Оксана Райта: «Обігрувати кенійок і ефіопок — це реально»

10

Переможниця з бігу на 2000 метрів з перешкодами Оксана Райта у спілкуванні виявилася скромною і милою дівчиною. І бронзова медаль юнацьких Олімпійських ігор зовсім не стала збудником зіркової хвороби.

Переможниця з бігу на 2000 метрів з перешкодами Оксана Райта у спілкуванні виявилася скромною і милою дівчиною. І бронзова медаль юнацьких Олімпійських ігор зовсім не стала збудником зіркової хвороби.

У Сінгапурі Оксана виграла нагороду з особистим рекордом і поступилася лише кенійці і ефіопці. В Ялті безумовна фаворитка чемпіоната України серед ДЮСШ та СДЮШОР підтвердила свій статус, упевнено фінішувавши першою.

Це мої останні змагання у юнацькому віці, – розповідає Оксана. – З наступного року буду бігати вже три кілометри з юніорами.

А раніше доводилося бігати 3000 метрів?

З перешкодами ще жодного разу не бігала, лише «гладкі».

Часом, показаним у Ялті, задоволені?

Для кінця сезону нормальний результат, приблизно такий і планувала. Після Олімпіади відпочивала, тому особистого рекорду вже не планувала.

Проте найкращий свій результат Вам вдалося показати на Олімпіаді, що під силу не кожному…

Ми довго й наполегливо готувалися до Олімпіади, тому й результат такий.

Крім кенійок і ефіопок моду у вашій дисципліні диктують ще й росіянки з іспанками. Європейок перемагати вже навчилися, але боротися з африканками теж під силу?

Будемо старатися. Вони теж не безгрішні: у них є дефекти у техніці долання бар`єрів, тут ми вже кращі за них. А так… Будемо бігати й тренуватися. І перемогати їх можливо, Олімпіада це показала. У Сінгапурі я програла лише чотири секунди, а це не на стільки великий розрив, його можна було б надолужити.

Про погодні й кліматичні умови в Сінгапурі говорити зайве. Як вдалося до них пристосуватися?

Було дуже складно. У день півфіналу, 18 серпня, вставали о п`ятій годині ранку, їхали десь годину, проходили два «кул-руми». Та й хвилювання від першого старту давало про себе знати. На другий день змагань уже йшла спокійніше, потрібно було показати хороший час, виправити свої помилки, добре пробігти по дистанції. Ми виступали вже увечері, було темно, ще й дощ ішов.

Коли сьогодні зранку побачили, що йде дощ, не думали «Тільки б він скінчився»?

Ні, після того, як пробігла у Сінгапурі, мені вже нічого не страшно.

Оксано, напевно, Ви були свідком, як африканські бігунки виходять на змагання босі, а шиповки отримують після того, як покажуть високий результат. Якби подібну практику перекласти на наших атлетів, це посприяло б покращенню їхніх показників?

Вони, мабуть, у себе звикли так бігати, а ми — відразу у кросівках чи шиповках. Навіть не знаю, які б у мене були результати, якби я бігала без взуття.

Ольга Ніклаєнко