Після низки травм і невдач на змаганнях Богдан Чорномаз зміг зібратися і на головному турнірі сезону – чемпіонаті Європи в приміщенні – встановити особистий рекорд і вийти з ним до півфіналу з бігу на 60 метрів з бар’єрами. Час українця – 7.86 с.
«На цей старт у мене було лише дві установки: не зробити фальстарт і не заважати самому собі, – говорить Богдан Чорномаз. – І я виконав обидві.
Цього року я кілька разів робив фальстарти. Наприкінці лютого на змаганнях у Белграді «повівся» на суперника, який сіпнувся на старті, і я просто випав з колодок. Цього разу вже був готовий! Я залізобетонно був упевнений у тому, що коли прозвучав постріл, який сповіщав про фальстарт, то це стосувалося не мене.
У мене зараз хороша форма. Можливо, навіть найкраща у моєму житті. Але з реалізацією дійсно виникали проблеми. Тому я не став ризикувати, біг своє, адже це важливий старт і я б не вибачив самому собі, якби щось пішло не за планом.
Минулого року у мене була травма, я навіть встиг забути, як це – змагатися. Тому ми останнім часом не пропускали жодного старту, виступали всюди, щоб згадати ці відчуття, набігатися і щоб знову з’явилася впевненість».
На жаль, зовсім протилежні емоції після фінішу переживав Віктор Солянов. На чемпіонаті України в приміщенні він чудово провів біг у фіналі, переміг і встановив особистий рекорд. Але в Торуні повторити чи бодай наблизитися до того результату не вдалося (7.99 с).
Віктор Солянов: «Я показав тут результат, який повинен показувати у будь-якому стані, навіть якщо мене на якомусь зборі розбудять і скажуть бігти. Це точно не ті секунди, які потрібно демонструвати на чемпіонаті Європи. Але якщо результат такий низький, значить, я, мабуть, не був готовий бігти швидше. Хоча стан у мене найкращий за сезон, психологічно був налаштований добре… І як при цьому так можна було виступити?
Потрібно подивитися, як я біг, але поки що не розумію, як так вийшло. Можливо, я ще не звик до такого режиму: нас довгенько тримали в колл рум, хвилин 30, потім довго давали старт… Але щоб там не було, результат уже не зміниш. Дуже шкода, що підвів рідних і близьких людей, які на мене розраховували.
У мене поки що є проблема, яку потрібно викорінити: я часто повільно біжу у першому колі, а потім поліпшую результати. Різниця між часом у кваліфікації і фіналі аж надто відчутна. Потрібно виправляти цю помилку, навчитися збиратися і швидко бігти відразу. Тепер нічого не залишається, як готуватися до літа і там уже намагатися показувати високі результати».
