Чим ближче до серпневого Конгресу ІААФ у Пекіні, тим все більшу активність проявляють кандидати на посаду президента Міжнародної асоціації легкоатлетичних федерацій – Сергій Бубка та Себастьян Кое.
Прізвища українця та британця не сходять зі сторінок видань та інтернет-ресурсів, присвячених легкій атлетиці. Боротьба за голоси (а обиратимуть за принципом «одна країна – один голос») у самому розпалі. Юнацький чемпіонат світу, який завершився у Калі (Колумбія), був останньою можливістю перед Пекіном зустріти в одному місці велику кількість майбутніх виборців. І український кандидат нею плідно скористався. Президент ФЛАУ Ігор Гоцул, який перебував разом з Сергієм Бубкою у Калі, підбив підсумки візиту.
– Наша, так би мовити, промо-кампанія Сергія Бубки була надзвичайно успішною, оскільки ми провели велику кількість зустрічей, бесід, як індивідуальних, так і колективних. Зокрема, зустрічалися з керівниками національних федерацій легкої атлетики країн Латинської Америки. Меседжі Серія Бубки знаходять підтримку, що втілює достатньо великий оптимізм. Я вважаю, що ми усі робимо усе можливе, щоб передвиборча кампанія Сергія Бубки була успішною, і можна сказати, що зроблено вже чимало.
– В інтернеті на англомовних ресурсах була інформація, що деякі країни, наприклад, Нова Зеландія, вже точно визначилися, що голосуватимуть за суперника Бубки – Себастьяна Кое. Чи можемо ми вже назвати країни, які точно підтримуватимуть на виборах Бубку?
– У нас є достатньо велика кількість країн, представники яких заявили про підтримку Бубки. Але зараз ми говоримо про тактику передвиборчої кампанії, і кожна сторона обирає для себе – коли і що анонсувати. Настане час, коли і прихильники Бубки оголосять про свою чітку позицію. Але поки ще цей час не настав. Це питання виключно тактики та стратегії нашої кампанії. Проте маю сказати, що сьогодні тих, хто підтримує Сергія Назаровича, достатньо велика кількість. За нашими підрахунками – більше половини.
– Все-таки, Латинська Америка – це десь півтора десятки країн, а значить і голосів. Значна кількість держав-членів ІААФ зосереджена в Африці та Азії. Як наші справи у цих регіонах?
– Ми з впевненістю дивимося на обидва ці континенти, там проведено велику роботу і у нас є підстави думати, що ми матимемо там підтримку.
– Окрім промо-кампанії Бубки, що ще важливе відбувалося у Калі стосовно української легкої атлетики?
– Відбулося декілька плідних зустрічей з бізнесом, представниками компаній, які займаються постачанням спортивного інвентарю та обладнання. Обговорювали з ними параметри нашого співробітництва щодо постачання в Україну легкоатлетичних інвентарю, обладнання, а також покриття. Я вважаю, що найближчим часом ми підпишемо декілька угод, про що обов’язково повідомимо додатково.
Безумовно, Сергій Назарович зустрівся зі спортсменами та тренерами української команди, підтримав їх. Причому, це була не офіційна зустріч «в краватках», а неформальна. Для юного спортсмена особливо важливо почути конкретні чіткі поради: як побороти емоції, як вести себе напередодні відповідальних міжнародних змагань. Сергій Бубка розповів хлопцям та дівчатам, що хвилювання – це нормально, воно повинно бути, його не потрібно боятися, а просто ним потрібно вміти керувати. Ці речі – це реальні поради. Причому поради від людей, які дійсно є авторитетами для юних атлетів: і від самого Сергія Назаровича, і від Ольги Бризгіної, триразової олімпійської чемпіонки, яка була керівником нашої делегації на цих змаганнях.
– З Колумбії ми веземо п’ять нагород – золоту, три срібні та бронзову. Це – один з найкращих наших результатів в історії виступів на юнацьких чемпіонатах світу. І однозначно кращий, ніж два роки тому на останньому Мундіалі в Донецьку, де у нас була одна «бронза». Отож, виступ можна вважати успішним?
– Це безумовно успіх. Але що стосується юнацьких змагань, на відміну від усіх інших, тут ми ніколи не ставимо завдання отримання нагород. Все-таки, це такий вік, коли ми намагаємося оберігати і спортсменів, і їхніх тренерів від форсування форми, від якихось речей, які можуть їм нашкодити у майбутньому. І у цьому сенсі ми, відряджаючи в далеку Колумбію достатньо велику команду…
– Вибачте, що перебиваю, але 19 атлетів – хіба це багато?
– Це достатньо багато, і як для юнацького віку, і як для такої далекої та дуже дорогої поїздки. Так от, така поїздка – це як інвестиції в майбутнє. Це не задля результату прямо зараз, сьогодні. Це можливість для наших юних атлетів, а також їхніх тренерів отримати додаткову мотивацію, досвід виступу на відповідальних міжнародних змаганнях, відчути смак легкої атлетики. Це значно важливіше, ніж нагороди.
