З чемпіонату Асоціації Балканських легкоатлетичних федерацій з естафетного бігу чоловіча команда 4х400 метрів повертається з одним з найкращих результатів в історії України. Саме з одним з її учасників, Данилом Даниленком, ми й поговорили про змагання в Ерзурумі, підготовку до них, новий склад і перспективи естафетної четвірки та, звісно ж, про чемпіонат України, який уже 18-20 червня відбудеться в Луцьку.
Склад естафетної команди був досить молодим, проте вам вдалося показати один з найкращих результатів за останні роки так точно. Наскільки легко було знайти спільну мову з учасниками естафети як на доріжці, так і поза нею?
Склад естафети дійсно молодий, але ми досить швидко знайшли спільну мову. Олексія Позднякова я знав раніше. Та й з Микитою Барабановим і Олександром Погорілком були знайомі ще з часів їхніх виступів у юнацькій віковій категорії.
В Ерзурумі ми показали дуже хороший для нас результат. Швидше я біг лише одного разу – з Віталієм Бутримом, Євгеном Гуцолом і Володимиром Бураковим. Це було в 2016 році (3:03.10 хвилини). Зараз ми показали 3:03.40, це один з найкращих результатів в історії України. Відверто кажучи, навіть не очікували й не планували його. Завданням було зробити все, що від нас залежить.
Всі виклалися й дуже добре відпрацювали, показали гідні секунди. Говорити про розкладку по етапах немає сенсу, адже естафета – це сума всіх результатів на етапах. Так, ми не перемогли, Туреччина на сьогодні виявилася сильнішою, до того ж в їхньому складі біг призер Олімпійських ігор на дистанції 400 метрів з бар’єрами Ясмані Копелло. Він і став їхнім джокером. Але ми виступили гідно. Шкода, що цим складом не вдалося пробігти на командному чемпіонаті Європи, адже з таким результатом могли претендувати на високі місця.
Тобто у цієї команди є хороші перспективи?
У чоловічої команди 4х400 метрів хороші шанси на чемпіонати Європи й командні чемпіонати Європи. Будемо налаштовуватися на наступні роки. Думаю, ми здатні показати ще вищі результати.
Я писав у своєму Instagram і скажу зараз. Склад, у якому ми швидко бігли і на чемпіонаті Європи в Амстердамі, й в Ерзурумі в 2016 році, був одним з моїх найулюбленіших. Тоді ми виступали з Бутримом, Гуцолом і Бураковим. Між нами було взаєморозуміння. Зараз на зміну старожилам прийшли молоді Микита Барабанов і Олександр Погорілко, й вони досить холоднокровно провели свої етапи й показали те, на що були готові. Залишилися ми з Олексієм Поздняковим. І в цієї команди є майбутнє.
В Ерзурумі ви не бігли в складі змішаної естафетної команди 4х400 метрів. За яким саме принципом вирішували, хто саме ввійде до її складу?
На жаль, до її складу я не потрапив, оскільки на командному чемпіонаті України був третім. Все чесно – на старт вийшли ті, хто посів дві перші позиції. За своє місце потрібно боротися на кожному відборі.
Але був і плюс в тому, що ви не потрапили до її складу, чи не так?
Так, мені вдалося пробігти особистий вид, і тепер я спокійніше й упевненіше йтиму по сезону. Подивимося, як буде далі. На чемпіонаті України всі боротимуться, нікого не можна списувати з рахунків. Як кажуть, протоколи не біжать. Ті результати, які були навіть учора, вже історія. Потрібно вставати, бігти далі, боротися, доводити свою перевагу й завойовувати місце під сонцем.
В Ерзурумі змішана естафетна команда 4х400 метрів побила національний рекорд…
…тієї команди, в якій свого часу біг і я. Саме так. Але мене це жодним чином не засмутило. Навпаки, я був зацікавлений у високому результаті. Це ж наша спільна справа й нам для місця в олімпійському рейтингу це лише на руку. Ми в ньому трішки піднімемося або, як мінімум, зміцнимо позиції. Якщо не буде форс-мажорних обставин й ніхто не пробіжить швидше за той час, що залишається до закриття «вікна», ми виступимо на Олімпійських іграх.
Все це – заслуга команди. Команди, яка впродовж трьох останніх років робила цей результат і рейтинг. Це й ті, хто виходив на старт в Ерзурумі, й ті, хто біг у 2019-му. У ній були різні люди, але це спільна справа саме команди й результат, за який ми всі повинні радіти. А за те, хто потрапить до основного складу на Олімпійські ігри, вже будемо боротися на чемпіонаті України в Луцьку.
Давайте повернемося до вашого результату на дистанції 400 метрів. Наскільки очікуваним для вас було встановлення особистого рекорду?
Дуже задоволений особистим результатом. З 2019 року мені не вдавалося пробігти швидше, ще й цей сезон почав не дуже впевнено, біг по 47 секунд. Але я з тих атлетів, яким потрібно два-три старти, щоб розбігтися, й тільки на четвертому-п’ятому показую хороший результат. Принаймні про це говорить статистика попередніх сезонів.
Весною ми провели дуже хорошу підготовку. Єдине, в травні була травма м’язів задньої поверхні стегна, через що не вдалося на сто відсотків реалізувати себе на командному чемпіонаті України й Універсіаді. Але робота була якісна, і вона нікуди не поділася. Тому секунди, показані в Ерзурумі, були очікувані.
Деякі люди вже почали говорити про те, що нам накрутили результати. Але я точно можу сказати, що як з бігу на 400 метрів, так і в обох естафетах 4х400 (чоловічій і змішаній) все було чесно. Є відео, і кожен бажаючий може сам у цьому переконатися. Та й ні для кого не секрет, що в умовах високогір’я, якщо правильно розкласти сили по дистанції і грамотно провести забіг, то можна показати високий результат. З іншого боку, якщо помилитися, швидше, ніж потрібно, почати перші 200 метрів, то на фініші 400-метрівки він може бути, навпаки, плачевним.
Я виступав у Ерзурумі втретє, вже неодноразово долав дистанцію саме в таких умовах. І цього разу мені вдалося конвертувати досвід у результат на доріжці, більше секунди скинути з найкращого часу сезону й встановити особистий рекорд.
Результати чудові, але цей старт – лише сходинка до… До чого саме?
Безумовно, на цьому зупинятися не будемо, це проміжний старт. Наступна мета – чемпіонат України. Налаштовуємося на найвищі місця. Основне завдання – успішно пройти відбір у змішану естафетну команду. Я ставлю перед собою найжорсткіші вимоги, а саме бігти близько до особистого рекорду або бити його. А як все складеться, дізнаємося вже зовсім скоро.