Максим Мазурик: Особистий тренер на стадіоні не був би зайвим

224

Остання надія української збірної на медаль чемпіонату світу була в секторі для стрибків з жердиною серед чоловіків. Але Максим Мазурик, як і Наталя Добринська, Юлія Кревсун та Олексій Касьянов, закінчив змагання на четвертій позиції, повторивши свій найкращий результат нинішнього сезону – 5м80см.

Остання надія української збірної на медаль чемпіонату світу була в секторі для стрибків з жердиною серед чоловіків. Але Максим Мазурик, як і Наталя Добринська, Юлія Кревсун та Олексій Касьянов, закінчив змагання на четвертій позиції, повторивши свій найкращий результат нинішнього сезону – 5м80см.

 

У мікст-зоні Максим мав дуже роздосадуваний вигляд.

 

Максиме, готовність у тебе шалена. Що таки завадило подолати 5м85см?

 

Ви праві. Я відчував, що можу подолати цю висоту і навіть стрибати вище. Але, мабуть, це відчуття мені й завадило. Я дуже хотів здобути цю медаль, більш того мав усі шанси це зробити.

 

Не взявши 5м80см з першої спроби, ти переніс дві на наступну висоту. Зрозуміло, що після стрибків Лавілліньє та Меніла ти розумів, що втрачати нічого, бо відкотився одразу на третю позицію. Але з іншого боку, аби ти взяв 5.80, то на 5.85 мав би шанс виконати три спроби, а не дві. І хтозна, як би воно повернулося…

 

Мені потрібно було ризикувати. Аби я взяв 5.85 з першої, то це у підсумку було б срібло. Мабуть на це ми і розраховували…

 

Хто підказував у секторі?

 

В’ячеслав Калініченко – наш колишній стрибун а нині тренер срібної призерки цього чемпіонату зі стрибків з жердиною польки Моніки Пирек. Мого тренера в чергове не взяли на чемпіонат. Можливо, це один із найбільших прорахунків у тренерському складі на чемпіонаті. Справа в тому, що тренер мене дуже добре знає, вміє у потрібну мить заспокоювати і направляти у потрібне русло. Це вже не вперше у моїй кар’єрі. Коли я дуже хочу показати високий результат (при чому, помітьте) небезпідставно, то втрачаю чимало технічних нюансів у стрибках. Самому мені не завжди виходить з цим впоратися. Думаю, тренер тут був би не зайвим.

 

Але на попередніх висотах якихось суттєвих технічних огріхів у тебе не було.

 

Все складалося нормально. Але на висоті 5м85см довелося взяти більш жорстку жердину. Аби впоратися з нею, крім фізичних зусиль потрібні ще й психологічні налаштування. Я себе, як кажуть, «перезавів», що власне і завадило.

 

Що саме не вдалося у самому стрибку?

 

Зібрати стрибок в одне ціле. Якщо на початкових висотах і міг слідкувати і контролювати свої рухи, намагаючись виконати технічно правильний стрибок, то потім на 5м85см почав заводитися і втратив контроль над останньою фазою, від якої і залежить увесь стрибок. Дуже б хотілося, аби в керівництві команди після цього старту зробили певні висновки. Якщо атлет має високу фізичну готовність, до головного старту сезону, то відправляти його автобусом через усю Європу, мабуть, рішення не з кращих. Та й про тренерів не варто забувати. Мені здається, що я вже вийшов на той рівень, аби брати на чемпіонати мого наставника.

 

Прес-аташе.

 

Попередня статтяБерлін. ЧС. День сьомий. Всі фінали.
Наступна статтяВ отсутствии медалей кризис не виноват