Чемпіонат світу-2013. Прощання під скандування «Україна!»

303
18 серпня на стадіоні «Лужники» востаннє пролунав гімн на честь переможців чемпіонату світу з легкої атлетики. Гімн був ямайським. Саме в складі цієї маленької країни було двоє мультимедалістів – Усейн Болт і Шеллі-Енн Фрейзер-Прайс. Вони виграли всі дисципліни, в яких брали участь: 100 м, 200 м та естафету 4х100 м.

 
Та похизуватися є чим не лише збірній Ямайки. Для української команди чемпіонат світу-2013 став найуспішнішим за останні 16 років. З двома золотими та однією бронзовою нагородами наші спортсмени посіли восьмий рядок у медальній таблиці. Краще ми виступали лише одного разу. В Афінах-1997 українці були п’ятими. Тоді вони виграли сім нагород, дві з яких золоті, чотири – срібні й одна бронзова.
 
У Москві медалі Україні принесли Анна Мельниченко («золото» з семиборства), Богдан Бондаренко («золото» зі стрибків у висоту) та Ольга Саладуха («бронза» з потрійного стрибка).
 
Медалі збірної України на чемпіонатах світу (1993-2013)
 
Рік і місце проведення ЧС
“Золото”
“Срібло”
“Бронза”
Усього
Місце в медальній таблиці
Кількість країн-медалістів
1993, Штуттгарт
1
1
2
4
11
36
1995, Ґетеборг
2
0
1
3
9
43
1997, Афіни
2
4
1
7
5
41
1999, Севілья
1
1
2
4
15
42
2001, Едмонтон
1
1
1
3
17
42
2003, Париж
0
0
3
3
38
43
2005, Гельсінкі
1
0
0
1
17
40
2007, Осака
0
2
0
2
24
48
2009, Берлін
0
0
0
0
—-
37
2011, Тегу
1
0
1
2
10
41
2013, Москва
2
0
1
3
8
38
 
Найбільше медалей, а саме 25, в Москві виграла збірна США, проте поступилася Росії за кількістю золотих (шість проти семи) і в медальній таблиці була другою. Замкнула трійку Ямайка.
 
Восьму сходинку Україна посіла в таблиці, в якій рахують місця спортсменів у фіналах. До вісімки в Москві пробилося 12 наших спортсменів. Крім трьох медалей у нас два четвертих, два п’ятих, одне шосте та чотири сьомих місця. Перемогу в цьому рейтингу здобули американці.
 
Таку статистику в малюнку створили в ІААФ. Серед трьох рекордів чемпіонату є й один, автором якого став українець. Богдан Бондаренко своїм польотом на 2,41 м не лише повторив національний і особистий рекорди, найкращий результат сезону в світі, а й встановив новий рекорд чемпіонатів зі стрибків у висоту.
 
Що ж до національних рекордів України, то серед таких був і результат у спортивній ходьбі на 50 км. Ігор Главан подолав дистанцію за 3:40.39 хв і фінішував четвертим.
 
Крім Ігоря та Богдана ще п’ятеро українців встановили особисті рекорди.
 
Українці, які встановили особисті рекорди на чемпіонаті світу-2013
 
Атлет
Дисципліна
Результат
Смелик Сергій
200 м
20,42
 
 
20,52 (=РВ)
Бондаренко Богдан
висота
2,41 (=РВ)
Главан Ігор
с/х, 50 км
3:40.39
Будза Сергій
с/х, 50 км
3:47.36
Пигида Наталія
400 м
51,02
Тітімець Анна
400 м з/б
54,63
Мельниченко Анна
семиборство
6586
 
висота
1,86 (=РВ)
 
800 м
2.09,85
 
Найкращим атлетам – найкращих уболівальників. Можливо, саме такі думки промайнули в голові у Сергія Бубки та Олександра Гереги, коли вони вирішили створити безпрецедентну акцію в історії української легкої атлетики. Сергій Назарович ініціював поїздку 2000 уболівальників на чемпіонат світу, а зробити цю мрію реальністю допоміг саме Олександр Володимирович.
 

«Хотілося зробити щось особливе, що запам’яталось би всім. Тоді й прийшла ідея з уболівальниками. На щастя, знайшлася людина, яка підтримала мене фінансово. Він лише запитав, про яку кількість уболівальників іде мова. Я сказав: дві тисячі. На мою думку, вийшло в самий раз. Мені здається, що та незабутня, тепла й дружня атмосфера була створена саме завдяки зусиллям цих людей, – розповів у інтерв’ю «Собеседнику» Сергій Бубка. – Наші вболівальники – люди, які дійсно заслужили право побувати на цьому спортивному святі».
 
Українські вболівальники створили на стадіоні два синьо-жовтих сектори і, не втомлюючись, підтримували наших атлетів. Здавалось, що чемпіонат світу проходить не в Росії, а в Україні. Нам заздрили всі збірні світу і водночас дякували за таку підтримку й атмосферу на стадіоні. Фотографи та телевізійники раз-по-раз повертали свої камери саме до наших секторів. А українські атлети в знак подяки приходили до вболівальників на трибуни, фотографувалися разом з ними та просто обмінювалися емоціями. І в один голос додавали: «З такою підтримкою виступаєш навіть тоді, коли сил уже не залишається. Хотілось би, щоб стільки вболівальників у нас було на кожному старті».