Надія Боровська: «Коли перед очами все пливе настільки, що ти наштовхуєшся на фішки, вибору особливо не залишається»

1813
Фото (c)Getty Images for World Athletics

«За всю свою кар’єру в мене навіть думки ніколи не виникало, щоб зійти. Але коли у тебе перед очами все пливе настільки, що ти наштовхуєшся на фішки, то вибору особливо не залишається», – сказала скороходка Надія Боровська.

Підготовку до чемпіонату світу Боровська розпочала відразу після того, як минулої осені в Івано-Франківську відібралася на змагання на дистанції 35 км. Позаду величезний об’єм роботи, який давав небезпідставні надії розраховувати на новий особистий рекорд у Юджині. Проте за кілька днів до старту Надія застудилася.

«За добу до змагань у нас була нарада з керівництвом збірної і лікарем. Вони радили їй не виступати, – говорить тренер Микола Калитка. – Проте останнє слово було за Надією, і вона вирішила стартувати.

Розуміючи її стан, ми хотіли спробувати пройти 20 кілометрів і після цього подивитися на її самопочуття. Якби все було більше-менш нормально, тоді закінчували б дистанцію. Але вже після 15-го кілометру її почало водити по дистанції. Лікар порадив зійти, адже розумів, чим це може для неї закінчитися. Вона пройшла ще п’ять, проте далі продовжувати вже особливо не було можливості. Якби попереду не було чемпіонату Європи, вона б йшла до фінішу, принаймні наскільки б змогла, але зараз ризик був дуже високий і не вартий того».

Навіть за таких обставин було помітно, в якій хорошій формі Боровська підійшла до змагань.

«1:37 на 20 кілометрах – це вже було швидше того графіка, за яким я йшла в Івано-Франківську. Ще й погода під час змагань сприяла хорошому часу. Та робота, яку ми виконали, показники на тренуваннях – все вказувало на те, що особистий рекорд мені під силу побити. Але для того, щоб це зробити, потрібно було пройти ще 15 кілометрів», – говорить вона.

«Що було найтяжчим, коли зрозуміли, що будете сходити: усвідомлення того, який об’єм роботи позаду, чи того, що впродовж підготовки довелося знову стільки часу бути далеко від сім’ї?», – запитую Надію.

«Два в одному, – говорить вона. – Готувалася до старту ще починаючи з Івано-Франківська минулого року, коли розуміла, що виграла й буду їхати й на чемпіонат світу, й на чемпіонат Європи. Позаду колосальна робота, включаючи збори в Туреччині… В мене нема слів».

Чемпіонкою світу зі спортивної ходьби на 35 кілометрів стала Кімберлі Леон Гарсія з Перу, а її 2:39:16 год як мінімум до наступного року лишатимуться рекордом змагань. Полька Катажина Зджєбло (2:40:03 год, РВ) та китаянка Шіцзе Цеян (2:40:37 год, рекорд Азії) виграли срібло й бронзу відповідно. Нагадаємо, що на попередньому чемпіонаті світу атлетки змагалися ще на дистанції 50 км, проте Світова легка атлетика скасувала цю дистанцію, замінивши її 35 км.

Попередня статтяУкраїнка Анна Рижикова ввійшла до Комісії атлетів Світової легкої атлетики
Наступна статтяАнна Рижикова: «Задоволена тим, що у фіналі, але не результатом»