Наталя Добринська: «Не збиралася зупинятися ні на секунду»

3

Медаль, в якій на чемпіонаті Європи з легкої атлетики Україна не сумнівалася, таки завойована. Олімпійська чемпіонка з багатоборства Наталя Добринська поповнила свою колекцію нагород барселонським сріблом, здобутим у цікавій, інтригуючій, красивій боротьбі з чемпіонкою світу Джессікою Енніс.

Медаль, в якій на чемпіонаті Європи з легкої атлетики Україна не сумнівалася,  таки завойована. Олімпійська чемпіонка з багатоборства Наталя Добринська поповнила свою колекцію нагород барселонським сріблом, здобутим у цікавій, інтригуючій, красивій боротьбі з чемпіонкою світу Джессікою Енніс.

 

Перед останній видом семиборства Наталя поступалася британці лише 18 очками. Створити диво і відіграти у Джессіки дві секунди на вісімсотметрівці Наталі не вдалося, проте вдалося встановити особистий рекорд і в заключній дисципліні, і в семиборстві загалом. Пробігши два кола стадіоном за 2:12.06, вінничанка у підсумку назбирала суму в 6778 очок.  Енніс фінішувала з найкращим результатом сезону в Європі й новим рекордом чемпіонатів Старого Світу, який відтепер становить 6823 очки. Третьою також з власним досягненням була німкеня Дженніфер Осер – 6683очки. Ще одна українка Людмила Йосипенко з сумою в 6206 очок закінчила семиборство на шостій позиції. 

 

«Наталю, мабуть, в ситуації, що склалася, запитати в тебе, що не вийшло, аби стати чемпіонкою Європи, було б зверх нахабством, тому що вийшло, здається все…

 

І вийшло все, і склалося дуже добре. Я отримала неймовірне задоволення від цього старту, від нашої конкуренції, від духу боротьби, від азарту! Особистий рекорд на такому рівні результатів – це завжди крок вперед. Три власних досягнення на видах, а два з них взагалі в діаметрально протилежних дисциплінах: 200 і 800 метрів. Як можна стримувати емоції після такого виступу? Враження, ніби у нас був чемпіонат не Європи, а світу. Для повного комплекту не вистачало хіба що американки Хейліс Фонтейн. Але боротьба була дуже цікавою до останнього виду, тому що нікому не вдалося впродовж двох днів «втекти» далеко від суперниць. Коли є одноосібний і недосяжний лідер, то втрачається гострота боротьби. Сьогодні ж була маса цікавих та інтригуючих моментів. Я можу пишатися бодай тим, що мені вдавалося ці моменти створювати.

 

А тобі самій в якій ситуації комфортніше виступати, коли ти йдеш одноосібним лідером чи коли боротьба крок в крок і хтось постійно лоскоче нерви?

 

Коли я лідирую з великим відривом, то плюс лише в тому, що не потрібно бігти 800 метрів зі швидкістю спринтера. У нас весь відлік йде від цієї дистанції. Завжди прораховуєш наперед, чи потрібно тобі «лягати кістьми», чи можна провести забіг в задоволення? Ми ж не бігаємо щодня на тренуваннях вісімсотметрівку, тому ніколи не знаєш, що можна вийти на цій дистанції. Але сьогодні вийшло все. Можна сказати, що я сама від себе не очікувала такого. Ще б трішечки краще виступити в ядрі… Для загальної перемоги мені не вистачило якихось 50 сантиметрів у цьому виді. Але я не нарікаю. Головне, що є в чому прибавляти, при чому ого-го скільки! Адже я і в висоту могла стрибнути повище, і в довжині ще додати. Про спис я взагалі мовчу. Всі фахівці в один голос повторюють, що в метанні спису я маю величезний потенціал. Думаю, вистачить про це слухати, час ним зайнятися серйозно.

 

Були якісь передчуття до початку змагань?

 

Знаєте, у мене було таке величезне бажання виступати, що тут вже складно розібратися, де передчуття, а де картина, яку ти сама собі намалювала в уяві? То якийсь п’єдестал ввижається, то медалі, й піди розбери що це таке, коли напередодні відповідального старту тільки про нього й думаєш. В багатоборстві навіть з передчуттями не можна бути впевненою ні в чому, доки не перетнеш фінішну лінію на 800 метрів. Сьогодні, приміром, Аня Мельниченко зробила три заступи на довжині. Знаєте, як прикро, тим паче, що йшла вона на досить високий результат.

 

Наталю, особисто у мене склалося враження, що кураж справжньої боротьби на цьому старті ти впіймала тільки аж на двохсотметрівці, де встановила свій перший особистий рекорд. Після цього виду стало зрозумілим, що ти вже на цьому на зупинишся…

 

Я взагалі не збиралася зупинятися ні на секунду.  Мені мій чоловік і тренер ще до початку старту сказав, що для нас задача на чемпіонаті Європи – пробігти 200 метрів на високому рівні. Скільки ж можна чути розмови про те, що я не швидкісна? Ось ми і попрацювали трішечки… Але, відверто кажучи, на цей чемпіонат складно було зібратися. У багатьох спортсменів після виступів на Олімпіадах та чемпіонатах світу просто не вистачає емоцій на стан, який ми називаємо «Хочу, горю і буду!» Хочеться більше відпочити, а якщо і зробити якийсь старт, то щоб не докладати максимум зусиль… Але мій характер якщо і дозволяє мені розслабитися, то зовсім не надовго. Виступ у Гьотцисі, відверто не дуже вдалий, так мене струсив, що ми швидко взялися за голову й відпрацювали два місяці до чемпіонату Європи, немов заведені. А на початку липня ми провели традиційну прикидку по видах і зрозуміли, що на чемпіонат Європи поїдемо боротися за найвищі місця.

 

Як ти думаєш, до чемпіонату світу наступного року збережеться інтрига конкуренції між тобою та Джессікою Енніс?

 

Я дуже на це сподіваюся. Більш того, я впевнена, що ще з’являться семиборки, котрі виступатимуть на такому ж рівні й конкуренція стане ще щільнішою. Це має привернути ще більший інтерес до нашої дисципліни і спровокувати зростання результатів. Ми до цього й готуємося. Головне, щоб протягом усього року команда працювала так само злагоджено, як впродовж нинішнього чемпіонату. Я дуже вдячна усім, хто допомагав мені в Барселоні. Насамперед, тренерові і чоловікові за те, що завжди був поруч у потрібну мить. Дякую нашому старшому тренерові Михайлу Медведю за довіру і професійну організацію процесу. Дякую масажистові Євгену Савченку, котрий чаклував над моїми м’язами увесь цей час. Без вашої допомоги, ця медаль могла б дістатися комусь іншому.»

 

Прес-аташе