Віктор Бондаренко: «Важливо прагнути до чогось по-справжньому значущого»

64

Газета «Спорт-Экспресс» опублікувала інтерв’ю з Віктором Бондаренком, батьком і тренером чемпіона світу і Європи, рекордсмена України зі стрибків у висоту Богдана Бондаренка.
 
Пропонуємо Вашій увазі кілька цитат. Повний текст інтерв’ю можна прочитати ТУТ.
 
«Не секрет, що травми давно турбують Богдана. П’ять чи шість років тому вже оперували стопу. В Баку було загострення. Чому взагалі потрібно було виходити в сектор? Інакше стан ноги не перевірити. Ми ж навіть на розминці стрибки давно не робили. Їх не було в Осло, Рабаті, Остраві, на чемпіонаті Європи… Багато де. Більше того, стрибки майже виключені з тренувального процесу.
 
Протягом трьох останніх років ми робимо два-три стрибкові тренування за сезон. Не кажу, що це правильно, це необхідність. Не буду вести за тією ж схемою іншого висотника. Ми з радістю набирали б стрибкові об’єми, робили пробні спроби на розминці. Але такої можливості немає. Не сперечатимуся з тими хто говорить про те, що у нас є питання в плані техніки. Але як у нашому випадку виправляти погрішності? Якщо стрибати впівсили — ефект не той. А в повну не виходить.
 
Тобто кількість стрибків у нас лімітована. Тому краще виконувати їх на змаганнях. Там зовсім інший емоційний рівень».
 
«У Богдана ніколи не було психологічних проблем. Він не забиває голову сантиметрами і обмеженнями. Це дуже важливо. Висота і жердина — це ж особливі види. В довжині і метаннях у тебе може вийти одна неймовірна спроба — і ти в історії».
 
«Чи це вроджене, коли атлет не боїться висоти? Це залежить від характеру, а він закладений від природи. Хоч і піддається змінам».
 
«Будь-який спортсмен хоче бути першим у всьому. Не має жодного значення, в одному сантиметрі ти від світового рекорду чи в чотирьох. Важливо лиш одне — перевершити його. … Важливо прагнути до чогось по-справжньому значущого».
 
«Чи легше довести спортсмена до рівня суперзірки, ніж продовжувати працювати з ним після цього? Мені й для проходження першого шляху довелося докласти величезні зусилля. Я вперше протоптую цю стежку. Тому у нас нічого не змінюється — було складно раніше, дуже непросто й зараз. У спорті немає такого, щоб ти обрав шлях і спокійно йшов ним. Постійно доводиться вносити корективи».