22 липня у Монктоні дівчата розіграли нагороди у потрійному стрибку. Українка Катерина Кравченко посіла десяту сходинку.
22 липня у Монктоні дівчата розіграли нагороди у потрійному стрибку. Українка Катерина Кравченко посіла десяту сходинку.
Свій найкращий результат в основному колі чемпіонату світу серед юніорів Кравченко показала у другій спробі – 12,66 метрів. Для проходження у фінальну стадію змагань цього було замало. Ще одна українка, Олександра Голуб, припинила змагання після кваліфікації. Переможницею змагань стала лідер світового сезону кубинка Даіленіс Алкантара (14,09 м). Другу сходинку з національним юніорським рекордом посіла британка Лора Самюель (13,75 м), а китаянка Ліна День програла їй лише три сантиметри.
Після змагань Катерина Кравченко прокоментувала свій виступ.
Почнемо не з виступу, а взагалі з вражень про чемпіонат?
Організація на дуже високому рівні, нечасто виступаєш на таких змаганнях. Стрибати було складно морально: ніколи не було такого великого й майже заповненого стадіону. А у нас в Україні такого тим паче немає. Я була на чемпіонаті світу в Чехії, але це було дуже давно. Знаєте, у Монктоні мені все подобається. Перед цим були на зборах, там взагалі все було супер. Але на жаль, тренер не був поряд, не міг підказати. З нами була дуже хороша наставниця, але вона не могла дати того, що дав би мій, оскільки спеціалізується на стрибках у довжину. Тому тренувалися разом з Сашею Голуб, чим могли, одна одній підказували, допомагали. Але сьогодні у мене хорошого виступу не вийшло. Дуже соромно, кажу відразу. Дуже соромно! Не знаю, як тепер додому їхати. Хотілось би показати кращий результат, але я ще ніколи не затягувала сезон так на довго і було дуже складно пристосуватися до цього.
Дощ закінчився, проте вітер і холод нікуди не зникли. Певно, складно було виступати за таких умов?
Та ні, нам масажист допоміг, розтер нас, розігрів. Мабуть, надломилася морально, але наче все було в порядку. Була наче зачарована, не могла стрибнути далі.
Але на 13 метрів були готові стрибати?
Я стрибала так цього року, але вже пройшло багато часу, і збори без тренера – це дуже складно. Мріяла потрапити до вісімки, але може, ще все попереду.
З тренером радилися через Інтернет або телефонні дзвінки під час перебування у Канаді?
Він давав план, який коригували залежно від погоди. А так все виходило, йшло добре, але сьогодні бачите, як сталося: наче й стрибалося непогано, а результат не той.
Ольга Ніколаєнко
