагань?
 
Так, звісно. Тренер дуже розумно підвів мою форму. Ми трішки підзавантажилися після Румунії і вже плавно підходили до чемпіонату Європи. Це і привело до такого результату.
 
Зараз рівень чоловічого потрійного стрибка в Україні не дуже високий. І ви, навіть будучи юніором, уже можете боротися за найвищі місця. Чи не зіграє це з вами злий жарт і чи не дозволить розслабитися, як думаєте?
 
У мене є дуже велике бажання вплинути на ріст результатів з потрійного стрибка. Я намагатимуся з кожним стартом, з кожним сезоном піднімати планку все вище, рівнятися на суперників за кордоном, щоб розраховувати на медальну конкуренцію з ними і в інших вікових категоріях.
 
Мені здається, що у нас Олександр Малосілов, дворазовий чемпіон України, не до кінця реалізував себе. Від нього можна очікувати вищих результатів і, думаю, у свій час він зможе стрибати досить далеко.
 
А з приводу результатів в Україні загалом?.. Я не хочу вихвалятися чи здатися нескромним, але, можливо, мій виступ у Буросі десь простимулює дорослих спортсменів. І якщо надалі змагання відбуватимуться складніше і потрібно буде більше викладатися, мені від цього буде лиш приємно. Коли на змаганнях показують високі результати, це набагато цікавіше і краще.
 
Ми з вами знайомі виключно по змаганням й інтервю. Я не знаю вас у повсякденному житті, та, виходячи з моїх спостережень, ви справляєте враження дуже інтелігентного і вихованого хлопця. У секторі це вам не заважає? Чи там прокидається інший Артем?
 
Там інший Артем (посміхається). Володіння емоціями у повсякденному житті допомагає залишатися спокійним. Але на змаганнях, у потрібний момент я даю волю емоціям і інколи ніби з ланцюга зриваюся. Як і кожному спортсмену, мені потрібно вміти перемикатися зі спокійного стану у збуджений і навпаки. Це один з факторів, який має посприяти вдалому виступу.
 
Інколи прокидається той Артем, який на матчевій зустрічі у Мінську зривав свій номер після вдалого стрибка?
 
Так, але мені тренер сказала, що це мало дуже негарний вигляд і мене могли зняти зі змагань. Тому намагаюся контролювати свої емоції на змаганнях і більше цього не повторюю.
Joomla template by ByJoomla.com