ІААФ ратифікувала рекорд Тамго

223

4 травня, Монако, Міжнародна асоціація легкоатлетичних федерацій ратифікувала світовий рекорд Тедді Тамго з потрійного стрибка – 17м90см, встановлений на чемпіонаті світу в закритих приміщеннях в Катарі. Нагадаємо, це було єдине оновлення таблиці світових рекордів, яке сталося в Досі.

4 травня в Монако Міжнародна асоціація легкоатлетичних федерацій ратифікувала світовий рекорд Тедді Тамго з потрійного стрибка – 17м90см, встановлений на чемпіонаті світу в закритих приміщеннях в Катарі. Нагадаємо, це було єдине оновлення таблиці світових рекордів, яке сталося в Досі.

 

Попередній світовий рекорд для закритих приміщень належав кубинцю Алісьєру Уррутія та шведу Крістіану Олсону (17м83см). Минулої зими 20-річний Тедді Тамго додав до свого особистого рекорду 22см, а його пояснення такому приросту в результатах розповсюдила світом прес-служба компанії Asics.

 

Тедді, до цього часу вашими найвищими досягненнями були титули чемпіона світу та Європи серед юніорів. Вже встигли усвідомити, як це – бути чемпіоном світу серед дорослих?

 

Мабуть, я ще не скоро усвідомлю, що зробив у Досі. Це було так несподівано! Уявляєте, у мене тепер є титул чемпіона світу!  І ніхто ніколи не зможе його у мене забрати, – він мій навіки! Це неймовірні відчуття… Коли у 2008 році я їхав на чемпіонат світу серед юніорів, то був там очевидним фаворитом. Можна сказати, що перемога на юніорській світовій першості мені далася легко. Змагатися з дорослими атлетами в Досі було значно важче. На дорослих турнірах зовсім інша щільність результатів, та й їхній рівень значно вищий. Перед стартом в Катарі я не був повністю впевнений у власних силах. Але обігравши суперників, котрі стояли у світових топ-листах значно вище мене, – це неймовірна радість.

 

Ви можете дати технічну оцінку вашому рекордному стрибку на 17м90см?  

 

Аби цей стрибок не був рекордним, то я б сказав, що він далекий від досконалості. Технічно я припустився чимало помилок. В останньому стрибку я порушив рівновагу, плечу пішли далеко вперед. Щоб не приземлитися, як дилетант, мені довелося крутити «ножиці» в повітрі для компенсації. Але критикувати цей стрибок особисто мені не хочеться. Врешті-решт він зробив з мене чемпіона та рекордсмена світу.

 

Літній сезон 2009 у вас був не дуже вдалим. На чемпіонаті світу в Берліні ви змогли посісти лише 11 сходинку, настрибавши 16м79см. Чим ви поясните такий величезний прорив на зимових турнірах?

 

Минулого року я виріс і подорослішав. Можливо, сезон і справді не задався з точки зору результатів, але я багато чому навчився. Я користувався порадами і досвідом моїх іменитих суперників як то Жадел Грегоріо та Філіпс Айдоу. Вони завжди радили мені заспокоїтися перед змаганнями і думати про технічне виконання стрибка, а не про перемогу на турнірі ще до його початку. Мене консультували кілька заокеанських тренерів. Я дослухався до кожної поради, всмоктував їх, як губка, і ось нарешті подорослішав. Втім, я не відчуваю, що сильно спрогресував в технічному плані в порівнянні з минулим роком. Але я точно знаю, що сил у мене побільшало і я суттєво змужнів. А найголовніше, що я навчився поєднувати воєдино всі компоненти стрибка в найвідповідальніший момент.

 

Розкажіть про свої думки під час чемпіонату світу в Досі.

 

Насправді, мені було дуже складно себе контролювати. Змагання трохи вибилися з графіку, і головним моїм завданням у цій ситуації було не охолонути і не втратити концентрацію. Адже я вперше вийшов до фінальної вісімки на дорослих турнірах! Дуже складно було стримати радість, коли я вже в першій спробі приземлився на позначці 17м41см. Та й показувати суперникам, наскільки я був щасливим у ту мить, не дуже хотілося. Завчасний виплеск емоцій нікому непотрібен! В двох наступних спробах я заступав, але самі стрибки без сумніву були дальшими за мій світовий рекорд. Та не зважаючи на це, я ні на мить  виключися зі змагань до само останньої спроби.

 

До знакової позначки у 18 метрів вам не вистачило лише 10 сантиметрів…

 

18 метрів в чоловічому потрійному – це просто інша планета. За всю історію світової легкої атлетики це вдалося зробити лише двом стрибунам британцю Джонатану Едвардзу та американцю Келлі Хамсону. Декому вдавалося тільки наблизитися до цієї позначки, і тепер я серед них. З заступами я вже приземлявся за 18-метровою позначкою. Тому хочеться вдосконалюватися все далі і далі, аби нарешті освоїти і цей рубіж. Але поки що мені нелегко розмірковувати про стрибки за 18метрів. Для мене це все ще звучить, як міф, як легенда нашого спорту.

 

Лише за один вечір у Катарі ви перетворилися в справжнього лідера легкої атлетики у своїй країні. Ви готові впоратися з цим амплуа у свої 20 років?

 

Я не вважаю, що лише один стрибок, нехай навіть це рекорд світу, може зробити з мене лідера легкої атлетики всієї Франції. У мене для цього ще замало досвіду.

 

Яка ваша наступна мета в легкій атлетиці?

 

Мені б не завадило додати стабільності й навчитися ще краще контролювати свої стрибки технічно. Я не повинен більше скочуватися на 16-метрові позначки. Потрібно вчитися стабільно стрибати за 17 метрів. Це непросто зробити, але я багато працюватиму заради цього.

 

Прес-аташе.

 

Попередня статтяДюссельдорф… Ганновер… Едінбург…
Наступна статтяСамая дорогая Королева спорта