Другий день чемпіонату Європи з легкої атлетики в приміщенні триває, проте для українців він закінчився вже після ранкової програми. На жаль, 7 березня ми більше не побачимо наших спортсменів ані у півфіналах, ані у фіналах. Але попереду два багатообіцяючі дні. Та перш ніж перейти до них, погляньмо ще раз, що ж відбувалося сьогодні.
Про результати ми повідомляли раніше. Зараз пропонуємо поглянути на фото й почитати, що ж говорили українці про свої виступи.
БІГ
Олександр Погорілко, 400 метрів, національний рекорд – 46.32 с
«Не вистачило лише двох сотих для виходу у півфінал… Але встановив ще один рекорд України. Тепер лишилося їх тільки “перебивати” й виходити в наступне коло.
Не дуже люблю бігати у манежах, але все ж у сезоні показував хороший час і, вирушаючи в Апелдорн, націлювався на рекорд. Задоволений, що сезон закінчився саме так. Хоча й прикро, що не вдалося пробитися у півфінал, адже дійсно був дуже близько до нього».
Тетяна Мельник, 400 метрів, дискваліфікована за перехід доріжки
«Я захворіла після чемпіонату України. Сподівалася, що все вже минає, а виявилося, що тут, навпаки, було загострення. Бігла з дуже високою температурою, було важко дихати. Чи були думки, щоб знятися зі змагань? Таке проскочило, але це не в моєму характері. Тож вийшла й намагалася боротися.
Попри це все ж розраховувала, що зможу зібратися й побігти нормально, але не вдалося. Ще й перейшла доріжку, за що була дискваліфікована.
Коли цієї зими пробігла 54.03, спочатку засмутилася, адже хотіла 53.99 А потім зрозуміла: це мій найшвидший біг за останні чотири роки. Розумію, що я на правильному шляху й маленькими кроками рухаюся до бажаного, все потроху збувається. Але сьогодні дуже засмучена. Після результату на чемпіонаті України горіла чемпіонатом Європи. Та й хочеться вже боротися за фінал та виходити до журналістів з хорошим настроєм».
СТРИБКИ
Ярослава Магучіх, стрибки у висоту, 1.89 м, кваліфікувалася до фіналу
«Один стрибок – і я у фіналі. Але дуже довго чекала цього самого стрибка. Зазвичай починаю з 1.90 – 1.92, а тут початковою була висота 1.75. Тому, щоб не переохолоджуватися, вирішили цього разу почати з 1.89.
Чесно кажучи, думала, будемо ще стрибати, адже нас було дев’ятеро. Проте рефері сказав, що далі проходять усі. В принципі, я трішки розім’ялася і тепер буду змагатися у фіналі.
До чемпіонату Європи підійшла в хорошій формі. Тому зараз буду відпочивати й показувати характер уже у фіналі».
Катерина Табашник, стрибки у висоту, 1.85 м
«Деякі моменти, чому планка не встояла, розумію. Але щодо інших дещо розгублена. Хотіла покращити найкращий результат сезону й навіть особистий рекорд. Розуміла, що це можливо.
Глядачі бачать лише одну сторону медалі – те, що в секторі. І мало хто знає, що відбувається поза ним і поза змаганнями. Мало хто знає, наскільки складно це дається, скільки нервів витрачається; що відбувається у кожного спортсмена в душі, в сім’ї. Можливо, якби критики це знали, то краще зрозуміли б, якою кров’ю і потом це все дається. Ми віддаємо все цьому процесу, але ми люди, ми не залізні й організм інколи може давати збій.
Чи буде продовження сезону? Думаю, подальший сезон у приміщенні під питанням».
Юлія Чумаченко, стрибки у висоту, 1.80м
«Для того, щоб щось коментувати, потрібно передивитися відео. Я була дійсно здивована й досі не розумію, як планка не встояла. Бувають стрибки, коли ти очевидно помилилася. А тут…
Почуваюся добре, результати поступово росли… Що тут трапилося, досі не розумію».
Владислав Шепелєв, потрійний стрибок, 15.94 м
«Так сталося, що після чемпіонату України в один день захворіли всі мої друзі. Я не був винятком. Мені пощастило, що я, як мені здавалося, трішки встиг відновитися. Але дуже важко стрибати після хвороби, особливо коли вона ще, як виявилося, не минула й ти виходиш у сектор з температурою.
Через зміну правил довелося стрибати в нових шипівках. Дуже вдячний Олександрові Романюку, що він зумів їх дістати для мене. Звісно, щоб звикнути до нового взуття потрібен час. У першій спробі я ледь ступню собі не зламав, але третя була вже краща. В ній полетів за 16 метрів, проте зробив заступ.
Це мій перший чемпіонат Європи в приміщенні й хотілося виступити краще. Але тепер уже потрібно все це ковтнути й іти далі. Тим більше попереду дуже насичений літній сезон».
За матеріалами ФЛАУ й «Суспільне Спорт»
