Наталя Добриська: «Танці зміню на новий проект»

52

Про свій виступ в проекті «Танцюю для тебе» та нові задумки олімпійська чемпіонка з семиборства Наталя Добринська розповіла кореспонденту сайту turnir.com.ua

Спортивно-мистецький проект "Танцюю для тебе-3" вже став історією. Здійснювати дитячі мрії разом з телеканалом "1+1" допомагали і титуловані українські спортсмени. Призові місця дісталися гімнастці Анні Безсоновій (в парі з Олександром Лещенком), парі Олександр Нікітін/Катерина Трішіна та бронзовому призерові зимових ігор-2006 Руслану Гончарову (з Тетяною Токар). Олімпійська чемпіонка з семиборства Наталка Добринська, яка виступала в парі з танцюристом Дмитром Паладієм не зійшла на умовний п’єдестал пошани. Але своїм виступом залишилася задоволена. І найближчим часом сконцентрується на тренуваннях, але "засвітиться" і в новому проекті – "Міс спорт України".

 

 

 

 

Ваші враження від гала-концерту або, як прийнято запитувати спортсменів після змагань, – залишилися задоволені своїм виступом?
Враження нормальні або навіть чудові! Трохи замало було часу на підготовку. Я приїхала до столиці за два тижні до гала-концерту, але то партнер був зайнятий, то ще щось не складалося. Тож готувалися у "звичному" для нас режимі – 4-5 днів (сміється – авт.). Але виступом я загалом задоволена. Вдалося стати на пуанти, а це не так просто навіть для професіоналів.

 

 

 

 

Тріумф переможців і призерів відзначали разом або окремими компаніями чи навіть парами з підопічними дітками?
Відзначали всі разом. Зібралися всі – і режисери, у учасники, і всі ті, хто мали відношення до проекту. На студії імені Довженка є така "кінокухня", то там і відзначили фініш чергового танцювального сезону.

 

 

 

 

У таких випадках кажуть, що "перереможці мають виставляти"…
Нам зробили фуршет від каналу "1+1", тож все минулося для переможців. Хоча, як кажуть, для них ще не вечір (сміється – авт.).

 

 

 

 

Час і зусилля, витрачені на проект «Танцюю для тебе», як кажуть, «вартували свічок»? Які головні плюси для себе ви б відзначили?
Часу було дуже мало для підготовки до кожного танцю… Поки придумаєш ідею, рухи, танець, минало 2-3 дні, тож буквально за 3-4 дні треба було вивчити композицію, запам’ятати, відточити і "видати на гора" на сцені. Для мене великий плюс, вважаю, що я подивилася зсередини на життя в шоу-бізнесі. Це для мене завжди було цікаво. Але водночас я зрозуміла, що кращого, справедливішого і чеснішого, ніж спорт, немає. Звісно, це не стосується тих випадків, коли грубо порушуються правила "фейр-плей", або коли у футболі, де треба грати ногами, путівку на Чемпіонат світу здобувають руками (сміється – авт.). Тепер я з новими силами і рвінням беруся за улюблену справу, аби досягати нових верщин у спорті.

 

 

 

 

Які конкретні речі ви не встигли зробити, від чого довелося відмовитися заради участі в проекті?
В принципі, я хотіла весь цей час відпочити, бо давно, як кажуть, не відпочивала від спорту. І якраз на цей час припали танці. Думала відпочину – трохи не вийшло. У тому проекті безпосередньо фізичне навантаження ніби не таке вже й велике, натомість суттєвим є моральне і емоційне навантаження. Потім це все накопичується і перетворюється у втому. Хоча, за великим рахунком, за цей час я все-таки і відпочила. Так що все склалося як треба.

 

 

 

 

Наскільки великим був особисто у вас спортивний азарт у танцювальному проекті – як і у спорті націлювалися лише на перше місце і відчули розчарування від того, що воно не дісталося цього разу? Чи олімпійський принцип (головне участь) взяв гору?
Цього разу у мене взагалі не вийшло змагатися. Навколо були самі хороші люди, тож мені навіть не хотілося з ними змагатися (сміється – авт.). У спорті я знаю, що таке змагання, які за сильні суперники. А тут зібралися люди з різних сфер діяльності, всі приємні, веселі, дружні – які вже там змагання (сміється – авт.). Ми були передусім друзями, а не суперниками. І я отримувала масу задоволення просто від того, що брала участь у такому проекті, від нових знайомств і спілкування.

 

 

 

 

Завдяки цьому проекту ви добряче «понюхали пороху» світського життя. Особисто вам гламур, світські вечірки тощо до душі чи більше «напружують», заважають займатися основною справою?
Мені це все до душі, але коли воно в міру і вчасно. А коли заважає, відповідно, мені це не подобається. Тому я часто відмовляюся від участі в якихось світських заходах. Але якщо вже маю можливість і йду, то і там не почуваюся "не в своїй тарілці".

 

 

 

 

Чи готові ви взяти участь в інших подібних проектах або, можливо, вже самі маєте певні ідеї, які, наприклад, посприяють популяризації спорту і здорового способу життя?
Я завжди підкреслювала, що хочу популяризовувати спорт, як тільки це мені під силу. Поки що від мене найкраща популяризація – це, гадаю, вдалі виступи на змаганнях. Щодо участі у подібних проектах у майбутньому – це залежитиме від наявності часу і можливості. І від мого настрою щодо подальших занять спортом. Поки що він серйозний, тому найближчим часом, найімовірніше, від участі у таких проектах відмовлятимусь. Хоча я вже давно дала з

 

 

году на участь у конкурсі "Міс спорт України" – це більше заочний проект, який не заважатиме мені нормально тренуватися і готуватися до змагань. Але, водночас, цей проект, вважаю, теж має добре попрацювати на пропаганду спорту та здорового способу життя!

 

 

 

 

Гергій Маурашу

 

 

www.turnir.com.ua