Президент Федерації легкої атлетики Норвегії поділився досвідом з українцями

30
Президент Федерації легкої атлетики однієї з найбільш розвинених країн Європи – Норвегії, – Свейн Арне Хансен завітав до України, аби поділитися досвідом з представниками спортивної і легкоатлетичної громадськості зокрема.

 
9 вересня в Олімпійському домі Свейн Арне Хансен провів семінар, участь у якому взяли президент НОК України Сергій Бубка, президент ФЛАУ Ігор Гоцул, виконавчий директор ФЛАУ Михайло Медведь, державний тренер збірної України Ігор Ліщинський, представники регіональних федерацій, тренери й працівники офісу ФЛАУ. Комісію атлетів ФЛАУ на семінарі представляв Назар Коваленко.
 
Свейн Арне Хансен не з чуток знає про розвиток легкої атлетики, не лише в Норвегії, а в усій Європі, адже з 2007 до 2013 року займав посаду віце-президента ЕА й був головою Комітету розвитку ЕА. «Пан Хансен зробив надзвичайно вагомий внесок у розвиток європейської легкої атлетики, – зазначив Ігор Гоцул. – І у тому, що з наступного року юнаки та дівчата з усього континенту отримають можливість змагатися на юнацькому чемпіонаті Європи, неабияка заслуга саме Свейна Арне Хансена. Він багато й продуктивно працював над тим, щоб ці змагання з’явилися у календарі ЄА».
 
Під час семінару мова здебільшого йшла про структуру та функціонування Федерації легкої атлетики Норвегії та про розвиток Королеви спорту в скандинавській країні. Попри те, що Норвегія на сьогодні є однією з найбагатших країн Європи, федерація не отримує від держави коштів. Більше того, у них взагалі відсутня така інституція, як Міністерство спорту. Побудові спортивних арен сприяє Міністерство культури, а от фінансові надходження залучаються з інших джерел. «Ми вирішили абстрагуватися від політики. На сьогодні спортивний рух у Норвегії є повністю незалежним, – розповідає Свейн Арне Хансен. – Звісно, це нелегко, особливо коли мова йде про залучення спонсорів. Проте і ми, і спортивні клуби працюємо над цим».
 
Але спонсори – не єдине джерело фінансування спорту в Норвегії. Значний відсоток йде від лотерей. Також фінансування надходить з Національного олімпійського комітету країни. На сьогодні майже половина всього населення Норвегії є членами спортивних клубів. «У нас майже не зустрічається виключно легкоатлетичних клубів. Це спортивні клуби, в яких представлені різни види, як ігрові, так і індивідуальні», – пояснює Свейн Арне Хансен. При цьому місце в них може знайти кожен: як професійний атлет, так і аматор або початківець. Адже масовий і дитячий спорт тут є одним з основних напрямків розвитку.
 
Надзвичайно розвиненим у Норвегії є і волонтерський рух. Навіть для багатьох тренерів робота зі спортсменами – це хобі. Звісно, при цьому вони мають основну роботу, яка забезпечує їм життя. Ті ж, хто хоче повністю присвятити себе тренерській діяльності, йдуть працювати у спортивні клуби. І це стосується багатьох посад. Приміром, до організації етапу «Діамантової ліги» в Осло на ту чи іншу посаду на волонтерських засадах залучається 700-750 осіб.
 
Президент норвезької федерації пригадав, як у 2003 році на чемпіонаті світу з легкої атлетики було майже відсутнє представництво його країни. Списометальник Андреас Торкільдсен тоді не потрапив навіть до фінальної вісімки. І в країні говорили про те, а чи потрібна їй взагалі така слабка федерація. «Тоді наш основний спонсор сказав, що не залишить корабель, навіть якщо він йде на дно, і до сьогодні залишається нашим вірним партнером, – пригадує Хансен. – І сьогодні ми бачимо, що попри не надто численні склади на чемпіонатах Європи чи світу, нам є чим і ким пишатися. Чого вартий лише дворазовий олімпійський чемпіон Андреас Торкільдсен!»
 
Але попри те, що за популярністю легка атлетика в Норвегії поступається футболу, лижним гонкам чи гандболу, путівку на офіційні міжнародні змагання атлетам цієї країни варто заслужити. І наявності лише нормативу тут недостатньо. «Є певні старти, у яких атлети повинні взяти участь, якщо бажають потім виступити на чемпіонатах світу чи Європи. Це є обов’язковою умовою», – зазначив Хансен.
 
Севйн Арне Хансен також розповів про календар та організацію змагань і дав кілька порад українцям. Приміром, щоб організувати змагання за запрошенням, звісно, потрібні стадіон і спонсори. Крім телевізійної картинки для останніх надзвичайно цікаві імена. «В Україні є дуже багато атлетів найвищого рівня. Навряд чи знайдеться хтось байдужий до стрибків Богдана Бондаренка. Такі особистості можуть бути цікавими для спонсорів і стати запорукою успішного проведення змагань за запрошенням», – каже президент норвезької федерації. При цьому додає, що для топ-атлетів потрібні й суперники їхнього рівня. Тоді боротьба перетвориться на справжню феєрію і буде цікавою як для спонсорів, так і для глядачів і представників ЗМІ.
 
Свейн Арне Хансен не обійшов увагою і ЗМІ. У Норвегії досить великий акцент робиться на місцеві газети. Їм цікаві успіхи їхніх атлетів, заходи, які проводяться в їхньому регіоні. І тут в інформуванні значну роль відіграє навіть не федерація, а спортивні клуби.
 
Після семінару Свейн Арне Хансен зустрівся з представниками робочої групи, яка працює над розробкою концепції реформування спортивної галузі в Україні. Українська сторона представила своє бачення реформи і отримала позитивний відгук від фахівця з Норвегії. За словами Хансена, озвучені ідеї цілком відповідають європейським принципам у спорті і мають стати запорукою розвитку спорту в Україні.