Метання диску принесло Україні першу медаль чемпіонату світу серед юніорів. Юлія Курило піднялася на третю сходинку п’єдесталу пошани.
Перед початком основного кола змагань з метання диску на юніорському чемпіонаті світу у Монктоні іноземні журналісти почали розпитувати про українку Юлію Курило. Як виявилося, не даремно. Юля за три роки у легкій атлетиці зробила те, чого не завжди досягають і за десять років, – піднялася на п’єдестал чемпіонату світу. Поки що юніорського, але ті темпи, якими українка завойовує місця у світовій еліті, дозволяють з оптимізмом дивитися і у доросле майбутнє.
В основному колі Юля розпочала змагання з 48,31 метра, чого могло забракнути навіть для потрапляння у фінал, проте, зібравшись, у третій спробі показала 52,19 м, а потім була «бронзова» спроба на 53,96 м. Перемогу у секторі святкувала кубинка Йяіме Перес (56,01 м), а срібну медаль виграла американка Ірін Пендлетон (54,96 м).
Юлю, зараз емоції переповнюють, але як вдалося справитися з ними в останніх спробах?
Зараз одні емоції! Я дуже рада! Сьогодні додала у швидкості, ризикувала. Після третьої спроби вирішила метати для задоволення. У фінальних спробах уже не так зажималася. Я пройшла дуже довгий шлях до цих змагань і нарешті втілила у життя всі свої бажання, всю свою роботу. Звичайно, з допомогою тренера. Шкода, що він не поїхав на збір, але можливо, наступного разу він уже буде зі мною. І звичайно, дуже вдячна за збір: пройшли акліматизацію, були дуже хороші умови для тренувань.
Щойно ви закінчили виступати, як знову почався дощ.
Так, чесно кажучи, просила, щоб тільки його не було.
Підтримку команди на трибунах відчували?
Відчувала і чула, як підтримували. Було дуже приємно.
Одні з перших серйозних змагань – і відразу медаль. Таке під силу далеко не кожному?
Юля взагалі недавно у легкій атлетиці, лише три роки, – підключається до розмови головний тренер команди Валерій Ємельянцев, який прийшов до мікст-зони привітати Юлю з медаллю. – Але її прогрес складно не помітити.
Будемо старатися далі, просуватися вище, готуватися до Олімпіади в Лондоні, – продовжує Юля.
Тепер намагатиметеся частіше потрапляти і на дорослі старти?
Цього року я була четвертою на зимовому Кубку Європи з метань. Потрібно буде скрізь стартувати, щоб набиратися досвіду. Після дорослих змагань уже не так страшно виступати по юніорах, навіть без тренера, особливо в Україні. Та й диск летить далі. Ще б швидкості додати.
Ви почали лік українським медалям на чемпіонаті світу, далі справи мають піти краще?
Так, перша нагорода вже є, далі має бути легше.
Ольга Ніколаєнко