Юна талановита метальниця молота Поліна Дзерожинська стала справжнім відкриттям 2024 року. В активі спортсменки вже є «срібло» юнацького чемпіонату Європи, «золото» Всесвітньої Гімназіади, рекорд України у віковій категорії U16 та четверте місце чемпіонату світу серед юніорів – а їй всього шістнадцять. Тож у рубриці «Нові імена» ми пропонуємо познайомитися з атлеткою ближче та дізнатися, як Поліна потрапила в цей спорт, чому обрала саме метання молота, чим займається у вільний час та багато чого іншого.
У легку атлетику дев’ятирічну Поліну привів тато, хоча, за словами спортсменки, її фізичною формою він почав займатися ще коли їй заледве виповнилося п’ять. Перш ніж звернути увагу на королеву спорту, Поліна спробувала ще кілька хобі, зокрема – танці.
«На танці мене привела мама, оскільки їй це дуже подобалося. Але ця вся «танцювальна» історія, як і будь-який інший мій вибір (сміється – прим. ред.), закінчилася у п’ять років, коли до справи взявся тато. До того ж, я все одно відчувала, що це не моє. Чому саме метання молота? Коротко кажучи, мені просто було цікаво, наскільки далеко я зможу жбурнути цей шматок металу. Передивляючись свої дитячі фотографії, я помітила, що тримала молот у руках ще у трирічному віці, тож це, мабуть, була моя доля».
Метати молот Поліна почала у дев’ять років – і це дитяче захоплення переросло у щось значно більше. У щось, що триває вже сім років. У щось, без чого атлетка більше не уявляє свого життя.
«На жаль, свої перші змагання, які були у 2018 році, я абсолютно не пам’ятаю, однак маю не менш цікаву історію. Якось тато повів маленьку мене до лісу, на тренування. І основною частиною нашого тренування того дня були підтягування. Я змогла підтягнутися 35 разів – ми були вражені!»
Тож далі розпочався спортивний шлях атлетки: щоденні виснажливі тренування, згодом додалися змагання, навчально-тренувальні збори, закордонні старти… Але Поліна – дуже рівностороння особистість, тож її життя не обмежується виключно спортом: «У вільний час я полюбляю читати. Серед моїх улюблених жанрів – фентезі або пригодницькі романи. Остання прочитана мною книга – «Гессі» від Наталії Матолінець, мені дуже сподобалася, оскільки я обожнюю хоча б на деякий час поринати у фантастичні, казкові світи. Також моя бабуся пробудила в мені хист до вишивання і надихнула займатися цим. Тож, коли я не тренуюся і не читаю, то з імовірністю у 99% займаюся вишивкою».
Як і будь-який юний спортсмен/спортсменка, Поліна має свого кумира, яким захоплюється понад усе. І такою людиною для атлетки є бронзовий призер Парижа-2024 Михайло Кохан, техніка метання якого вражає її вже багато-багато років.
Говорячи про техніку та, власне тренування, не можна не запитати про улюблені вправи. Поліна радо поділилася своїми: «Моєю найулюбленішою частиною тренування є розминка – хто ж її не любить! А якщо говорити про окремі вправи, то це – Капалабхаті, або ж у перекладі з санскриту «очищення голови». Це дихальна вправа, яка дуже допомагає як у роботі зі штангою, так і під час самого метання. Спочатку треба вміти правильно дихати, а потім вже вчитися робити все інше. Ця практика дійсно заспокоює розум та сприяє розвитку концентрації та уваги».
Зараз Поліна Дзерожинська тренується під пильним наглядом головної тренерки України з метань Ірини Новожилової. Саме їй спортсменка присвятила срібну медаль, здобуту на чемпіонаті Європи серед юнаків. Про Ірину Олександрівну атлетка відгукується з надзвичайною теплотою: «Моя тренерка, Новожилова Ірина Олександрівна – чудова, розумна, талановита і найкраща у своїй справі! Вона має великий досвід у метанні молота, оскільки й сама була метальницею, і я дуже вдячна їй за те, що вона тренує мене і супроводжує на моєму шляху до великих здобутків та перемог. А також вдома на мене чекає мій батько: коли я не на зборах, то метаю з ним вдома».
