Більш ніж півроку не виступає за збірну України один із лідерів нашої легкоатлетичної дружини Іван Гешко. Він зазнав травми ще перед Олімпійськими іграми, яка завадила йому виступити не лише в Пекіні, але й на всіх післяолімпійських міжнародних стартах сезону…
Більш ніж півроку не виступає за збірну України один із лідерів нашої легкоатлетичної дружини Іван Гешко. Він зазнав травми ще перед Олімпійськими іграми, яка завадила йому виступити не лише в Пекіні, але й на всіх післяолімпійських міжнародних стартах сезону. Нині бігун одужав після травми і хоче приємно здивувати нас на легкоатлетичних баталіях. Про свої подальші плани Іван Гешко розповів Михайлу Солтису на сайті www.turnir.com.ua.
Іване, як твоє здоров’я?
Дякую, травма спини перестала мені дошкуляти. Я вже давно відчував нестерпний біль у спині, але старався на це не зважати. Та перед Олімпійськими іграми довідався, що на тривалий час треба забути про тренування та змагання. Важко було змиритися з вердиктом медиків. Змирився.
Перший віце-президент нашої федерації Валерій Александров надіявся побачити тебе на чемпіонаті Європи у закритих приміщеннях, що відбувався в Турині…
Перед цим турніром я сам не знав, чи зможу у ньому взяти участь. Хворобу подужав, але не був упевнений, що відновив втрачені фізичні кондиції. Тому вирішив не їхати до Турина. На щастя, збірна України і без мене достойно виступила, виборовши три срібні медалі. Проігнорувавши континентальну першість, я зробив ставку на підготовку до літніх стартів.
Але ж ти нібито виступав під прапором одного з італійських клубів…
Я справді їздив до Італії, щоб спробувати свої сили на клубному рівні. Та на старт так і не вийшов. Навряд чи колись змагатимуся на клубному рівні. Сучасні європейські команди не є заможніми, тому елітні атлети зосереджуються виключно на виступі у збірних. Я ще жодного разу не змагався на турнірах між клубами.
У серпні Берлін прийматиме чемпіонат світу…
От і до нього я наполегливо готуюся. Не приховую того, що хочу тріумфувати на берлінському «Олімпіаштадіон». Інакше навіщо тоді так важко працювати? Мотивації мені не бракує. Піврічна перерва у спорті додала мені спортивної люті.
Чи знаєш, який результат нині показуєш на дистанціях 800 та 1500 метрів?
Ні, під час підготовки я ніколи не роблю контрольних стартів. Бігаю у лісах, по дорогах на околиці рідного Кіцманя. І не знаю, який показую час. Лише під час турнірів довідуюся про свої результати.
В якому режимі нині тренуєшся?
Виходжу на тренування двічі на день – із самісінького ранку і ввечері. Щодня намотую від 18 до 30 кілометрів. Також у програму моєї підготовки входить гра в баскетбол. Моя робота приносить мені задоволення. Ще більше насолоди дістаю від спортивних перемог.
