Лише одна позиція й одне очко відділили Артура Фельфнера від такого на початку сезону, здавалось би, далекого, а наприкінці настільки близького фіналу «Діамантової ліги».
В Цюрих Фельфнер приїхав, посідаючи п’яту сходинку в загальному рейтингу. Щоб потрапити у фінал, він мав втриматися в шістці й мав усі шанси це зробити. Але не типові для нього 75.89 м і сьома позиція відкинули його на сьому сходинку й «діамантовому» протоколі. До фіналу йому не вистачило лише одного очка.
Звісно, теоретичний шанс на потрапляння лишається, але для цього від участі має відмовитися хтось з фіналістів…
– Почувався добре, але, можливо, вплинуло те, що перед цими змаганнями зовсім не метав, щоб не турбувати спину. Наприкінці сезону вже дещо складно й хотів трішки поберегти себе, – говорить Артур Фельфнер після виступу. – Не відчував снаряд, як це мало б бути. Й з технічної точки зору також не все вдалося.
На 69 метрах у першій спробі точно не концентрував увагу. Працюю над психологією. І знав, що у мене є ще спроби, поступово додавав, але так і не потрапив у спис – то він летів перекинутий, то я задирав його. А щоб рівно, як того хотілось би і як то мало б бути, жодного разу сьогодні так і не вдалося.
Буде класно, якщо якимось дивом мені все ж вдасться виступити у фіналі «Діамантової ліги». Хоча на початку сезону я про це навіть не замислювався. Це дуже складно, і якщо я все ж потраплю у нього, буду дуже щасливим.
Незалежно від того, чи виступите ви у фіналі, чи ні, можемо говорити про те, що цей сезон вдався?
Звісно, хочеться особистий рекорд. Я був готовий до нього як в технічному плані, так і в психологічному. Але зробити це з метання списа, особливо коли мені лише 20 років, дійсно важко. Та мої роки ще прийдуть і, думаю, покажу значно вищий результат.
Тобто емоції все ж змішані?
Зараз так точно, адже розумію, що можу просто поїхати додому, хоча перед цим етапом навіть у планах не було робити це одразу після нього. Фінал був поряд. Але все швидко змінюється й завжди потрібно бути в тонусі.