В неділю,14 грудня, збірна України стартуватиме на чемпіонаті Європи з кросу. На брюссельську трасу наша команда вийде на чолі з семиразовим переможцем цих змагань Сергієм Лебедем.
В неділю,14 грудня, збірна України стартуватиме на чемпіонаті Європи з кросу. На брюссельську трасу наша команда вийде на чолі з семиразовим переможцем цих змагань Сергієм Лебедем.
– Сергію, як то воно, виходити на старт, коли жоден твій результат нижче першого місця вже не сприйматиметься, як високе досягнення?
Це абсолютно нормально, коли вболівальники хочуть бачити не тільки видовищне змагання, а ще й переможний фініш саме свого атлета. Втім, я сам у цьому винен (сміється). Виграти половину із проведених чемпіонатів Європи з кросу – це досить висока планка. Зараз мені головне не заморочуватися, не напружувати і не терзати самого себе подібними думками. Стартом в Брюсселі я відкриваю свій зимовий сезон. Так що подивимося, у що виллється підготовка останніх місяців…
– Тобто, ти не впевнений, чи зможеш ввосьме поборотися за титул чемпіона Європи з кросу?
Якщо заздалегідь знаєш, що не зможеш боротися за першу сходинку п’єдесталу, то який сенс виходити на змагання? Приціл у мене лише один – на перемогу! Але ж хтозна, як складатиметься біг. Загадувати наперед ніколи не варто.
– Брюссельська кросова траса тобі добре відома?
Я стартував на ній, можливо, разів з 10, і трасою якоїсь підвищеної складності її б не назвав. Так, є деякі нелегкі ділянки, – і багнюка по литки, і підступні гірочки, – такі невеличкі свої складнощі. Але я до них готовий.
– Тактику бігу продумуєш заздалегідь?
Жодних задумок і жодної тактики наперед! Як складатиметься біг, таку тактику й підбиратимемо по ходу. Зазвичай у мене вона однакова. До останнього триматися серед лідерів з розрахунком на фінішний спурт. Спрацьовувало завжди, – сподіваюся спрацює і цього разу.
– Крім індивідуальних нагород на чемпіонатах Європи та світу з кросу розігруються ще й командні. То ж деяким збірним поняття «командна тактика» дуже добре знайоме. А українцям?
Насправді, якщо мова йде про чемпіонати світу, призові місця на яких оплачуються, то такі команди як Ефіопія чи Кенія й справді можуть щось придумати. Але що? Рвати біг, вимотувати суперників? Але вони ж самі також будуть вимотуватися не на жарт. То ж командну тактику на чемпіонат Європи ми не розробляли. Хоча… Вона у нас існує давно, – чим вище твій особистий результат, тим вище підніметься команда у загальному заліку. Просто і геніально!
– Я тут днями начиталася на спортивних форумах, мовляв, кросменів обділяють у підготовці…
Кого особисто? Зараз вся наша команда повернулася з учбово-тренувального збору в Кисловодську. Не було лише Жені Божка. Але з об’єктивних причин. Він брав участь у міжнародних пробігах і марафонах. Не стану казати за всю команду, але щодо мене, то починаючи з 1998-ого року, відколи я виграв свій перший чемпіонат Європи з кросу, жодних нарікань на підготовку я не маю. Якщо і виникали якісь фінансові труднощі в Міністерстві спорту, то завжди підстраховувала федерація легкої атлетики. Ось і цього року. Жовтень – на зборі в Євпаторії, листопад – в Кисловодську. Все, що було заплановано, я зробив. Так що гріх жалітися…
– Не можу не заторкнути в нашій розмові олімпійську тематику. Адже минулого року ти так прагнув показати кваліфікаційний норматив до Пекіну, що приніс в жертву частину зимового сезону, відмовившись від цілеспрямованої підготовки та участі на березневому чемпіонаті світу з кросу. Одначе… Норматив відбору до Пекіна показати тобі так і не вдалося.
Я то знаю чого… Спершу одна травма. Ледь отямився і почав набирати форму, – одразу друга. Та що тепер згадувати. Звісно, прикро було, але прокинувся наступного ранку, зітхнув востаннє і почав готуватися до зими. Тепер вже час думати про новий сезон. А згадувати колишні прикрощі чи досягнення, – немає сенсу.
Прес-аташе.
