Микита Нестеренко: «Потрібно більше працювати, щоб не йти зі стадіону до завершення змагань»

396
Зустрічати спортсменів у мікст-зоні після невдалого виступу – одна з найскладніших частин роботи будь-якого журналіста. Але часто саме ці інтерв’ю виходять найбільш щирими і проникливими. Саме такою була розмова і з Микитою Нестеренком.

 
Українець зумів подолати кваліфікацію з метання диска на чемпіонаті Європи, і була надія на те, що і у фіналі йому вдасться зібратися і бодай наблизитися до того рівня, який він демонстрував у юнацькому і юніорському віці. Але, схоже, доля і надалі вирішила випробовувати на стійкість Нестеренка і перевіряти, чи вистачить йому сил пройти цей нелегкий шлях назад до вершини.
 
У фіналі з результатом 57,66 м Нестеренко став у Берліні 12-м.
 
– Нестача підготовки не проходить безслідно, – намагається проаналізувати виступ Микита Нестеренко. – Потрібно більше працювати, щоб не йти зі стадіону, коли змагання ще тривають. З чим все це пов’язано? Швидше, з ким. Зі мною і лише зі мною, мабуть. Тренер у мене дуже хороший і професійний, але зараз ми живемо в різних містах і не так багато бачимося; десь сам недопрацьовував, оскільки за рік було лише пару зборів, а цього мало.
 
Але давайте повернемося у Ріо-2016. Тоді після невдалого виступу на Олімпійських іграх ви і взагалі говорили про те, що ледь не дисципліну змінювати потрібно, а зараз вперше подолали кваліфікацію офіційного дорослого міжнародного турніру.
 
Можливо, якийсь прогрес у цьому і є, але моя психологія вже слабко сприймає те, що після такого сильного юнацького і юніорського спорту, ті, кого я тоді не вважав суперниками, зараз мене вважають взагалі ніким.
 
Можливо, якраз це має допомогти вам розізлитися?
 
Певно, це можна зробити, але якщо у тебе є поставлений рух, якщо ти впевнений і в ньому, і в техніці. А я напружився у першій спробі, у другій, третій – і не дав диску полетіти. Він летів недалеко від трави…
 
Можливо, вам зараз ще й змагальної практики не вистачає?
 
Можливо, але це можна надолужити. Міжнародних турнірів і дійсно не вистачає, але на всіх українських я виступав.
 
Але ж має бути якийсь вихід з ситуації, що склалася. Ви знаєте, як все виправляти?
 
Тренер мене повністю влаштовує, тут точно змінювати нічого не потрібно. Потрібно лише самому змінювати підхід до тренувань, життя, людей, змагань… Очевидно ж, що щось не так, десь є збій. Як це робити, на даний момент розумію, але поки що не говоритиму. Потрібен час і потрібно працювати.
Попередня статтяБоротьба за медаль Сергія Никифорова
Наступна статтяБерлінські оси – на фарт для українок