Це було щемно до сліз… Це було сміливо, самобутньо і неймовірно красиво… Під час представлення учасниць жіночого фіналу з метання молота на легкоатлетичному чемпіонаті Європи Ірина Климець вийшла у чашу Олімпійського стадіону Мюнхена в українському віночку, сплетеному із жовтих і блакитних квітів. В той момент вона здавалася втіленням усієї України, – гордої, сильної і незламної. Ще вчора волинянка дивом дісталася фіналу континентальної першості, а сьогодні боролася в ньому, як левиця, за кожен сантиметр і кожне місце, вище бодай на одну сходинку.
У підсумку чотириразова чемпіонка України зі своїм найкращим результатом 69м18см, показаним у п’ятій спробі закінчила змагання в Мюнхені на шостій позиції. Чемпіонкою ж Європи з метання молота серед жінок стала румунка Б’янка Флорентіна Гелбер 72м72см. Полька Ева Розанська виборола срібло з особистим рекордом 72.12м, а бронза дісталася італійці Сарі Фантіні – 71.58м.
Сьогодні дива не сталося, – сміється Ірина в мікс-зоні, згадуючи історію свого потрапляння до фіналу. – Завжди хочеться підніматися якнайвище, хочеться завойовувати медалі, але сьогоднішнім шостим місцем я задоволена. Та й результат більш-менш схожий та той, до якого я готова в даний час.
На минулому чемпіонаті Європи я була одинадцятою, зараз – шостою. То ж враховуючи крок у п’ять позицій, на наступній континентальній першості вже потрібно боротися за медаль, бажано найвищого ґатунку.
Твої сьогоднішні спроби не можна поставити в жодне порівняння з кваліфікаційними. Ніби від учора минув не один день, а місяць кропіткої робити і цілеспрямованої підготовки.
Я завжди кажу, якщо мені вдається перша спроба, – а 68.72м я вважаю доволі вдалим кидком, – то далі я вже можу собі дозволити ризикувати і накручувати в секторі. Саме через це були і невдалі спроби, коли я заступала чи молот потрапляв у сітку, але все ж таки дістатися позначки 69м мені вдалося. Шкода, що не вийшла четверта спроба. Вона була найшвидшою за обертами в колі й найпотужнішою за власними відчуттями, але трохи не вистачило, аби закінчити її вдало. Загалом, є що проаналізувати з тренером. Головне, зробити висновки і впевнено рухатися далі. Тепер вже з надією і натхненням. Сьогоднішній фінал додав мені й настрою, і мотивації, й впевненості у тому, що ми на правильному шляху.
Неймовірна атмосфера вечірньої програми на Олімпаштадіумі підливала масла у вогонь внутрішніх емоцій?
Ще й як! Ви ж самі бачили, як підтримував і вітав мене стадіон під час представлення. Сьогодні зі мною робили дуже багато фотографій. Це було круто! Я неймовірно вдячна усім вболівальникам, які мене підтримують не зважаючи ні на що. Я вдячна усім людям, котрі писали мені меседжі у соцмережах, присилали повідомлення і навіть телефонували. Не зважаючи на відстань, ми відчуваємо Вашу підтримку в Україні. Зі свого боку ми намагаємося якнайкраще представляти нашу країну на міжнародній арені, прославляти її й показувати, що ми – українці – найсильніші й незламні.
Іро, твій вихід в українському вінку на арену залишив незабутні відчуття. Приміром у мене, аж мурахи по шкірі бігали. Звідки така ідея?
Цей вінок був зі мною і на чемпіонаті світу в Юджині. Я його приготувала саме для того, аби вийти на стадіон під час представлення фіналу. І хоча в Америці з фіналом не склалося, я щаслива, що був привід вразити вболівальників у Мюнхені. Просто мені подобається гарно одягатися, подобається український стиль, подобається показувати світові, що я – українка і пишаюся цим.
