Ганна Гацько зупинилася лише в кроці від 12-ки атлеток, які продовжать боротьбу за медалі з метання списа на чемпіонаті Європи з легкої атлетики, який триває у Мюнхені. З результатом 57.39 м вона стала 13-ю.
Аню, нарешті ви були на змаганнях з тренером, В’ячеславом Римком. Це допомагало сьогодні?
Безумовно! Коли тренер поруч, це дуже надихає. Після кожної спроби він може дати такі необхідні підказки, щось виправити, щоб наступний кидок був далі. Коли він на трибуні, я відчуваю підтримку. До цього ми пів року були окремо. На жаль, так склалися обставини, що я опинилася в одній країні, а вони з Артуром Фельфнером – в іншій. Об’єднатися нам було складно, зокрема з фінансової точки зору. Мій тренер завжди був зі мною на зв’язку. Але звісно, хотілося б, щоб ми працювали разом, щоб він коментував помилки й ми відразу мали змогу їх виправити, а не робити це через відео.
У вас тренер, який може й уміє пожартувати. Але який він на трибуні під час змагань?
Серйозний, проте інколи може трішки й пожартувати, це так. І знаєте, це теж додає настрою і легкості в тих моментах, коли зазвичай починається мандраж і дуже важко взяти себе в руки.
Микита Нестеренко напередодні говорив про те, що готовий фізично, але не готовий технічно. Що може метати на своєму рівні на національних змаганнях, але для того, щоб повторити це на чемпіонатах Європи, не вистачає практики виступу саме на міжнародній арені. У вас схожа ситуація?
Ми були з ним на одному зборі в Болгарії. У нас там були турніри, але рівень конкуренції на них був не надто високим. Там часто виступали молодші атлети, юніори. Нам давали по три спроби, а хотілося б, щоб їх було шість, як зазвичай. Щоб ти встиг зібратися, зрозуміти помилки, виправити їх, додати в заключних до результату. Тому так, фізично я готова на далекі метри, а технічно ще трішки не вистачає.
Потрібно, щоб тренер був поряд завжди. А так ми два тижні провели з ним у Берліні, й тренування були досить непоганими, все вдавалося. Проте сектор є сектор. Змагання додають хвилювань і це впливає на результат. Сподіваюся, на наступний сезон у нас нарешті все складеться, ми відпрацюємо всі моменти й фінал чемпіонату світу в Будапешті нарешті має бути наш.
Після чемпіонату Європи ви повертаєтеся додому?
Так, їду в Україну. Хочу виступити там на чемпіонаті України. До того буду в Броварах, а після змагань хочу поїхати в Запоріжжя, зустрітися з усіма рідними, адже вже пів року там не була й не бачила їх.
