Анна Мельниченко: «Хочу спробувати сили в окремих видах»

167

Початок сезону для українських багатоборок видався феєричним. Спочатку був повністю «синьо-жовтий» подіум на престижних змаганнях в австрійському Гьотцісі, де «срібло» дісталося Анні Мельниченко. Тепер же Мельниченко– другий рік поспіль—перемогла у загальному заліку Кубку Європи у Суперлізі, що завершився в польському Щецині.

Анна Мельниченко: «Хочу спробувати сили в окремих видах»

 

Початок сезону для українських багатоборок видався феєричним. Спочатку був повністю «синьо-жовтий» подіум на престижних змаганнях в австрійському Гьотцісі, де «срібло» дісталося Анні Мельниченко. Тепер же Мельниченко– другий рік поспіль—перемогла у загальному заліку Кубку Європи у Суперлізі, що завершився в польському Щецині. По поверненню додому поспілкувалася з кореспондентом сайту www.turnir.com.ua.

 

 

Анно, торік ви уже перемагали на цьому турнірі. Кажуть, що здобути титул легше, аніж захистити, тим паче, що цього разу ви обійшли найближчу конкурентку польку Камілу Чуджік лише на два очки…

 

Насправді немає вирішального значення – першого разу чи другого здобуваєш перемогу. Принаймні для мене. Багатоборство – це багатоборство, а змагання – це завжди змагання. Просто ніколи не буває. Тим паче, що не лише ми не стоїмо на місці, а й наші суперниці. Вони не менш серйозно готувалися до сезону, і врешті решт кожен показавав свій результат.

 

Та все ж виглядає, що цьогоріч боротьба за перемогу була таки більш напруженою. На ваш погляд, чи у всіх видах програми вдалося показали максимально можливий на цей час результат?

 

Скажу так: загальною сумою балів ми з тренером – Вікторією Михайлівною Козловою – залишилися задоволені, а якщо говорити окремо про кожен вид програми, то, зізнаюся, виступом у жодному з них я до кінця не залишилася задоволеною. Однак, як відомо, у нашому виді спорту мало показати чудовий результат в одному виді. Важливо усі змагання пройти рівно і не допустити провалів, що я й зробила. Хоча, в деякий момент я навіть не була на 100 % впевнена у перемозі. Перед останнім видом – бігом на 800 метрів – я програвала 56 очок і мала сумніви, що вдасться їх відіграти. Тож, мабуть, виступом саме у цій дисципліні в Польщі я задоволена найбільше. Хоча, повторюся загальний показник мене також цілком влаштовує. Так, обійшлося без особистого рекорду, але на даний момент результат абсолютно нормальний.

 

У той же час трохи більше місяця тому в Гьотцісі ви як раз і показали свій найкращий особистий результат, чим здивували навіть головного тренера команди. Ви передбачали такий стрибок у своїх показниках уже на старті сезону?

 

Справді ми з тренером розраховували, що вже від початку я зможу демонструвати такі результати. Понад те, скажу, що в Гьотцісі я нічого надзвичайного не показала. Перший день узагалі для мене пройшов без особистих рекордів, і лише в другому перевершила свої показники у метанні списа та бігу на 200 м з бар’єрами. Хоча у списі я вже давно була готова вийти на такий рівень. Просто тепер, вважаю, мені вдалося збалансувати показники у всіх видах – звідси і хороший загальний результат. Такі речі приходять із досвідом.

 

Чи є дисципліни, в яких би ви хотіли спробувати свої сили поза змаганнями із багатоборства?

 

Мені дуже подобається біг з бар’єрами та стрибки у довжину. Хотілося вже у цьому сезоні спробувати виступити у змаганнях із цих видів, однак наразі і в багатоборстві сезон навантажений виступами, тому через втому цю ідею, мабуть, доведеться відкласти на майбутнє. Окрім того, я б хотіла виступити і в дисципліні, яка не входить до програми з багатоборства,—потрійному стрибку.

 

До старту чемпіонату світу залишилося зовсім не багато – чи входить до плану підготовки до першості участь у змаганнях?

 

До цього часу думала ще позмагатися, але тепер змінила своє рішення. Хочеться цьогоріч якнайкраще підготуватися до чемпіонату світу, тож жодних стартів уже в цей проміжок часу не буде. Лише тренування і ще раз тренування.

 

Нещодавно Наталка Добринська розповідала, що в Києві немає жодної арени, де можна було б нормально готуватися до змагань. А якою є ситуація з легкгоатлетичними манежами у вашому рідному Кременчузі?

 

Повірте, вона ще гірша, ніж в Києві. Я маю можливість тренуватися хіба що під час зборів. Напередодні ЧС, радше за все, вони будуть у Броварах. Звичайно, умови там не ідеальні, але у межах України це ще більш-менш прийнятний варіант.