Майбутнє легкої атлетики на Сходi

437

C.Turner – журналiст i спортивний оглядач, що приступив до роботи у Вiддiлi зв’язкiв iз громадськiстю iААФ у квiтнi 2002 року. Вiн висвiтлював спортивнi змагання на двох Олiмпiйських iграх, а також безлiчi європейських i свiтових чемпiонатах. Його повiдомлення постiйно з’являються в американських та європейських спортивних виданнях.

         C.Turner –  журналiст i спортивний оглядач, що приступив до роботи у Вiддiлi зв`язкiв iз громадськiстю iААФ у квiтнi 2002 року. Вiн висвiтлював спортивнi змагання на двох Олiмпiйських iграх, а також безлiчi європейських i свiтових чемпiонатах. Його повiдомлення постiйно з`являються в американських та європейських спортивних виданнях.
 
Всесвiтнiй розвиток економiки i прогрес спорту усе яскравiше свiдчать про перспективне майбутнє країн Азiї й особливо Китайської народної республiки. Легка атлетика  повинна отримати переваги у розвитку спорту в цiй країнi,  це пов`язано, насамперед, з постiйно  зростаючим населенням Китаю. Особливий факт – проведення Олiмпiйських iгор 2008 року в Пекiнi, а також  постiйно зростаючий рiвень життя i збiльшення вiльного часу китайцiв.
 
Оригiнальний погляд на розвиток легкої атлетики в майбутньому був результатом зустрiчi з директором мiжнародного змагання в лютому цього року напередоднi його початку. Як правило, у цей момент у барi зустрiчаються представники команд, суддi, менеджери спортсменiв та  iншi особи, так чи iнакше зацiкавленi в майбутнiм змаганнi. Тут у процесi спiлкування народжуються рiзноманiтнi iдеї, у тому числi про минуле, сьогодення i майбутнє головного олiмпiйського виду спорту.
 
<Змагання, що ми проводимо на легкоатлетичному стадiонi, повиннi пiдтримувати i сприяти розвитковi легкої атлетики для того, щоб витримати конкуренцiю з футболом, де глядацька активнiсть i економiчна пiдтримка досить потужнi. Ми повиннi переглянути формат змагань та їх видовищнiсть для того, щоб вiдiрвати шматок пирога вiд футболу на ринку видовищ>.
 
Таке твердження висловив директор змагань, мiркуючи про легку атлетику. Крiм успiшних головних змагань, таких як чемпiонати свiту й Олiмпiйськi iгри, iнтерес до змагань як з боку телебачення, так i з боку глядачiв на стадiонах став значно нижчим, нiж двадцять або десять рокiв тому.
 
Далi директор змагань продовжував:
 
<Великобританiя, Нiмеччина, Францiя, iталiя являють собою величезнi економiчнi ринки, де позицiї футболу надзвичайно сильнi, i саме туди повиннi направляти iнвестицiї в легкiй атлетицi. Ми стали забувати про свiтову легку атлетику, вважаючи, що основнi коренi нашого спорту тут, у Європi. Американцi не можуть допомогти нам, незважаючи на їхнi чудовi успiхи, африканськi спортивнi команди  змагаються переважно в Європi, де можуть заробляти гарнi призовi грошi. У свiтi немає достатньої пiдтримки нашого виду спорту, i якщо найсильнiшi спортсмени будуть з неєвропейських країн, змагання будуть усе менш цiкавi. Логiчно припустити, що  для розвитку легкої атлетики необхiдна експансiя в тi регiони, де вплив футболу iстотно зростає - це Азiя i Китай, i саме там повиннi розташовуватися довгостроковi прiоритети розвитку нашого виду спорту>.
 
Виявляється Китай, а не всiляка пiдтримка європейської легкої атлетики, повинний пiдняти престижнiсть нашого виду спорту. З одного боку, коренi легкої атлетики в Європi – первиннi iдеї Олiмпiад стародавностi, ренесанс  спорту в iталiї в 16 столiттi i вiдродження легкої атлетики в Англiї i Францiї в 19 столiттi, коли були розробленi i затвердженi основнi правила змагань – усе це вiдбувалося на нашому континентi.
 
Але  розмова йде не про основи спорту, а про його майбутнiй розвиток, i в цей момент потрiбно звертати увагу на енергiйний розвиток азiатського континенту. Японiя за останнi п`ятдесят рокiв та iншi <економiчнi тигри> перетворили азiатський регiон на пульсуючий генератор економiчного росту.
 
До цих країн приєднався Китай, що у даний час є членом Всесвiтньої Органiзацiї Торгiвлi, зi зростанням економiчних показникiв бiльш восьми вiдсоткiв на рiк. Такi умови дозволяють розраховувати на iстотний розвиток iндустрiї спорту в цiй країнi.
 
Задачею легкої атлетики, з огляду на реалiї сьогодення, є активне втручання у спортивну iндустрiю Китаю. Ми повиннi розумiти, що ми не єдинi, хто думає i починає реальнi кроки в цьому напрямку.
 
<Формула-1> затвердилася на територiї Китаю. 26 вересня 2004 року стартував етап цього змагання у Шанхаї, де на трасi в 5.4 км можуть розмiститися 200 000 глядачiв. Вартiсть квиткiв – близько 45 US – ще досить значна сума для бiльшостi китайцiв, однак зростаючi доходи стимулюють iнтерес до рiзних нових способiв проведення вiльного часу. Футбол також намагається затвердитися на територiї Китаю – наприклад, найбiльший у свiтi клуб болiльникiв Manchester United  знаходиться саме в Китаї! Наш вид спорту не повинний особливо турбуватися, що ми там далеко не першi, тому що в цiй країнi з населенням 1.3 мiльярда чоловiк величезнi потенцiйнi можливостi для багатьох видiв.
 
Комунiстичнi керiвники Китаю виявляють  усе зростаючу турботу про здоров`я китайського населення для того, щоб пiдсилити соцiальний i економiчний прогрес суспiльства. Спортивнi реформи почалися в 1978 роцi разом з економiчними перетвореннями ринкового типу. У даний час помiтне особливе вiдношення до спорту у зв`язку з проведенням Олiмпiади 2008 року в Пекiнi.
 
Китайськi атлети вже досягали значних успiхiв на мiжнароднiй аренi – рекорд свiту в стрибках у висоту Жу Джанхуа, перемоги команди Ма Джурен на чемпiонатi свiту 1993 року, штовхальниця ядра Хуанг Шi Хонг – найсильнiша у свiтi у перiод 1991-1992 рокiв, метальниця списа Хi Демiїс, а також  китайськi спортсменки у спортивнiй ходьбi. Олiмпiада 2008 року в Пекiнi, без сумнiву, послужить дуже сильним поштовхом у просуваннi легкої атлетики Китаю вперед.
 
У 2003 роцi троє жiнок подолали марафонську  дистанцiю швидше за 2:24 серед них бронзовий медалiст чемпiонату свiту в бiгу на 10000 метрiв Сун Уiнджи з результатом 2:19.39, а також перспективна бiгунка на довгi дистанцiї Хiнг Гуiна – рекордсменка свiту серед юнiорiв i сьома на чемпiонатi свiту (30:31.55). Вiдомi сильнi спортсменки в метаннi молота на чолi в рекордсменкою Азiї Ян Гу i, звичайно, видатний бар’ерист Чи Хiанг.
 
Спортивна ходьба – вид легкої атлетики, де китайськi скороходи представляють iстотну силу. Хан Ю Ченг i Зу Нонджин проходять дистанцiю швидше за 1:20, а найсильнiша юнiорка у свiтi, який ще 19 рокiв, має результат 1:26.46.
 
Успiх будь-якого атлета значно пiдiгрiває iнтерес до Олiмпiади i, звичайно, до легкої атлетики. Спортсмени стають нацiональними героями. Баскетболiст Яао Мiнг, що очолював нацiональну команду Китаю на Азiатських iграх 2002 року, пiдписав контракт iз командою НБА Х`юстон на 17.8 мiльйонiв USD i став вiдомий усiй країнi.
 
Тепер давайте глянемо на китайського сусiда – Японiю. У той час як у Кита] легка атлетика по популярностi знаходиться в другiй п`ятiрцi, у Японiї наш вид спорту уступає лише бейсболовi i йде трохи попереду футболу. Популярнiсть легкої атлетики в першу чергу пов`язана з марафонськими пробiгами i Экiден –  естафетами. По рейтингу популярностi атлетика досягає 30%, при цьому бейсбол має показник 49%, а футбол з показником 20% займає лише 6 мiсце (незважаючи на проведення свiтового чемпiонату в 2002 роцi).
 
i якщо вiдома  марафонська бiгунка Сунн Янгджи переможе на Олiмпiадi в Пекiнi – який вибух популярностi чекає на легку атлетику!
 
Проведення Гран-прi Азiї, якому вже три роки, органiзованого за пiдтримкою президента Азiатської легкоатлетичної Асоцiацiї С. Калмадi (iндiя) i секретаря М. Нiколса (Сiнгапур), буде сприяти пiдвищенню рiвня спортивних результатiв i розширенню популярностi легкої атлетики.
 
Сприяє розвитковi i проведення першого чемпiонату Азiї у  примiщеннi в Тегеранi i вересневi зустрiчi всiх зiрок у Сiнгапурi.
 
Цi iнiцiативи, а також проведення комплексних змагань – таких як Азiатськi iгри, iгри Пiвденно-схiдної Азiї, iгри Пiвденної Азiї, а також проведенi минулої осенi Афро-Азiатськi iгри ведуть до посилення ролi нашого спорту в азiатському регiонi.
 
Можливо, висока вологiсть i спека, а також природнi фактори фiзичного розвитку деяких частин населення Азiї, знижують можливiсть вважати легку атлетику головним видом спорту, однак такi гiганти як Китай, Японiя  та iндiя, можуть приєднатися до свiтової легкоатлетичної елiти.
 
iсторiя економiки i спорту, сучаснi й майбутнi економiчнi зв`язки i просто демографiя – усе це показує нам напрямок на Схiд.
 
Цитуючи знову мого спiврозмовника <ми повиннi йти туди, де найбiльша телевiзiйна аудиторiя i найсильнiша економiчна активнiсть>.
 
Чи вистачить у легкої атлетики хоробростi захопити  майбутнi можливостi азiатського континенту?
 
За матерiалами Росiйського центру розвитку iААФ
 

Попередня статтяДмитро Дем’янюк: “Мрiю побити рекорд батька”
Наступна статтяКОНФЕРЕНЦИЯ ТРЕНЕРОВ УКРАИНЫ