Сергій Смелик: «Результат в естафеті кується на дальній стороні стадіону»

32
Перемога чоловічої української естафетної команди 4х100 метрів на Всесвітній Універсіаді для більшості вболівальників стала справжньою сенсацією. І справа не лише в «золоті», а й у тому результаті, який продемонстрували наші атлети. Руслан Перестюк, Сергій Смелик, Ігор Бодров і Віталій Корж подолали дистанцію за 38,56 с. З цим результатом наші атлети наразі серед восьми найкращих збірних світу і мають чудові шанси на фінал.

 
Успіхи наших атлетів в Казані не залишилися непоміченими. З-поміж іншого вони отримали ордени «За заслуги» ІІІ ступеню від президента України. Був серед них і один з лідерів команди 26-річний луганчанин Сергій Смелик.
 
– Саме слово «орден» дуже вагоме. Він перший у моєму житті, – каже Сергій Смелик. – Насправді, все йде ланцюжком. Якби не виграв Універсіаду, не було б і інших нагород.
 
Ваші амбіції проглядалися ще минулого року. Але за рахунок чого вдалося досягти такого стрибка в результаті в 2013-му?
 
Стрибок у результаті не такий вже й вагомий, я покращив його лише на одну десяту. Ми планомірно йшли до цього, поетапно розписували реальні результати. Приємно, що мою роботу помітно. Було б прикро, якби працював протягом сезону, а результат не виріс. А так бачимо, що рухаємося в правильному напрямку і зупинятися не варто.
 
Тривалий час Ігор Бодров був беззаперечним лідером збірної України з бігу на 200 метрів. Наскільки сильним подразником це було для вас?
 
Подразником для мене був його особистий результат. Я другий рік б’юся над тим, щоб перемогти самого себе і побити рекорд Ігоря. Його найкращий час з бігу на 200 метрів – 20,61 секунди. Я постійно крутився поряд, але лише на чемпіонаті України зумів пробігти швидше. І сподіваюсь, що 20,52 секунди – це не межа можливостей.
 
Могли припустити, що покажете в Донецьку результат, який сота в соту повторить норматив «А» на чемпіонат світу?
 
Розраховував вибігти з 20,60 секунд, але щоб так чітко… Це вдруге в моєму житті. Вперше було, коли виконав норматив майстра спорту. Тоді теж чітко пробіг за 21,40.
 
Запорукою успіху нашої естафетної команди на Універсіаді стала чітка робота при передачі палички?
 
Відверто кажучи, в Казані не все так гладко складалося в естафеті, як могло здатися. Так, у нас не було серйозних збоїв або зупинок під час передачі, але в нас є реальна можливість ще покращити результат. У тому числі за рахунок передач в коридорах.
 
Але з тим результатом, який був у Казані (38,56 с), ви претендуєте як мінімум на фінал чемпіонату світу?
 
Успіх в естафеті залежить від кожного її учасника. На нас з Ігорем Бодровим лягає більше навантаження. У нас найважливіші етапи, адже на них є і передача, і прийом естафетної палички, а Ігор ще й віраж долає. Саме на другому та третьому етапах ведеться найбільша робота. Її не завжди помітно, але результат кується саме на тій стороні стадіону.
 
Тому вас з Ігорем, як найбільш досвідчених, і поставили на ту сторону стадіону?
 
У нас естафету починає Руслан Перестюк. Перший етап коротший, та й стартова швидкість у нього непогана. Лідери можуть принести більше користі в бігу з ходу. І другий етап, наприклад, довший.
 
Естафета естафетою, а виступити в індивідуальному виді прагнули понад усе?
 
Естафета – це командний вид. А я спортсмен, спринтер і хочу реалізуватися індивідуально. Прагнутиму до цього, тим більше така можливість є.
«Газета по-українськи»
Фото: Михайло Масловський,isport.ua