Чемпіонат Європи з легкої атлетики в приміщенні почався для України не з найприємнішою новини – стрибунка з жердиною Яна Гладійчук була змушена знятися зі змагань за станом здоров’я.
Проте перший день в Апелдорні був насичений не лише сумними новинами, адже Олег Дорощук і Дмитро Нікітін з результатом 2.23 м кваліфікувалися до фіналу зі стрибків у висоту. Близьким до цього був також Вадим Кравчук, але в заключній спроби в останній момент зачепив планку й та все ж не встояла (2.18 м).
***
Ніби три фази потрійного стрибка три спектри емоцій після змагань продемонстрували й три українські стрибунки потрійним.
Найкращий результат серед українок показала Марія Сіней, проте 13.56 м не вистачило для потрапляння до першої вісімки. А враховуючи складний, передусім з психологічної точки зору, шлях відновлення й повернення після травми, при цьому досить високі результати взимку, цей виступ став для неї ще болючішим. Коментар Марії Сіней читайте вже незабаром на сайті ФЛАУ.
Та якщо Сіней не могла стримати сліз розчарування, Ольга Корсун не стримувала сліз радості. Звісно, не від виступу (адже результат 13.39 м – не той, на який вона розраховувала й була спроможна), а від сюрпризу, який чекав на неї після виходу з сектора.
Ольга знала, що її мама приїхала в Апелдорн, проте купити квитки їй одразу не вдалося й вона мала чекати на доньку біля виходу з арени. Проте…
«Перед змаганнями на маму, ніби з небес, спустився англієць, який стояв перед ареною і безкоштовно пропонував квиток. Завдяки йому мамі вдалося пройти й побачити мої стрибки! Шкода лиш, що я дізналася про це вже після виступу. Інакше це додало б мені ще більше сил і я точно потрапила б у фінал», – зазначила Корсун.
Анна Красуцька, натомість, не мала жодних емоцій.
«Це був настільки жахливий виступ, що немає жодних емоцій. Немає ані сліз, ані радості, – не намагаючись щось прикрасити говорить Анна в інтерв’ю «Суспільному Спорт». – Жахливі стрибки, жахливий біг. Це зовсім не ті результати, які мала б сьогодні показувати».
***
Для Данила Дубини чемпіонат Європи в приміщенні став першим дорослим стартом такого рівня. Проте спортсмен ще у вересні сказав тренерові, що відбереться й поїде в Апелдорн. Та вже після національної першості впевненість у цьому похитнулася. Але, на щастя, дебютувати на континентальному рівні йому все ж вдалося. Хоча й не з тим результатом, на який розраховував (7.67 м).
«Це мій перший чемпіонат Європи, й на мене дійсно ніхто не тиснув, не вимагав захмарних результатів… крім мене самого, – говорить Данило. – Коли їхав в Апелдорн, був спокійним, не було якихось надмірних емоцій. Навіть коли вперше прийшли в манеж, щоб провести тут тренування й спробувати сектор. Проте сьогодні все змінилося.
Так, це мій перший чемпіонат Європи, але це турнір такого рівня, на якому дуже хотілося гідно виступити. І цим я себе перетиснув».
***
Певно, не буває жодного атлета чи атлетки, у яких кар’єра чи підготовка до будь-якого зі стартів була б без перешкод. Не є винятком з правил і Анна Плотіцина, яка змагалася за вихід у півфінал з бігу на 60 метрів з бар’єрами. На чемпіонаті України в приміщенні вона перемогла з часом 8.07 с. Та після цього, на жаль захворіла. Й хоч уже пройшов певний час, хвороба й висока температура, певно, не пройшли непоміченими й 8.24 с не вистачило для виходу до наступного кола.
«В Апелдорні чудові й доріжка, й змагання. Й сподіватимемося, що наша команда виступить краще, ніж я», – зазначила Анна в інтерв’ю «Суспільному Спорт». Й додала: «Трапляється різне, світ великий і в ньому кожен має власну думку та може по-різному реагувати на одну й ту ж ситуацію. Тому потрібно, передусім, розмовляти з собою, кайфувати й любити свою справу. В Україні є багато талановитих спортсменів, а легка атлетика – наша королева. І хочеться, щоб у нас, як і в багатьох європейських країнах, люди знали, хто, наприклад, найшвидший чоловік і жінка України».
Трансляція: для глядачів в Україні – Суспільне Спорт; для глядачів за межами України – на сайті eurovisionsport.com (з українською доріжкою – коментарі Суспільне Спорт).
