Проблеми легкої атлетики

4

Хельмут Дiгель (Переклад з журналу “New Studies in Athletics” 4-2004)

Хельмут Дiгель – професор соцiологiї спорту i директор iнституту спорту Унiверситету м. Тюбенгена (Нiмеччина). Його дослiдження присвяченi проблемам спортивної лiнгвiстики i взаємин у спортi, спортивнiй журналiстицi

Хельмут Дiгель
(Переклад з журналу “New Studies in Athletics” 4-2004)
Хельмут Дiгель – професор соцiологiї спорту i директор iнституту спорту Унiверситету м. Тюбенгена (Нiмеччина). Його дослiдження присвяченi проблемам спортивної лiнгвiстики i взаємин у спортi, спортивнiй журналiстицi, а також соцiальним змiнам в країнах, що спортивно розвиваються. Вiн випускник факультету спортивної соцiологiї Унiверситету Тюбенгена. Надалi його практика проходила у Фiладельфiї i Лос-Анджелесi, США. Крiм своєї академiчної роботи Х.Дiгель займає провiдну позицiю в спортивнiй науцi Нiмеччини, а також є вiце-президентом iААФ i членом комiсiї розвитку iААФ.
В даний час свiтова легка атлетика знаходиться в неоднозначнiй позицiї – з одного боку, успiшний розвиток, з iншої – вогонь критики. У спортi виникає безлiч проблем, рiшення яких здається не цiлком реальним. Перед лицем таких проблем для ефективного їх вирiшення необхiдний повний i детальний аналiз ситуацiї, що склалася, з метою пошуку реального виходу. Автор, що є теоретиком спорту i практичним працiвником, розглядає 12 найбiльш складних проблем в сучаснiй легкiй атлетицi – це проблеми глядачiв, спортсменiв, тренерiв, змагань, спортивних майданчикiв, телебачення, стимулювання, культури, обслуговуючого персоналу, деяких iлюзiй, демографiї i допiнга. Вiн видiляє проблеми в кожнiй з видiлених категорiй. На закiнчення автор стверджує, що проблеми вирiшуванi, але вимагають участi професiоналiв. Х.Дiгель виражає свою пiдтримку дiям Президента iААФ Л.Дiака в його дiяльностi з розвитку легкої атлетики.
Введення
Легкоатлетичнi змагання проводяться вже бiльше 150 рокiв. Аналiзуючи цей перiод, можна зауважити, що протягом цих рокiв спостерiгався успiшний розвиток цього виду спорту. Але при уважнiшому розглядi можна вiдмiтити, що в даний час проблеми, пов’язанi iз структурою змагань, ростуть iз-за розширення охоплюваних регiонiв. Змагання в легкiй атлетицi, що первинно проводилися в Європi i Пiвнiчнiй Америцi, стали свiтовим спортом. Саме це, крiм успiху, i викликає очевидний скептицизм. Бiльш того, якщо спочатку розширення впливу легкої атлетики розглядалося як безперечний успiх, то тепер воно є предметом виникаючих проблем. Таким чином, можна розглядати сучасний глобальний розвиток як з позитивної точки зору, так i з деяких критичних позицiй. Ймовiрно, в сучасному спортi виникає безлiч рiзноманiтних проблем, що вимагають повного i детального аналiзу ситуацiї, що склалася. Проблеми i труднощi повиннi бути описанi можливо якнайповнiше i деталiзовано i всi параметри чiтко визначенi. Завданням даної статтi є визначення i можливе рiшення проблем в 12 рiзних аспектах, якi вимагають рiшення в сучаснiй свiтовiй легкiй атлетицi. Я припускаю, що обговорення даних проблем дозволить знайти можливе рiшення, що сприятиме подальшому розвитку спорту.
Глядачi
Спортсмени, що змагаються в легкiй атлетицi, виступають перед аудиторiєю глядачiв. Атлети мають можливiсть завоювати визнання уболiвальникiв, а тi, у свою чергу, одержати задоволення вiд побаченого видовища. Важливо, що глядачi зазвичай платять за майбутнє задоволення i, таким чином, фiнансують, прямо або побiчно, легкоатлетичнi змагання. Для того, щоб видiлити проблему в цьому питаннi, необхiдно розглянути рiзнi категорiї глядачiв. Перша категорiя – це тi, хто купляє квитки, з тим, щоб бути присутнiми на змаганнях. Друга – телевiзiйнi глядачi, якi побiчно оплачують перегляд змагань. Третя група, яка iменує себе <легкоатлетична сiм'я>, прагне бути присутнiми на всiх змаганнях, але безкоштовно. Четверта група присутня на змаганнях, оскiльки є спонсором змагання. Вони можуть не дуже цiкавитися ходом змагання, але бути на змаганнях – це їх робота. П’ята група – гостi i їх присутнiсть – подарунок вiд спонсорiв, якi, проявляючи гостиннiсть, роблять свiй власний бiзнес. Шоста група складається з школярiв, якi, природно, спостерiгають змагання безкоштовно, їх функцiя – заповнити стадiон i показати, таким чином, iнтерес до легкої атлетики.
Розглядаючи детальнiше глядацьку аудиторiю на змаганнях з легкої атлетики, можна вiдмiтити, що першi двi групи глядачiв i є вирiшальними в пропагандi спорту. Проте спiввiдношення мiж глядачами, що оплачують i <безкоштовними>, починає катастрофiчно рости на користь останнiх. Навiть на таких змаганнях, як чемпiонат свiту з легкої атлетики, число глядачiв, що сплатили квитки, складало 60%. Не враховуючи Олiмпiйськi iгри i чемпiонати свiту, iншi легкоатлетичнi змагання, збирають достатньо скромну кiлькiсть глядачiв. Прямий показ Гран-прi компанiєю Євроспорт збирає вiд 80.000 до 200.000 глядачiв, що не вважається достатньо ефективним.
Спортсмени
Змагання з легкої атлетики викликають величезний iнтерес тiльки тодi, коли в них беруть участь видатнi атлети. Важливо, що досягнення спортсменiв продовжують полiпшуватися, i атлети стають iдолами для публiки, збiльшуючи привабливiсть спорту. Стати вiдомим можна, використовуючи i iншi можливостi, крiм високого спортивного результату. Англомовнi спортсмени в цьому вiдношеннi мають деякi переваги. Проте в свiтовому спортi китайськi, росiйськi i iспанськi атлети теж мають можливостi стати iдолами певної частини глядачiв. При розглядi проблеми розвитку глядацьких симпатiй можна сказати, що в свiтовiй легкiй атлетицi потрiбно вiдзначити зниження значення Європи i Пiвнiчної Америки.
Необхiдно також звернути увагу на структуру результатiв високого класу. Атлети прагнуть продовжувати свою кар’єру якомога довше, з тим, щоб заробити бiльше грошей, тому зараз багато хто з них показує високi результати, досягаючи 30-рiчного вiку. Проте ситуацiя наявностi значної кiлькостi атлетiв високого класу може припинити розвиток виду спорту. Кар’єра може продовжуватися довго, але в самому верху списку найвидатнiших атлетiв вiдбуваються постiйнi змiни. Новi зiрки з’являються регулярно з рiзних регiонiв, але їх життя в ролi iдолiв зазвичай коротке. Досвiдченi зiрки прагнуть планувати свої виступи, орiєнтуючись на можливо великi доходи, що часто входить в конфлiкт з плануванням програми змагань. У такiй напiвпрофесiйнiй ситуацiї роль менеджерiв iстотно зростає для врегулювання конфлiктiв.
Тренери
Звертаючись до майбутнього сьогоднiшнiх тренерiв, ми можемо вiдзначити їх незначну роль. Тренери повиннi покладатися тiльки на себе, бути повнiстю залежними вiд успiху своїх учнiв i бути готовими одержувати прибуток у виняткових випадках. Спортсмени все ж таки органiзованi напiвпрофесiйно, а для тренерiв нiякої органiзацiйної структури не iснує. iснуюча система заохочення орiєнтована тiльки на спортсменiв, тому постiйний профiль роботи тренерiв не визначений, суспiльна невiдомiсть тренерiв i їх дiяльностi знижує привабливiсть їх професiї. Бiльшiсть тренерiв покладаються на додаткову роботу, оскiльки їх дохiд не адекватний. Вiдповiдно до такої ситуацiї не дивно, що в бiльшостi своїй тренерський корпус заповнений лiтнiми людьми, а молодь не прагне вибрати професiю тренера для своєї кар’єри.
Змагання
Змагання з легкої атлетики – особливо проблематична область, i ми можемо легко позначити проблеми в загальнiй структурi i правилах змагань. Багато глядачiв скаржаться на нудьгу протягом змагань. Причин, на якi вони скаржаться, достатньо багато – нерiвнi умови змагань, погана iнформацiя, iнформацiйне табло дуже далеко i часто ламається, дуже багато рiзних видiв проходять одночасно, багато видiв дуже вiддалено вiд глядачiв. i цей список нескiнченний.
Далi, iєрархiя наших змагань. Багато атлетiв можуть виступати в Золотiй лiзi, а потiм взяти участь в Гран – Прi протягом декiлькох днiв. У iнших видах спорту неможливо змагатися в любительськiй лiзi в середу, а потiм в професiйнiй в недiлю. i лише в легкiй атлетицi це можливо. Важко також порiвняти одне змагання з iншим. Однi орiєнтуються на бiговi види, iншi на метання, можливо також поєднання рiзних видiв легкої атлетики в одному змаганнi. Не дивно, що оцiнити рейтинг змагань i оголосити це глядачам часто неможливо.
Тепер про правила. Як особливий приклад можна привести використання лiдерiв або <зайцiв> для показу високих або рекордних результатiв в бiгу на середнi i довгi дистанцiї. Якщо поглянути на процес ухвалення правив, то можна вiдзначити, що на Конгресах iААФ, що проводяться кожнi два роки, постiйно проходять тривалi дебати з проблем змiни правил змагань. Легка атлетика, мабуть, єдиний вид спорту, де постiйно мiняються правила змагань. Можливо, такi змiни можуть знижувати iнтерес до атлетики. iнодi деяка змiна тiльки проведена, а вже готується наступна. Мабуть, неможливо збагатити сучасну програму змагань якимись новими штучними iдеями. Новий вигляд, такi як бар’єрна естафета або парнi стрибки з жердиною, можуть прийматися до розгляду, але новi змагання, такi як чемпiонат свiту в естафетному бiгу, мабуть, утопiчна мрiя.
Спортивнi майданчики
Проблеми змагань на вiдкритих стадiонах також досить актуальнi. Футбольнi асоцiацiї повнiстю вiдмовляються вiд спiвiснування з легкою атлетикою, яке було в Європi бiльше 100 рокiв. На сучасних футбольних стадiонах немає мiсця для бiгової дорiжки, а створення спецiалiзованих легкоатлетичних стадiонiв поки не розглядається.
Цiкаво, що легка атлетика йде з традицiйних стадiонiв, перемiщаючись на вулицю. Стрибки у висоту пiд музику, стрибки з жердиною на пляжах або на базарах, штовхання ядра в торгiвельних центрах. Такi змагання проводяться не пiд патронажем iААФ i часто без дотримання правил. Це говорить про те, що, можливо, майбутнє легкої атлетики буде поза стадiоном. Це дуже ризикований шлях. Вся iсторiя легкої атлетики складалася як виду з безлiччю рiзноманiтних спортивних вправ, i розтягування її на окремi види на користь окремих груп представляє небезпеку i втрату нашої єдностi.
Телебачення
Величезнi витрати на технiку i персонал потрiбнi для органiзацiї телевiзiйних трансляцiй змагань. Дуже рiдко витраченi зусилля приносять вiдповiднi доходи. Можливо, це пояснюється недостатньо драматичними подiями в процесi передачi або недостатнiми знаннями телевiзiйних працiвникiв у питаннi трансляцiї, що ведеться. Помiтно, що недостатньо професiйних виразiв i цiкавих порiвнянь, якi викликають iнтерес глядачiв в процесi прямих трансляцiй. Часто на користь бiльшостi глядачiв оператори концентрують свою увагу на бiгових видах програми, придiляючи мало уваги або взагалi iгноруючи технiчнi. Зараз необхiдно впроваджувати новi можливостi телевiзiйного показу, використовуючи рiзноманiтнi вiртуальнi трюки. Також бракує квалiфiкованих коментаторiв, якi ведуть репортаж, цiкавих для глядачiв. Дуже рiдко використовуються всiлякi графiчнi розробки i iншi технiчнi досягнення сучасної телевiзiйної технiки. Одним словом, висвiтлення телевiзiйних показiв легкої атлетики незадовiльне. В порiвняннi з iншими видами спорту легка атлетика показується явно недостатньо, що також можна сказати про рекламу нашого виду спорту на ТБ.
Стимулювання
Питання реклами i пiдтримки легкої атлетики є дуже болючим, оскiльки ситуацiя в цьому питаннi надзвичайно негативна. В даний час спорт працює спiльно з рекламними компанiями дуже тiсно. Проте розподiл реклами часто не досягає необхiдних цiлей i не приводить до пiдвищеного збуту рекламованої продукцiї. i тут потрiбнi новi iдеї. Поки не iснує довгострокових програм реклами, що використовують численнi iнформацiйнi канали. Мало використовуються можливостi телебачення i iнтернету, i ми не вчимося на наших помилках. Без жалю не можна не вiдзначити, що iмiдж великих спортсменiв, якi є величезним потенцiалом в питаннi стимулювання залучення спонсорiв в легку атлетику, використовується недостатньо.
Культура
У системi легкої атлетики iснує якийсь культурний конфлiкт, який рiдко обговорюється в даний час. Це, перш за все, питання змагань в залах. Конфлiкт мiж Європою i Пiвнiчною Америкою i країнами Азiї, Пiвденної Америки i Африки. Якщо африканцi беруть участь в наших лiтнiх змаганнях, то європейцi не бажають робити аналогiчне протягом африканського лiта. Зрозумiло, що це питання перш за все носить економiчний характер, i в майбутньому легка атлетика буде все бiльше i бiльше залежати вiд свiтових економiчних ринкiв в цiлях свого розвитку. За рiдкiсним виключенням, такi ринки розташовуються в даний час в регiонах Європи i Пiвнiчної Америки. З цих позицiй проведення змагань в залах достатньо продуктивне, але з позицiй свiтової культури, поза сумнiвом, збиткове. Зазвичай цi питання не часто обговорюються, але оскiльки в свiтовiй економiцi назрiвають змiни, i частина економiчних ринкiв пересувається в iншi регiони, необхiдна дискусiя по новiй регiональнiй полiтицi легкої атлетики.
Обслуговуючий персонал
Проблема персоналу, що обслуговує спорт, можливо, вимагає деяких змiн. Виборна система представникiв i делегацiй, що прийнята в легкiй атлетицi i привела до створення рад, комiтетiв i комiсiй, веде до розвитку бюрократичних тенденцiй, високої вартостi переїздiв i органiзацiї нарад, а як слiдство – незначнiй ефективностi професiйного рiшення проблем. Комiтети i комiсiї збiльшують свою чисельнiсть, що заважає швидкому рiшенню виникаючих проблем. Робота комiтетiв i комiсiй вдає iз себе дискусiйний марафон i рiдко приводить до згоди. Деякi з цих груп протягом декiлькох рокiв так i не провели що-небудь корисне. Проблеми, що вимагають швидкого рiшення, вiдкладаються все далi i далi. Професiйнi спiвробiтники призначаються часто з полiтичних мiркувань або по протекцiї. В результатi спiвробiтники не вiдповiдають мiжнародному рiвню стандартiв i мають низьку професiйну придатнiсть. Проблема пiдвищення професiоналiзму персоналу стає все бiльш гострою в даний час.
Деякi iлюзiї
Самообман, що панує в комiтетах i деяких iнших пiдроздiлах, також має мiсце. Думка, що свiтова легка атлетика має дуже високий статус, поки не вiдповiдає дiйсностi i навряд чи матиме мiсце в найближчому i вiддаленому майбутньому. Спортивнi реалiї, як правило, вiдкидаються i не приймаються до розгляду. Для пiдтвердження цiєї позицiї служить той факт, що легка атлетика не зажадалася на ринку телепередач. Якщо з’ясувати глядацькi iнтереси серед 10 найбiльш популярних видiв спорту, то ранг легкої атлетики буде вельми невисокий. Тiльки свiтовi чемпiонати i Олiмпiйськi iгри ще цiкавлять телевiзiйнi компанiї i глядачiв. До iнших змагань втрачають iнтерес, i ми повиннi зробити значнi зусилля, щоб збудити iнтерес до них. Необхiдно також вирiшити питання продажу квиткiв на змагання, що не вiдбувається в двох третинах країн, що проводять змагання з легкої атлетики.
Демографiя
Старiння суспiльства в деяких країнах є нацiональним фактом, i це зачiпає спорт i, зокрема, легку атлетику. Цей процес виявляється в бiльшостi iндустрiальних i постiндустрiальних країн i впливає на багато аспектiв активностi громадян. Соцiологи вiдзначають певну залежнiсть мiж станом здоров’я, здiбнiстю до роботи, рiвнем споживання i розподiлу вiльного часу в рiзних країнах залежно вiд вiку населення. Сьогоднi демографiчне спiввiдношення вiкових категорiй в деяких регiонах представляє реальну небезпеку для розвитку легкої атлетики. Для прикладу можна привести наступний факт: у 1950 роцi рiзниця в середньому вiцi населення Йемену i Японiї складала 3.4 року. Зараз цi держави представляють наймолодшу i найстарiшу нацiю, i рiзниця в середньому вiцi складає вже 27 рокiв. До 2015 року ця вiдмiннiсть складатиме для Японiї 34 року, а для Європи 32. iстотне старiння Японiї i Європи приводить до виникнення непередбачуваних соцiальних проблем. Китай, iндiя, велика частина Пiвденно-схiдної Азiї i Латинської Америки також старiють швидко, i криза старiння теж стоятиме перед ними. Тiльки США поки представляє позитивне виключення. Там народжуванiсть знаходиться на нормальному рiвнi, i це пiдтримує середнiй вiк населення на постiйнiй величинi. У країнах з низьким середнiм рiвнем вiку населення також можуть виникнути соцiальнi проблеми в майбутньому. iндекс народжуваностi в країнах Європи – таких як Нiмеччина, iспанiя, iталiя, Грецiя, а також країнах Схiдної Європи – складає 1.3 i нижче, що в найближчому майбутньому може викликати проблеми в спортi, включаючи легку атлетику.
Допiнг
Для легкої атлетики проблема допiнгу є вiчною, при цьому керiвнi органи поки грають невдалу, а часто некомпетентну роль. Всi залученi до цiєї проблеми – спортсмени, тренери, менеджери та iнший персонал, так або iнакше пов’язанi iз спортом вищих досягнень. Допiнг сприймається як боротьба з дияволом, з яким ми повиннi боротися лише на вимогу незначної меншостi та журналiстiв. Боротьба проти використання допiнгу рiдко характеризується достатньо позитивною в планi її майбутнього розвитку, спорт просто реагує на певнi факти замiсть активної дiї. Вiдвертiсть i активне вiдношення публiки повиннi сприяти проведенню такої боротьби, але рiзнi невизначенi обставини, розмитi процедури, сумнiвнi прощення деяких атлетiв i рiзноманiтнi способи лiкування стають скорiше правилом, нiж виключенням. З одного боку, спорт бажає зробити жорсткi правила i iнодi навiть суперечить правилам WADA (наприклад, в питаннях пiдтвердження виняткових обставин), з iншого боку – iААФ утримується вiд санкцiй до тих федерацiй, якi не приймають до уваги прийнятi правила. Ухвалення нацiональної системи контролю визнається необхiдним, але за це нiхто не вiдповiдає. Таким чином, лише незначна кiлькiсть федерацiй мають незалежну систему контролю. На мiжнародному рiвнi система контролю, що проводиться iААФ, здiйснила 1912 тести в 2003 роцi, тодi як WADA показала список лише 235 атлетiв в цьому ж роцi. Таким чином, тiльки олiмпiйський спорт знаходиться пiд контролем, тодi як iААФ украй зацiкавлена в контролi всiх спортсменiв, що беруть участь в свiтовiй серiї Гран – Прi. В порiвняннi з iншими олiмпiйськими видами спорту, де частота перевiрка на допiнг скорочена до одного разу протягом п’яти – десяти рокiв, легка атлетика є найбiльш контрольованим видом спорту.
Висновок
Легка атлетика вiдкинула пережиток поняття <аматорство> i стала професiйною. i як тiльки в наш спорт потекли грошi, ми вiдразу ж прибрали слово <любительська> з назви нашої федерацiї, але з iншого боку, використання по-справжньому професiйних вiдносин до цих пiр не робиться, комплекс таких проблем багатообразний i вимагає рiшення. Я упевнений, що необхiднi рiшення будуть ухваленi, але упевнений також, що i в майбутньому кiлькiсть таких проблем зростатиме.
Президент iААФ Ламiн Дiак представив план розвитку нашого спорту, який можна вiтати i всiляко пiдтримувати. Ми повиннi бути упевненi, що легка атлетика i надалi удосконалюватиметься i розвиватиметься в подальшi 150 рокiв.
(Переклад – Едвiн Озолiн)