Валерій Александров: «Персональний тренер має нести персональну відповідальність»

22

На черговому засіданні Виконкому ФЛАУ було прийнято інноваційне рішення, – звернутися до Мінсім’ямолодьспорту України з проханням розробити документ, за яким би персональний тренер ніс персональну відповідальність за результати своїх підопічних. Що спонукало Виконком ФЛАУ до такого рішення в інтерв’ю Л.Якушевій розповів Держтренер збірної України з легкої атлетики, перший віце-президент і виконавчий директор Федерації легкої атлетики України Валерій Александров.

На черговому засіданні Виконкому ФЛАУ було прийнято інноваційне рішення, – звернутися до Мінсім’ямолодьспорту України з проханням розробити документ, за яким би персональний тренер ніс персональну відповідальність за результати своїх підопічних. Що спонукало Виконком ФЛАУ до такого рішення в інтерв’ю Л.Якушевій розповів Держтренер збірної України з легкої атлетики, перший віце-президент і виконавчий директор Федерації легкої атлетики України Валерій Александров.

 

Валеріє Федоровичу, можна детальніше про звернення, яке ви готуєте подати до Міністерства у справах сім’ї, молоді та спорту?

 

У цього рішення бородата історія. Скільки років я працюю на керівній посаді, стільки ж зіштовхуюся з однією і тією ж проблемою: виїжджаючи на головні старти сезону, чимало атлетів, м’яко кажучи, не можуть показати результати бодай наближені до тих, що були у них впродовж змагального сезону. І далеко не у кожного із невдах є об’єктивні причини, щоб на рівному місці «завалити» найголовніші змагання. У декого це стає правилом. Зазвичай, ми звинувачуємо і караємо спортсмена, але не завжди він винен у провальному виступу.

 

Про які покарання, крім п’яти хвилин особистої ганьби і кількох місяців переживань, йде мова?  

 

Повірте, сьогодні в руках держтренера і головного тренера збірної є впливові важелі або, як ми кажемо, драконівські методи. Атлетів, які не виконують своїх зобов’язань по контракту, підписаному з Міністерством, ми можемо виключити з учбово-тренувальних зборів; висловити недовіру і не включити до складу збірної наступного разу, навіть коли атлет виконує кваліфікаційний відбірний норматив; вивести зі складу штатної збірної команди України, позбавивши зарплатні, тощо. Але в будь-якому разі це покарання «рублем».

 

Однак, покарання завжди стосується тільки спортсмена, хоча тренер у цій ситуації – персона №1. Саме він розписує план підготовки своїх підопічних, він контролює навантаження, він готує атлета до старту і фізично, і психологічно. І він, ніби то, і несе відповідальність, але яку? Хіба що словесну…

 

А якою ви б хотіли бачити цю відповідальність і як вона мусить проявлятися?

 

Цілковито. Персональний тренер має нести персональну відповідальність за результат спортсмена, коли той виступає у складі збірної. Однак, федерація не може диктувати Міністерству умови, на яких йому співпрацювати з тренерами. Ми виносимо пропозицію і можливі варіанти її вирішення. Чому б, приміром, не співпрацювати з тренерами за такою самою контрактною схемою, яка зараз діє між Міністерством та спортсменами. Щоправда, тут буде дещо складніше, оскільки тренер зазвичай підпорядкований певній інституції: ДЮСШ, ШВСМ, тощо. То ж, можливо, угоду доведеться складати не пряму, а опосередковану, залучаючи одразу кілька гілок нашої системи. 

 

Але ж бувають і вагомі об’єктивні причини на те, що атлет не може показати свій найкращий результат у певному місці та в певний час. Приміром, травма…

 

Травма травмі різня. Буває так, що тренери заздалегідь приховують від нас, що їхні підопічні травмовані серйозно, а ми включаємо цих атлетів до складу збірних команд, сподіваючись на певний результат. А результату, як правило, нема рік, два, три… Кожну травму можна і потрібно аналізувати. Для цього ми вже не один рік співпрацюємо з науково-методичною радою та з КНГ.

 

Якщо у тренера є суттєві помилки у плануванні тренувального процесу, то за допомогою науки ми можемо їх відкоригувати. Якщо ж все сплановано вірно, а результату як не було, так і нема, тоді щоденник спортсмена – на стіл і будемо проводити експертизу, шкати причини, з яких план підготовки не було виконано.

 

Звісно, що усіх одним гребінцем не чешуть. Тренерів, учні котрих показують «своє» на чемпіонатах світу та Олімпійських іграх, ніхто викликати і перепровіряти сотні разів не буде. Якщо у людини все гаразд, то навіщо зайвий раз її турбувати. До таких наставників має бути професійна довіра.

 

Кажуть, ідеї так і залишаються ідеями, якщо не почати їх втілювати в життя самотужки.

 

А федерація легкої атлетики вже почала з себе. Приміром, у травні на черговому засідання Виконкому ФЛАУ ми заслуховуватимемо звіт старшого тренера зі спортивної ходьби. І не тому, що це якийсь особливий вид, а тому що саме ходоки відкривають офіційний міжнародний календар легкої атлетики Кубком Європи у Франції.

 

Сьогодні за результатами чемпіонату України зі спортивної ходьби вже сформована збірна команда на ці змагання. Відверто, у нас виникли запитання щодо її складу. Втім, старший тренер з ходьби має право на власне бачення, але й відповідати він повинен за всією строгістю закону. На ньому лежить повна відповідальність не лише за кількісний, а й за якісний склад команди. Ми не викликатимемо старшого тренера, як кажуть, на килим. Просто хочеться почути, за яким принципом до складу збірної увійшли вікові атлети, котрі вже тривалий час не показують високих результатів на міжнародній арені. Чи приміром, чому тренери вважали за потрібне включити до команди молодь, яка за результатами ще відверто не доросла до міжнародного рівню.

 

Ось так до кінця року ми почуємо думки усіх старших тренерів по видах, які зараз працюють у Міністерстві. А вже потім робитимемо висновки.

 

Прес-аташе.