Сьогодні збірна України повернулася з Бергена, де на командному чемпіонаті Європи посіла п’яте місце. В аеропорту Бориспіль команду зустрічали Президент ФЛАУ Валерій Борзов, віце-президент ФЛАУ, держтренер збірної України з легкої атлетики Валерій Александров, старші та особисті тренери атлетів. Переможців та призерів керівництво привітало квітами, а всю збірну словами щирої подяки за вдалий виступ.
Сьогодні збірна України повернулася з Бергена, де на командному чемпіонаті Європи посіла п’яте місце. В аеропорту Бориспіль команду зустрічали Президент ФЛАУ Валерій Борзов, віце-президент ФЛАУ, держтренер збірної України з легкої атлетики Валерій Александров, старші та особисті тренери атлетів. Переможців та призерів керівництво привітало квітами, а всю збірну словами щирої подяки за вдалий виступ.
Головний тренер команди Олександр Апайчев підсумував виступ української збірної по гарячих слідах.
Олександре Валентиновичу, навіть за підсумками попередніх Кубків Європи (якщо брати сумарний виступ чоловічої та жіночої збірних) і коротку історію командних чемпіонатів Європи, то ще ніколи командний п’єдестал не був так реально близько від нас. Прикро, що не змогли потрапити у призову трійку?
Не можу сказати, що мені прикро, оскільки наше п’яте місце – це висока позиція в європейській легкій атлетиці. Але до призової трійки ми справді були дуже близько. Але дві «баранки» в останній день змагань зробили свою «чорну справу». Аби ці атлети поклали до нашої скарбнички певні очки, то ми були б за 1.5 очки до командної «бронзи», а там все могло скластися інакше. Ми б і естафети на боротьбу налаштовували інакше, і вигризали б кожен пункт в інших видах. Мені б дуже хотілося, аби команда потрапила на п’єдестал…
А самі винуватці провалів як відреагували на свої «нулі»? Адже було ще кілька видів, учасники яких могли принести набагато більше очок нашій команді.
Так, на більше ми розраховували і в чоловічій жердині, і в бігу на 110 метрів з бар’єрами, і в метанні молоту серед чоловіків. Але до мене зі словами вибачення підійшов лише Вадим Слободенюк і зі сльозами на очах запитував, як же так могло статися, що його результат у підсумку було анульовано? Я ходив розбиратися з цього питання в технічний комітет змагань, але на відеозапису чітко видно, що на одному із кіл при виході з ями з водою Вадим зробив три кроки за внутрішнім боком доріжки. А це віраж, – а отже, «зрізання» дистанції й стовідсоткова дискваліфікація результату.
Щодо інших, то можливо, ще не всі з тих, хто «запоров» свій вид, усвідомили, наскільки вони підвели команду. Звісно, в спорті всяк трапляється, але потрібно вчитися визнавати власні помилки і нести за них відповідальність, особливо, якщо це командний старт. Тут кожне здобуте чи втрачене очко грає величезну роль. Я на кожному зібранні команди в Бергені повторяв, що на цих змаганнях дрібниць не буває. Тут потрібно боротися за кожну соту, за кожен сантиметр, бо у підсумку саме одно очко може стати вирішальним.
А правда, що на командному чемпіонаті Європи всередині кожної збірної витає зовсім інший дух?
Абсолютна правда! Слово «командний» в назві чемпіонаті Європи багато що означає. Цього разу в Бергені українська збірна була настільки дружня і згуртована, як п’ять пальців, затиснутих у кулак. Навіть в перший день ті наші атлети, котрі виступали наступного дня, приходили на стадіон хоча б на деякий час, аби повболівати. А другого дня практично вся команда була на трибунах, де ми вивісили великий національний прапор України. Це справді була команда!
Щодо загальної картини змагань. Попередні Кубки Європи показували, що в Україні є чимало вочевидь провальних видів. Нинішнього року середній показник української команди значно підріс. Це реальна картина, чи нам вдалося так викараскатися за рахунок того, що якісь види стали значно слабшими у наших суперників?
Знаєте, наша команда мала дуже непоганий загальний вигляд. Цього разу ми взяли в команду кілька молодих атлетів у вигляді експерименту. Приміром, Максим Москаленко в стрибках у довжину і Марія Шаталова у стиплі, але, на жаль, вони синхронно посіли одинадцяті позиції. Але в порівнянні з іншими командами, ми «не провалилися». Подивіться, практично в кожній команді є «баранки», крім росіян. Вони виступили дуже впевнено, і, практично, не опускалися нижче п’яти очок. Власне, звідси і тотальна перевага над суперниками у загальному заліку.
Цього року ми, як ніколи, притримувалися принципу спортивного відбору в індивідуальних дисциплінах, тому з збірній і з’явилися ще нікому невідомі імена атлетів, котрі стали переможцями Кубку України. Можливо, для командного чемпіонату потрібен трохи інший принцип формування команди, коли ставки робляться більше на досвід, аніж на «ризик»?
Знаєте, я багато над цим думав і в Бергені, й на зворотному шляху до Києва. Такий підхід має право на існування. Звісно, спортивний принцип відбору потрібно залишати на вістрі кута. Але… Не завжди рішення Головної Тренерської Ради має бути остаточним. І винесу на Виконком прохання, аби головний тренер мав можливість на особистий розсуд брати в команду людину не лише за результативним показником, а й за його показником надійності. Ступінь надійності – один із найважливіших показників для відбору на командний чемпіонат Європи. Цього разу ми це зробили в естафетах. Я читаю наш сайт, читаю форум і розумію невдоволення деяких тренерів, які не можуть зрозуміти, чому до естафетних квартетів ми включаємо людей з гіршими результатами й ігноруємо бігунів з більш високими показниками. Насамперед тому, що нам потрібна к-о-м-а-н-д-а!!! Подивіться на результат Бергена. Всі чотири естафети виступили дуже гідно, три із них стали бронзовими призерами. А найголовніше, що вони відзмагалися надійно. Навіть в коротких естафетах ми й натяку не мали на те, що хтось зараз вибіжить з коридору чи якимось чином провалить передачу палички. На майбутнє і в індивідуальних видах програми ми будемо брати до уваги фактор «надійності».
Чи буде можливість до чемпіонату Європи в Барселоні збирати команду на загальні учбово-тренувальні збори, аби тримати в полі зору бойову готовність командного кістяка?
Насправді, нинішнього року ми планували підготовку так, щоб всі наші лідери виходили на пік форми саме до чемпіонату Європи в Барселоні. І за виступом у Бергені, за розмовами з атлетами та їхніми тренерами, я розумію, що в Іспанію ми можемо зібрати доволі сильну команду, тим паче, що деякі лідери збірної до Норвегії не літали. Та й ті, котрі проявили себе в Бергені, до цього часу мали по три-чотири старти. А до чемпіонату Європи в Барселоні вони пройдуть ще кілька змагань і вийдуть на пік своєї підготовки саме до головного старту сезону. В усякому разі, я на це дуже сподіваюся.
Прес-аташе
