У травні 2021-го Ольга Ляхова стала мамою. Не припиняючи тренуватися навіть у період вагітності, бронзова призерка чемпіонату Європи-2018 з бігу на 800 метрів була сповнена надій цього року показати високий результат і повернутися на звичний для себе рівень. Для досягнення цієї мети Ольга робила все можливе, а інколи, здавалося, навіть неможливе. Своїм прикладом і наполегливістю вона надихала подруг по збірній, серед яких була й Анна Рижикова. Вона шукала й знаходила змагання, на яких повертала форму й боролася за норматив на чемпіонати Європи та світу; вкладала сили й власні кошти у збори; була змушена по кілька тижнів бути далеко від сім’ї та маленької донечки, яких їй так не вистачало. Та на жаль, всі ці зусилля поки що не дали бажаного результату. Але лише поки що.
Ольга Ляхова фінішувала четвертою у своєму забігу, в той час як до півфіналу з бігу на 800 метрів потрапляли перші три атлетки. Зовсім трішки їй не вистачило й для того, щоб добратися за часом (2:02.91 хв). Вона 13-та.
– Я максималістка й моя планка набагато вища. На доріжці я викладалася максимально, хотіла гідно представити країну, але сьогодні це принесло мені результат, якого забракло для виходу у півфінал. Можливо, в інший день це було б інакше, – говорить Ольга Ляхова. – На зборі трішки захворіла. Тест на COVID був негативним, але були й кашель, і нежить. Не знаю, чи це вплинуло. Можливо, десь трішки не вистачило фарту, адже якби я потрапила у швидший забіг, час міг би бути вищим і бодай за цим показником я б пройшла далі. Буду говорити з тренером, вирішуватимемо помилки й рухатимемося далі. Цей виступ має мене чомусь навчити. Потрібно вже виходити на новий рівень, бо так бігати набридло.
Після чемпіонату світу я від кількох людей чула, що вам варто було просто побігти своїм темпом і тоді б ви легко вийшли до півфіналу. Тут, коли спортсменки почали збігати на одну доріжку, ви були попереду, але потім все ж пропустили кількох суперниць. Це було свідомо чи через те, що складно було підтримати їхній темп?
Найкраща позиція – бігти за кимось. Я в своїй кар’єрі вела за собою групу, але результат такого бігу мене не дуже радував, тому вирішила стати за кимось і вийти на останніх метрах. Перша половина плану вдалася добре, а от на останніх уже трішки не склалося. Фініш був затягнутим, не було потрібної гостроти. Таке враження, ніби мені зв’язали руки, ноги, з цього всього спочатку потрібно вирватися, а потім ще й бігти.
Олю, що було прикріше: те, що не вдалося вийти до наступного кола, чи розуміння того, скільки ви вклали в свою підготовку й зусиль, і коштів, а це не принесло бажаного результату?
Дуже багато сил вклала в підготовку. І сил, і коштів. Це правда. В жодному разі не скаржуся, особливо з огляду на ситуацію в нашій країні. Але це чемпіонат Європи, й усвідомлення того, що ти їдеш на нього за свої кошти, тисне морально.
Ми їдемо представляти нашу країну, наші виступи додають мотивації військовим і всім тим, хто залишається вдома, ми показуємо всьому світу, що Україна – це сильна держава. Ми входимо в число 32 найкращих на континенті, де 800 метрів бігають якщо не мільйони, то десятки тисяч людей, де надзвичайно сильна конкуренція; я ще й відбираюся на чемпіонат світу, але в число атлетів, чия поїздка на чемпіонат Європи фінансується, не потрапляю…
Але ще гірше, коли якісь диванні експерти називають нас туристами або поливають брудом. Це так боляче! Атлети вкладають стільки сил і емоцій, навіть під час війни ми намагаємося зробити все для якомога кращого виступу. У нас в команді зараз є багато людей, які приїхали на чемпіонат Європи, витративши чи не останні заощадження. А їхній будинок під окупацією! І ці гроші могли б допомогти їм прожити, зробити ремонт в квартирі, якщо з нею щось станеться. Але вони вклали їх у цю поїздку, в цю підготовку, цей виступ. Тож яке моральне право ці «експерти» мають писати бодай щось подібне?
Але я щаслива, що я тут. Я знаю, що моя сім’я мене дуже підтримує, дуже багато людей за мене. Це перший рік для мене в новому амплуа – мами й спортсменки. Й це дуже класно. Єдине, дуже важко кудись виїжджати самій. Наступного разу намагатимуся планувати свою підготовку так, щоб брати мою донечку з собою. Коли бачу Ніколь і свою сім’ю щодня, відчуваю додаткові сили.