Одразу троє українських атлетів виступали в суботу в чоловічому фінальному турнірі з метання спису.
На вістрі спису.
Одразу троє українських атлетів виступали в суботу в чоловічому фінальному турнірі з метання спису. З хвилюванням та відповідальність не впорався хіба що наймолодший із наших хлопців Дмитро Косинський. З результатом 73м26см він фінішував 12-им. Роман Авраменко, виконавши дві невдалі спроби, зібрався у третьому заході і пробився до вісімки найсильніших. А в останній спробі він наметав спис на 79м52см. Найкращий показник серед українських списометальників у рекордсмена України Олександра П’ятниці. З результатом 82м01см атлет із Дніпропетровська фінішував на четвертій позиції. Однак, від призового місця його відділило більше чотирьох з половиною метрів. Переможцем цієї дисципліни став дворазовий олімпійський чемпіон Андреас Торкільдсен. Цього разу норвежець тріумфував з результатом 88м37см.
«Таким виступом не можна бути незадоволеним, – починає свій аналіз Олександр П’ятниця. – З поставленим завданням я впорався в усіх аспектах. І місце високе, і за результат не соромно, і технічно все виконував на висоті. Щоправда, ще під час розминки я думав, що далі позначки у 78 метрів спис не полетить. Але з початком фінальних спроб завівся і вийшов на нормальний показник. Втім, у спробі на 82 метри я ледь не перейшов за лінію. За відчуттями мені здалося, що спис полетів зовсім погано. Я вже приготувався зробити крок, аби заступити і не втрачати час на замір, але в останню мить передумав. А як побачив на табло результат, то очам просто не повірив! Ледь біди не сам собі не накоїв!
За результатами перших спроб у мене було закралася думка, що з результатом 82-83 метри можна буде зачепитися за призове місце…
О, ні! Я був впевнений, що хтось обов’язково додасть ще до свого результату і чимало. Але сподівався, що й сам зможу послати спис на метр чи два далі. Ну хіба міг Теро Піткямякі задовольнитися результатами перших своїх спроб? Він дуже сильний атлет з неймовірним досвідом виступу на змаганнях найвищого рівня. Фін та норвежець – двоє із списометальників, котрі потрапляють на п’єдестал будь-якого турніру. Інакше, мабуть, світ перевернеться з ніг на голову. Але для мене четверте місце – це дуже гідний результат. Я дуже старався порадувати сьогоднішнім виступом свою дружину. Я обіцяв їй, що метну за 80 метрів, – так воно і вийшло. А ще ми дуже хотіли реабілітуватися за невдалий виступ Віри Ребрик, аби доставити хоч трохи радісних хвилин старшому тренерові на виді. А ще я використовував магію (сміється). Да-да, це звучить смішно, але я люблю вигадувати сам собі усіляку ритуали, талісманчики чи щось на кшталт того. Ось і перед цим чемпіонатом Європи менеджер видав мені екіпіровочний годинник і сказав, що я мушу в ньому завжди метати. Я спробував кілька разів і зрозумів, що не так це вже й зручно. Тоді, щоб самого себе вмовити, я придумав таку штуку, мовляв, якщо я одягну цей годинник на фінал, то обов’язково виступлю добре. Як бачте, спрацювало! Так що дякую своєму магічному Nike.
Минулого року ти також почав потроху набиратися на досвіду на етапах Золотої Ліги, але цього літа на змаганнях Діамантової Ліги тебе видно було.
Мене менеджер попереджав заздалегідь. Нинішнього року, аби потрапляти н6а етапи Діамантової Ліги, потрібно метати метрів з 84. Я і метнув… Але на старт у США ми вже просто не встигали оформити візу, а на змаганнях в Осло мене поставили на лист очікування. Стояв я у черзі, стояв, але на старт так і не поїхав, бо за день до цього чеський списометальник показав результат 88 метрів і, звісно, його взагалі пропустили поза чергою.
За якими наступними здобутками стоїть зараз у черзі Олександр П’ятниця?
А це ми подивимося, коли черга вже дійде (сміється)… Не люблю загадувати. Головне показувати свої метри, а вони десь, та стануть призовими.»
«Мої емоції видно неозброєним оком, – вступає в розмову Роман Авраменко. – Виступом я дуже задоволений. Але глибоко в душі я все ж таки приховує деяке невдоволення, хоча б тим, що не зміг до кінця реалізувати свою спортивну форму. Деякі невеличкі огріхи техніки призвели до того, що дві перші спроби я зіпсував.
Як почувається людина, навпроти прізвища якої у фіналі чемпіонату Європи стоїть два нулі?
Ворогові не побажаєш опинитися в такій ситуації. Справа в тому, що у першій спробі я впав і доволі сильно вдарив ногу. Після цього я ніяк не міг відчути ритм, розбіг, техніку. Вирішив в третій спробі вже не ризикувати. Розбігся акуратно, легенько і виконав максимально технічно правильний кидок. Він і дозволив мені потрапити у вісімку на чемпіонаті Європи. Для мене це вже непогано. Сподіваюся, що цей старт стане моєю відправною точкою у дорослому спорті. Вік для метання спису в мене ще зовсім молодий. А ще я дуже радий, що до фіналу чоловічого метання спису потрапили одразу три українських метальники. Нам сьогодні було простіше змагатися, оскільки, можна сказати, ми влаштували внутрішній український чемпіонат.
У вас не виникає ворожнечі через внутрішню конкуренцію в команді?
Що ви! Ми дружимо і багато спілкуємося поза сектором, а на таких змаганнях завжди підтримуємо один одного. Знаєте, як приємно втрьох спершу опинитися в фіналі чемпіонату Європи, а потім ще вдвох з Сашею метати серед вісімки найсильніший. Це круто!
Сьогодні стадіон увесь вечір бушував. Забиті вщерть трибуни не могли не позначитися на атмосфері в секторі.
О, я це добре відчув, коли виконав першу невдалу спробу і стадіон в один голос охнув. Мене це добряче збадьорило. Я просто не мав права не зібратися на третю спробу! А взагалі складалося враження, що удача була сьогодні на нашому боці. Сашко, приміром, показав один із найкращий своїх результатів, я наметав свій найкращий результат для закордонних виступів. Для мене це досягнення, яке говорить про те, що я поступово рухаюся вперед. А фінал такого рівня, який я прошов сьогодні – це не тільки досвід, а, я б сказав, навіть щастя!»
Прес-аташе.
