Усього кілька років тому українські прихильники марафону і кросу на турнірах найвищого рівня вболівали за Олександра Кузіна. Зараз він сам готує спортсменів і робить усе для того, щоб наша країна могла ними пишатися. Один з його учнів, Олександр Матвійчук, у листопаді виграв крос у Франції і зараз претендує на звання найкращого легкоатлета місяця в Європі.
Ще більше заглибитися у тренерську роботу, відчути її зсередини Кузін зумів, потрапивши до складу делегації на чемпіонат Європи з кросу у Будапешті. Нагадаємо, що континентальна першість проходила 9 грудня.
13 грудня Олександр Кузін став гостем програми «Спортивний майданчик» на радіо «Промінь».
Про виступ збірної на чемпіонаті Європи-2012 з кросу. Цікаво, що 18 років тому я у якості спортсмена дебютував на чемпіонаті світу з кросу, який також проходив у Будапешті. І ось я вперше їду тренером на континентальну першість – і знову у столицю Угорщини, – розповідає Олександр ведучому. – Як би я оцінив виступ нашої збірної? Відразу скажу, що я суворий. І виступ нашої збірної був невдалим. Я бачу, у чому проблема. Вдячний Федерації легкої атлетики України за те, що дали мені можливість поїхати на чемпіонат і зрозуміти зсередини, як усе відбувається.
Однією з причин виступив деяких атлетів, таких як Сергій Лебідь, стали жахливі погодні умови. Температура повітря була низька, холодний вітер, траса була укрита снігом і кригою.
Ми також добиралися довше, ніж планувалося. Оскільки аеропорт у Будапешті був закритим, нам довелося летіти наступного ранку до Відня. Там нас зустріли автобусом організатори. Та все це сталося більше, ніж за добу до старту. а коли спортсмен професійний… Хочу сказати, що багато зі своїх особистих рекордів я показував, коли спав 4-5 годин. Насправді, коли ти настроєний, то відволікаєшся від усього.
Про трасу на чемпіонаті Європи-2012 з кросу. Траси бувають різні. 18 років тому на чемпіонаті світу у Будапешті ми бігли на іподромі. Там була рівна траса, але її ускладнювали. Були ділянки, де потрібно було долати рихлою землею, були перешкоди у вигляді сіна, робили гори.
Насправді, легких трас немає, у своїй більшості вони гірські. Цього разу бігти було складно. Були і дуже крута гірка, і затяжний підйом.
Про роль тренера у житті спортсмена. Майстерність тренера у тому, щоб розкрити талант спортсмена. Наставник може бути успішним, але якщо у атлета вітер у голові, то результату може й не бути. Тренеру потрібно бути ще й психологом, вміти настроїти свого учня на боротьбу до кінця.
Багато залежить і від спортсменів. Є ті, хто бореться до кінця, навіть якщо готові гірше за суперника. І часто буває, що перемагають за рахунок цього.
Про втрачені традиції і змагання з марафону. Протягом кількох десятків років багато було втрачено, але зараз відроджуються турніри. Наступного року, наприклад, пройде цілий ряд заходів.
Про екзотичні марафони. У мене була можливість взяти участь у Marathon des Sables – це кількаденний марафон пустелею з рюкзаками на спині. У них усе, що може знадобитися тобі протягом цього періоду. Та у мене не вийшло поїхати, і з одногу боку це навіть добре. Там зовсім інша специфіка.
Максимальні дистанції, які я долав, це 35 кілометрів на тренуванні і 42 на змаганнях. А якось нам з дружиною запропонували пробігти 320 кілометрів за вісім днів. Перший етап складав 51 км. Десь на 30-му ви вийшли у лідери, все добре і раптом траса йде в гору, по якихось козячих стежках. Я такого не чекав! Такого болю в м’язах, як після цього етапу, у мене не було після жодного марафону. А люди так бігають по вісім днів! Я зійшов на третьому етапі, оскільки почався різкий біль у прооперованому коліні.
Скільки кілометрів подолав за життя? Навіть не знаю. Краще таким не забивати голову.
Про великий спорт і фізичну культуру. Професійний спорт – це не для здоров’я. Для того, щоб діти були здорові, необхідна фізична культура. Потрібно повернути у шкільну програму легку атлетику. Нехай навіть не буде нормативів, але потрібно прививати любов до спорту. І це лише сприятиме здоров’ю дітей.
Я був у Лівані на дитячих змаганнях. Так там наймолодші з них бігли 4 кілометри. І їх було надзвичайно багато.
Поради любителям ранкових пробіжок. Хочу звернутися до тих, хто хоче почати бігати. Перш ніж зробити це, порадьтеся з професіоналами. Якщо не знаєте, до кого звернутися, є сайти, присвячені бігу. Там вам теж можуть допомогти – напишіть їм. Це потрібно, щоб уникнути помилок, щоб за два тижні вам не перехотілося бігати і далі.
Про вік марафонців. До скількох років можна бігати марафон? Тут немає вікових обмежень. Люди і у сто років це роблять!
