13 липня у ранковій сесії розіграли два комплекти нагород зі спортивної ходьби. О 9:30 на старт вийшли дівчата (5000 м). І хоч година була рання, та сонце над Донецьком уже нещадно припікало.
Фавориткою змагань була.. так-так, саме росіянка. Ольга Шаргіна приїхала в Україну в статусі лідера світового сезону, а в Донецьку свій результат поліпшила ще більше – 22.13,91 хв. Японка Момоко Мізота (22.42,77 хв) та аті лійка Ноемі Стелла (22.48,95 хв) прийшли слідом.
Українки Ганна Суслик та Іванна Данилюк фінішували поряд одна з одною. Ганна з часом 25.19,03 хв була 21-ю, а Данилюк подолала дистанцію за 25.20,53 хв (22-е місце).
«Я старалася, але дуже складні змагання. Дуже спекотно. Таке враження, що йдемо не зранку, а серед дня. Дуже хотіла пройти по результату КМС, але мені це не вдалося», – розповіла Івана Данилюк.
Оформити переможний дубль зі спортивної ходьби росіянам не вдалося. На дистанції 10000 метрів, на якій змагалися юнаки, першим до фінішу прийшов японець Тошіказу Яманіші (41.53,80 хв). Росіянин Максим Краснов був другим (42.03,10). Дієго Гарсія з Іспанії виграв «бронзу» (42.03,32). Віталій Зуб прийшов 25-м (50.28,47 хв). А от Олександр Жолоб не фінішував, а разом з ним – ще дев’ять атлетів. Ще троє були дискваліфіковані.
«Дуже складно виступати, коли сонце настільки пекуче. Вода, яку нам давали на дистанції, нагрілася, була теплою, – каже Віталій Зуб. –Але добре, що зумів потрапити на чемпіонат світу, набув досвіду».
***
Невдало для українців закінчилася кваліфікація з метання диску. Ані Віталію Подавалову, ані Богдану Мироненку не вдалося її подолати. У Подавалова – 51,70 м. У Мироненка – 52,21 м. Після закінчення змагань атлети прокоментували свій виступ.
Віталій Подавалов: «Це мій перший чемпіонат світу, як же я міг не хвилюватися? Геть забув про техніку. Мені нічого не заважало: сектор хороший, з вітром теж пощастило. Проблема лише в мені. Потрібно все осмислити, навчитися бути більш стійким психологічно. Але метанням диску я займаюсь лише два роки, я взагалі новачок у легкій атлетиці. Проте все одно ставив перед собою мету покращити особистий рекорд». (Коментар брала Марина Карельська)
Богдан Мироненко:«Це був для мене дуже невдалий старт. За кілька тижнів до чемпіонату захворів. Спочатку перегрівся на сонці, потім усе це перейшло у застуду, грип. Була температура. Найбільше це відобразилося на ногах, вони ніби ватні.
Було дуже спекотно. Я за 20 хвилин, які провів у секторі, випив, мабуть, півтора літри води.
Тепер у мене буде досвід. Це важливо, адже я лише три роки в легкій атлетиці. Я виступав у одному секторі з лідером світового сезону Метью Денні. Це той випадок, коли я дивився на спортсмена знизу вгору. Він беззаперечний фаворит, дуже талановитий».
***
На жаль, не буде українців і в фіналі зі стрибків у довжину. Особистий рекорд Єлизавети Бабій дозволяв їй пройти кваліфікацію, але в Донецьку вона настрибала 5,67 м. Для виходу в основне коло змагань цього результату не вистачило.
Дар’я Дьяченко в заключній спробі встановила особистий рекорд (5,97 м). До кваліфікаційного нормативу їй не вистачило лише трьох сантиметрів. Проте спортсменка може бути задоволена собою, адже вона й боролася до кінця, і найкращий результат у кар’єрі показала на найбільш відповідальному старті за роки, проведені в легкій атлетиці. «Я дуже хотіла пройти кваліфікацію, й зробити це в першій спробі. Але від хвилювання нікуди не дітися, воно, звісно, було присутнє, адже суперники дуже сильні, – розповідає Дар’я Дьяченко. – Ще мала проблеми з потраплянням на планку, все не могла підібрати розбіг. Але в останній спробі зуміла зібрати волю в кулак і встановити особистий рекорд. Прикро, що до виходу в основне коло змагань забракло так мало. Але я боролася до останнього, у цьому не можу собі дорікнути.
Добре, що ми з Лізою змагалися в одному секторі, було спокійніше. Вона дуже засмутилася, що не змогла пройти кваліфікацію. Шкода, адже її результат дозволяв на це розраховувати.
Якщо говорити про те, що зараз відчуваю… Я й рада, й засмучена одночасно. Буду готуватися далі. Наступного року проводиться юніорський чемпіонат світу. У мене він уже стоїть у плані. Зроблю все від себе можливе, щоб потрапити до складу команди і в Чикаго виступити ще краще. В Донецьку я вже отримала неоціненний досвід, більше зрозуміла про боротьбу, про те, як її потрібно вести. Побачила, як поводять себе суперниці, зробила висновки щодо того, як потрібно поводитися самій. Зараз підлікуюсь, адже виступала з розшаруванням передньої хрестоподібної зв’язки. І після цього знову в бій!»
***
Сьогодні змагання закінчили семиборки. На п’єдестал потрапили лише європейки. Німкеня Селіна Леффлер перемогла з рекордом чемпіонатів (5747очок), а її співвітчизниця Луіза Грауфогель була третьою (5581). Срібну медаль виграла шведка Емма Стенльоф (5590).
Українка Христина Волкова посіла 25-у сходинку, встановивши при цьому особистий рекорд (4822 очок). В окремих видах спортсменка з Сімферополя показала такі результати: 100 м з/б – 15,19 с; висота – 1,60 м; ядро – 11,16 м; 200 м – 27,07 с; довжина – 5,27 м; спис – 36,21 м; 800 м – 2.27,24 хв. «Ближче до закінчення другого змагального дня погодні умови стали, кращими, сонце сховалося, температура повітря знизилася. Але на той момент вже була виснажена фізично, не відчувалося свіжості, з якою виходила на перші види, – розповідає Христина Волкова. –Але я встановила особистий рекорд, і не лише за сумою семиборства. Також з метання списа та штовхання ядра, хоча останній вид не дуже полюбляю.
Емоційну напругу на чемпіонаті України і чемпіонаті світу порівняти, звичайно, неможливо. Вдома навіть 800 метрів бігти легше. Я лідер, є впевненість у перемозі. А тут все зовсім інакше».
Фантастичними за напругою сьогодні були естафети. На жаль, пробитися до фіналу не вдалося ані юнакам, ані дівчатам, проте поговорити нам було про що. Про це, а також про фінали за участю наших спортсменів – у наших наступних матеріалах.
Фото: Михайло Масловський
