Віктор Бондаренко: «З календарем змагань Богдана визначимося після старту в Токіо»

337
Тренер Богдана Бондаренка, Віктор Бондаренко, розповів читачам ФЛАУ про підготовку атлета до сезону й заплановані старти 2015 року.

 
Всі без винятку прихильники легкої атлетики з непідробним інтересом чекають 10 травня. Саме у цей день на турнірі серії IAAF World Challenge у Токіо, як і минулого року, змагальний сезон розпочне чемпіон світу і Європи, співавтор рекорду Європи, рекордсмен України зі стрибків у висоту Богдан Бондаренко.
 
Географія підготовки до сезону у Бондаренка була подібною до минулорічної, з одним лиш винятком — у 2014-му додався навчально-тренувальний збір у Туреччині.
 
– Першим пунктом нашої підготовки до сезону була Анталія. Там ми тренувалися в жовтні, – розповідає Віктор Васильович. – Після цього повторили минулорічний маршрут: в листопаді були в горах Іспанії, потім у Португалії, у січні й лютому тренувалися в Італії, а останні два місяці — в ПАР. Не було кардинальних змін і в тренувальному процесі. Поки що йдемо звичним нам шляхом.
 
Минулого року Богдан зізнавався, що початок збору в Іспанії був для нього дуже важким. Чи вдалося цього року швидше пристосуватися до високогір’я?
 
На перший погляд може здатися, що Туреччина могла б послужити для нас певною підготовкою до іспанських гір, проте це не так. В Анталії ми були біля моря, а в гори, як і минулого року, піднялися вже в Сьєрра-Неваді. Зробили це на початку підготовчого сезону свідомо, з метою функціональної підготовки.
 
Сказати, що цього разу з першого дня було легко, було б не чесно. Звісно, ми врахували досвід минулого року і намагалися виконувати запланований обсяг роботи дещо м’якше і легше. Але все одно було непросто. В таких високих горах варто якомога більше ходити, робити акцент на тренуванні легень, пульсі. Останній там підстрибує дуже швидко. Навантаження необхідно розподілити плавно й рівномірно. Можна працювати також зі штангою, але обережно, не підіймаючи надто велику вагу.
 
Натомість у ПАР уже можна робити практично все. Там рівнинний ландшафт, але теж на висоті, щоправда, майже на 1000 метрів меншій — приблизно 1400 метрів над рівнем моря.
 
Минулого року на збір у Формію ви їхали на запрошення італійської сторони. Як було в 2015-му?
 
Там база Федерації легкої атлетики Італії і їхнього Національного олімпійського комітету. Саме вони нас запрошували минулого року, і так само цього. І робили це за власний рахунок. У Формії дуже хороші умови для тренувань: там є і стадіон, і манеж, і чудовий тренажерний зал. Житло поряд, відмінне харчування… Після змагань у Токіо знову поїдемо туди тренуватися приблизно на місяць.
 
Дзюдоїсти часто використовують міжнародні збори, щоб перевірити сили в сутичках зі світовими лідерами. Такі собі тренувальні змагання. Чи є щось подібне у легкоатлетів?
 
Змаганнями не влаштовуємо, але користь від таких зборів дуже велика. І справа не лише в умовах для підготовки і кліматі. Ми спілкуємося з іншими тренерами, ділимося досвідом. На збір у Формію, наприклад, запросили всіх лідерів італійської збірної зі стрибків у висоту, включаючи Алессію Трост і Джанмарко Тамбері. Не було хіба Марко Фассінотті: він тренується в англійця і був у Великій Британії. Таким чином, атлети теж могли спостерігати один за одним, вчитися один у одного.
 
Там також організували невеличкі тренерські курси і ми з Сергієм Красовським були запрошені на них у якості лекторів.
 
А що мене вразило найбільше… Італійці показали мені те, до чого нам потрібно прагнути. Вони зібрали відео всіх світових лідерів зі стрибків у висоту, включаючи Богдана, Мутаза Есса Баршима, Івана Ухова, і зробили їх повний аналіз: довжина кроку, час польоту, кут відштовхування тощо. Цей аналіз і характеристики вони додатково перевели в таблиці і опублікували в своєму журналі. Також бачив, як Тамбері, обвішаний датчиками, проводив тренування. Це все фільмувалося, потім проводили необхідні заміри, аналізували кожен з моментів. І якщо в результатах чоловічих стрибків у висоту ми попереду італійців, то у науковій роботі вони поки що попереду нас.
 
Після сезону-2013 значну частину часу у Богдана займали різноманітні церемонії нагородження, інтерв’ю, зйомки. Як було цього міжсезоння?
 
Без цього не може обійтися жоден спортсмен такого рівня, як Богдан. Як і в 2013-му він, зокрема, зі збору в Іспанії літав на ІААФ Гала в Монако. 2 березня на кілька днів їздив до США для промо-зйомок до чемпіонату світу в Пекіні. Там були й Джессіка Енніс-Гілл, і Бланка Влашич, й інші світові лідери.
 
Повертаючись до підготовчого процесу. Питання, яке цікавить багатьох журналістів і вболівальників: чи Богдан уже стрибає на тренуваннях?
 
Щоб взагалі не стрибає, не скажу, але й сказати, що стрибає, було б дуже голосно. Така собі проба пера у нас була в Африці. Потім удома перед від’їздом на змагання в Японію провели ще одне тренування, підібрали розбіг. Звісно, необхідність у стрибках є, хотілось би робити їх більше, але поки що не вдається. Доводиться обирати, що важливіше: здоров’я чи техніка. І в нас у пріоритеті саме здоров’я.
 
Перший старт Богдана буде вже 10 травня в Токіо. Чи визначилися з подальшим календарем змагань?
 
Багато що буде залежати від виступу в Токіо й самопочуття Богдана. Під час збору в ПАР він дуже сильно застудився, це був сильний удар по імунній системі. Тому нам дещо не вдалося виконати всю заплановану роботу. Наразі можу сказати, що 11 червня Богдан планує виступити на етапі “Діамантової ліги” в Осло. Етапи в Шанхаї і Юджині ми пропустимо. Звісно, можна було б після Токіо відразу поїхати в Китай, але не хотілося чекати там тиждень, стикатися з акліматизацією. А летіти туди вдруге — надто далеко. По цій же причині відмовилися від участі в американському етапі. Знову ж зробили вибір на користь здоров’я.
 
Можливо перед стартом в Осло буде ще кілька змагань, але поки що зі стовідсотковою впевненістю не можу про це говорити.
 
А чому віддали перевагу змаганням у Токіо перед етапом “Діамантової ліги” в Шанхаї?
 
Ми там починали сезон минулого року, не хотіли щось змінювати. Саме цей старт нам добре підходить по датам. Та й організатори прагнули бачити Богдана серед учасників.
 
Текст: Ольга Ніколаєнко, ФЛАУ
Фото: з особистого архіву Віктора Бондаренка й сайту Федерації легкої атлетики Італії
Попередня статтяОбираємо найкращих легкоатлета та легкоатлетку України квітня!
Наступна статтяТроє українців виступлять на турнірі серії IAAF World Challenge в Токіо