Карел Пильни: «Українським атлетам поки бракує впевненості»

26

Віце-президент ЕА відвідав Київ, щоб взяти участь у Конгресі за реформи в галузі фізичної культури та спорту, а також зустрітися з українськими колегами з ФЛАУ і відповів на кілька наших питань.

 

– Скажіть, будь-ласка, якою була основна мета вашого візиту?
 
– Цей приїзд до Києва пов’язаний з моєю участю в конгресі, присвяченому змінам, перебудові спорту в Україні. На цей захід мене запросив президент ФЛАУ Ігор Гоцул. Справа в тому, що в мене чималий досвід у цій сфері, бо ж я був президентом Чехословацької спортивної конфедерації після всіх політичних змін в країні – я був лідером цих змін у спорті і його фінансуванні. Я приїхав, щоб поділитися досвідом, просто допомогти.
 
– Що саме ви порадили українським колегам?
 
– Не можу сказати, що давав якісь поради, але те, що я побачив, мені сподобалось. Ці зміни необхідні Україні, це той шлях, що ми і Чехії вже пройшли. Спорт має демократизуватись, федерації мають відповідати за свої види, держава – допомагати їм. Всі вони мають працювати спільно. Якщо всі розуміють проблеми, знають, як діяти, то спорт розвиватиметься. Я побачив велике бажання рухатися за європейським шляхом.
 
– Ви достатньо часто буваєте в Києві, тому можете бачити, як працює наша федерація. Що можете сказати про неї?
 
– Я буваю у вас не так часто, як хотілось би. В європейській асоціації я відповідаю за країни пострадянського простору, бо знаю російську і можу спілкуватися з представниками національних федерацій без перекладача. Робота вашої федерації пов’язана з життям всієї країни в цілому. Життя України складне, але повне, країна змінюється. Рухається за європейськими нормативами – в правильному напрямку. Федерації радянського типу йдуть в минуле, що ми можемо побачити і на прикладі ФЛАУ.
 
– Ви говорили чимало компліментів українським спортсменам, також підкреслювали багаті традиції нашого спорту, а чи можете порівняти українських атлетів зі своїми співвітчизниками чехами?
 
– Буду відвертим. Ситуація ваших спортсменів така ж, як була у чехів у 1993 році. У вас дуже сильні спортсмени, але вони ще не мають тієї впевненості у своїх силах, відкритості і свободи. Чехи, коли були на чемпіонаті світу 1993 роки, також були дуже закритими, боялися спілкування з представниками інших країн. Але з часом це минуло, і я впевнений, що так буде і з українцями. Вони мають бути не лише милими і приязними, а й більш твердими та суверенними.