Естафетою 4х400 метрів збірна України завершила свій виступ на чемпіонаті Європи

5

Жіноча естафета 4х400 метрів фінішувала п’ятою у фіналі чемпіонату Європи з легкої атлетики.

Жіноча естафета 4х400 метрів фінішувала п’ятою у фіналі чемпіонату Європи з легкої атлетики. На вирішальний забіг також були внесені зміни у стартовий склад команди. Як і в попередньому забігові, старт естафети взяла Дар’я Приступа. Анна Тітімець, котра в першому колі вивела команду у фінал, цього разу бігла другий етап. Підхоплювала естафету зі свіжими силами Аліна Логвиненко, а фінішувала фіналістка нинішнього чемпіонату Антоніна Єфремова. Результат нашого квартету – 3:28.03сек. Позаду українки залишили сильні збірні Франції, Білорусі та Румунії. А перемогу у цій дисципліні цілком очікувано отримали Росіянки, котрі фінішували з найкращим результатом сезону в світі – 3:21.26сек.

 

«Ми всі старалися і викладалися до останнього, – починає розмову в мікст-зоні Анна Тітімець. – Як кажуть, з останніх сил в останній день. Тоня Єфремова – просто молодчинка. Її досвід, талант, пекельна праця не могла не вилитися в те, що вона на фініші обійшла такі сильні команди. Та й настрій на змагання у нас був бойовий. Ми побачили, як перемогли наші дівчата в естафеті 4х100 метрів, і повірили, що неможливе таки й справді можливо!  Потрапивши у фінал з восьмим результатом, ми змогли фінішувати п’ятими! А біг Тоні – це взагалі диво.»

 

Тоню, – звертаюся до Антоніни Єфремової, – як вдалося зробити диво, тим паче стартуючи з травмою.

 

Мені було трохи страшнувато. На розминці я не могла навіть прискоритися на повну силу. Але наша ситуація називалася: чи пан, чи пропав. Зараз я розумію, що вчинила правильно у фіналі чотирьохсотметрівки, коли не ризикнула прискоритися на фінішній прямій, відчувши біль у нозі. Звісно, біль безслідно не зник, але могло бути й гірше. Все що ми могли, ми сьогодні зробили, а, можливо, навіть стрибнули вище голови.

 

Коли тренери оголосили остаточний склад естафети?

 

На розминку ми ще їхали всі разом, – говорить Анна Тітімець.- Хвилин за двадцять до входу в кімнату скликання тренери озвучили четвірку. До останньої хвилини кожна з шести дівчат була готова вийти на бігову доріжку. Масажисти працювали з усіма без виключення. До речі, їм окрема подяка. Величезна! В будь-який момент, хоч під час обіду чи навіть вночі, вони кидали все і працювали з нами.

 

Та й лікарі, хоч вдень, хоч уночі приходили на допомогу, – додає Антоніна Єфремова. – І тренерському складу окрема подяка. Не зважаючи на те, що в кожної із нас окремо не надзвичайно високі результати в індивідуальних видах, але естафетну команди вони могли зібрати і відстояти право на її існування та підготовку. Ми сьогодні довели, що все це не дарма!

 

Дашу, – звертаюся до Дар’ї Приступи. – Задати темп естафеті, зробити заділ на наступні етапи – це величезна відповідальність. Відчувала її, стартуючи на першому етапі?

 

Ці відчуття взагалі не перекажеш словами. Змагатися в індивідуальному виді й бігти за команду – абсолютно різні речі. Коли стоїш на старті, а дівчата з команди дивляться на тебе, показують кулачком, мовляв, давай! – а трибуни неістото вирують у цей час, – це просто додає сил і окрилює. Знаєте, Сергій Красовський нам сказав перед стартом: «Якщо ви після фінішу скажете самі собі, що ви зробили все, що могли, то це буде чудова естафета.» Так ось кожна із нас в сьогоднішньому забігові зробила все, що тільки могла.

 

Здається, це твій перший досвід виступу на змаганнях, коли нічого навкруги не чуєш, крім волання трибун…

 

Справді, я вперше змагалася в такій атмосфері. Але не злякалася. Мені це тільки додало і сил, і емоцій, і настрою на старт. А ще коли я побачила, що на трибунах сидить уся наша українська збірна,- і атлети, і тренери, і керівники – я неймовірно зібралася. Щиро дякую всім за підтримку, вона нам дуже допомогла посісти високе місце у фіналі.»

 

Прес-аташе.