Ігор Гоцул: «Ми не беремо у Бубки всього того, що він може нам дати»

32
Два місяці тому в Україні з метою обміну досвідом побувало керівництво Федерації легкої атлетики Ізраїлю. І ось настав час візиту-відповіді.
На запрошення ізраїльської сторони Землю обітовану відвідали президент Національного комітету України, віце-президент ІААФ Сергій Бубка та заступник Міністра молоді та спорту, президент Федерації легкої атлетики України Ігор Гоцул.
 
– Керівники ізраїльської легкої атлетики роблять зараз все, щоб їх вид спорту рухався далі, розвивався, – розповідає Ігор Гоцул. – Користуються ліпшою нагодою, щоб перейняти будь-який позитивний досвід. І, на їхню думку, в України є чому повчитися. ФЛАУ – одна з провідних федерацій в країні не тільки за спортивними здобутками, але й за рівнем внутрішньої організації, за участю в процесах реформування українського спорту, які зараз мають місце. Це з одного боку. З іншого – Сергій Бубка має дуже великий організаційний досвід міжнародного рівня – робота в МОК, в ІААФ, де він очолює Комітет розвитку. Все це було дуже цікаво ізраїльській стороні. Тому вони нас попросили, щоб ми приїхали. Візит вийшов дуже насиченим, продуктивним, корисним для обох сторін.
 
– Чому ми можемо повчитися у Ізраїля?
 
– Ізраїль багато років перебуває у стані війни. Тим не менш, знаходить можливість проводити активну політику в сфері спорту. Той, зокрема, сприймається, як важливий елемент виховання патріотизму, згуртування нації, виконання програми здоров’я нації, підготовки молоді до військової служби. Наш візит розпочався з відвідування марафону у місті Тверія. Дуже вразила та велика кількість простих громадян, які з різних куточків Ізраїлю приїхали взяти участь у змаганнях. Дуже багато молоді. І це все відбувалося на такому гарному емоційному підйомі. Саме емоційному, значною частиною якого був патріотизм у найкращому розумінні цього поняття.
 
– Певно, візит до країни Сергія Бубки викликав великий ажіотаж?
 
– Що правда, то правда. На марафоні люди вишикувалися в чергу, щоб взяти у нього автограф, сфотографуватися. Це був певним чином промоушн легкої атлетики. Місцеві фахівці проводили з ним, як з віце-президентом ІААФ, багато зустрічей, консультацій. Дуже яскраве враження залишило спілкування з юними спортсменами, які тренуються під керівництвом відомого в минулому стрибуна з жердиною Олександра Авербуха. Я дивився, як діти слухають Бубку, і розумів, що ми в Україні десь недопрацьовуємо. Маю на увазі, що у Сергія Назаровича є колосальний авторитет. Я помітив, як змінювалися очі цих дітей, як вони замислювалися, як вони з такою увагою, з таким внутрішнім переживанням ловили кожне його слово. Ми навіть не розуміємо масштаб дії на людей такої особистості, як Бубка. Не використовуємо його потенціал для розвитку спорту в Україні. Він особисто багато робить, а ось ми, тут маю на увазі і Федерацію, і Міністерство, могли б бути більш ефективними. Хоча б частіше організовувати у нас такі зустрічі зірок з дітьми.
 
– Що ще корисного ви для себе винесли з цієї поїздки?
 
– Були зустрічі з організаторами змагань, представниками місцевої федерації, членами Олімпійського комітету Ізраїлю, працівниками департаменту спорту в профільному міністерстві, керівництвом ізраїльського парламенту – Кнесету. Запитань як у нас, так і у них було вдосталь: «а як ви це робите?», «з якими проблемами стикаєтеся?»,  «а ми з такими», «як їх вирішуєте?». Нам розповіли, що в Ізраїлі зараз розроблюють стратегію розвитку спорту на найближче десятиріччя. Для цього залучили професійну консалтингову компанію. Нас також попросили висловити свої зауваження. У свою чергу нам було цікаво подивитися, як вони це організували. Якраз ми зараз думаємо над тим, щоб розробляти нову стратегію розвитку легкої атлетики України, і цей досвід також може бути корисний для нас. Також ми відвідали два центри підготовки місцевих легкоатлетів. Тому що зараз активно шукаємо якісь варіанти для підготовки збірної України з легкої атлетики.
 
– Альтернативні кримським базам?
 
– Звичайно. Донедавна ми проводили велику кількість тренувальних зборів в Криму. Сьогодні повноцінної заміни тим умовам на території нашої країни не має. Тому знаходимося у постійному пошуку варіанту, який би нам підходив. І однією з задач цієї поїздки було подивитися бази, які є в Ізраїлі, на скільки вони відповідають нашим вимогам. Подивилися, результати будуть передані тренерському штабу для обробки та прийняття рішення.