До сектору стрибків з жердиною увага прихильників легкої атлетики України прикута завжди. Щоправда, з часів пекінської Олімпіади за медалями в цій дисципліні ми відверто заскучали. Але сьогодні Максим Мазурик нас справді порадував і не лише красивими і потужними стрибками, а й високим результатом, що дозволив піднятися йому на другу сходинку п’єдесталу чемпіонату Європи.
До сектору стрибків з жердиною увага прихильників легкої атлетики України прикута завжди. Щоправда, з часів пекінської Олімпіади за медалями в цій дисципліні ми відверто заскучали. Але сьогодні Максим Мазурик нас справді порадував і не лише красивими і потужними стрибками, а й високим результатом, що дозволив піднятися йому на другу сходинку п’єдесталу чемпіонату Європи.
Взявши цього вечора 5м80см з другої спроби донеччанин поступився тільки лідерові європейського сезону Рено Лавіліньє. Француз, подолавши планку на переможній висоті 5.85, намагався штурмувати 6.02. Але цього разу призерові чемпіонату світу шестиметровий стрибок не вдався… На третій позиції комфортно розташувався поляк Пшемислав Червинськи.
«Максиме, не зовсім вдалий початок нинішнього сезону зовсім не вселяв упевненості в тому, що сьогодні все у тебе складатиметься так чудово. Медалі головного старту сезону від тебе чекали довго, але на заваді часто ставали якість дрібнички. А сьогодні перше, що напрошується на язик, це тривіальне слово, – НАРЕШТІ!
Так, нарешті! Я й сам видихнув із полегшенням. Тим паче, що протягом сезону було чимало нюансів, які заважали показувати високий результат. З одного боку це злило, а з іншого, можливо, воно й добре, оскільки ми вчасно помічали діри й ретельно їх латали. Ви праві, що у мене постійно вилазять боком якісь дрібнички, а сьогодні все склалося рівненько. Важкуватим був тільки початок турніру, коли 5.50 та 5.60 я долав з другого заходу. Але потім я чи заспокоївся, чи то з’явилася впевненість, але на наступній висоті я впіймав кураж і все складалося, як по написаному мною сценарію, погодьтеся, не найгіршому в моїй спортивній кар’єрі.
Подейкують,що цього року у тебе виникли якісь проблеми і непорозуміння з тренером. Ці чутки мають підґрунтя?
Проблеми, й справді, існують. Ми всі люди зі своїми емоціями і поглядами на життя, спорт, кар’єру. І коли ці погляди починають не співпадати, може зародитися конфлікт. Але тренер залишається тренером. З Олександром Сімагіним ми працюємо вже 15 років, і сьогодні я без вагань називаю його ім’я серед тих людей, котрі увесь цей час були поруч зі мною, допомагали, вірили, підбадьорювали, втішали, котрі допомагали здобути мені цю нагороду. Я вам усім надзвичайно вдячний!
Максиме, днями ваша сім’я чекає на поповнення (дружина Максима – стрибунка з жердиною Наталя Кущ). Не думав у секторі, як вона там? Адже напевне хвилювалася ще більше за тебе самого.
Ну як я можу про це не думати? Звісно, в секторі я максимально концентрувався на боротьбі й технічному виконанні стрибків, але людина – не робот. Я не можу клацнути вимикачем і в мить перестати думати про дружину. Наталі я телефонував востаннє ще вчора, тому не можу бути впевненим, що я до цієї хвилини ще не став татом (сміється). Наталя сама жердинниця, тому всі мої старти подумки проходить зі мною. А від таких хвилювань, як сьогодні, або ж від радісних емоцій могло статися будь-що. Але я вірю, що вона сильна і обов’язково мене дочекається і все буде добре.
Готуєтеся народжувати разом?
Це все залежатиме від бажань дружини.
Які напуття давала тобі Наталя на Барселону?
У нас в сім’ї вважається, що виступ на змаганнях з найкращим результатом сезону – це хороший виступ, а стрибок на особистий рекорд – це завжди чудовий показник. Наталя побажала мені чудових вражень і удачі. Здається, й того, й іншого мені сьогодні не позичати. Я дуже хотів повернутися на свій колишній рівень результатів і, можливо, навіть встановити особистий рекорд…
Але ти реально розумієш, що навіть за умови встановлення особистого рекорду, боротися з Лавіліньє за перемогу було майже неможливо?
Я б сказав, що було б важко, але все ж таки реально. Стрибки з жердиною – це технічна дисципліна, де на результат може вплинути будь-який випадок. Ми бачили сьогодні, як сильно був готовий Джибіліско. Таких стрибків у його виконанні я не бачив уже років з шість. Але тим не менш він не зміг потрапити до призової трійки і зупинився тільки на четвертій позиції, а міг стрибнути не те що 5.85, а й навіть вище. На кожній новій висоті ситуація в секторі може змінитися докорінно. І хтозна, як би склалася наша боротьба з французом, аби я подолав 5м85см. Можливо, мені б пощастило більше.
Можеш визначити у відсотках, наскільки сьогодні пощастило тобі?
Мабуть, на всі сто, навіть не зважаючи, що фінішував я тільки другим.»
Прес-аташе
