Марафонські пристрасті навколо Пекіну

25
Getty Images for IAAF|||
 
Не проста ситуація склалася напередодні чемпіонату світу-2015 навколо представництва у збірній Україні марафонців. Провідні вітчизняні супер-стайєри відмовилися від поїздки до Пекіну.
 
Чому це сталося, і хто і на яких правах поїхав захищати честь українського прапору у Китаї – ми попросили розповісти головного тренера збірної з видів витривалості Юрія Андрущенка.
 
– Юрію Миколайовичу, наразі в легкоатлетичній спільноті жваво обговорюють питання, чому еліта українського марафону не поїхала до Пекіну. Чим можна це пояснити?
 
– Коли навесні цього року дійшла справа до комплектування команди, нами були опитані усі марафонці, які починаючи з 2014-го року виконали норматив ІААФ. Опитування проводилося в порядку їхнього рейтингу в світовому Топ-листі. Але більшість атлетів відмовилися від участі в цьому чемпіонаті світу, посилаючись в основному на травми. Згідно критеріїв відбору на чемпіонат світу-2015, головним етапом відбору була минулорічна національна першість. Але чемпіон України-2014 Роман Романенко, який мав першочергове право на поїздку до Пекіну, також травмувався. Продовжував лікувати ушкодження після чемпіонату Європи у Цюріху Ігор Олефіренко.
 
– Про Олефіренка та Романенка зрозуміло, але в першу чергу цікавлять наші марафонці, які входять до міжнародної еліти. Невже усі виявилися травмованими?
 
– Ми їм дзвонили, намагалися якось вмовити, але у тих знаходилися різні причини для відмови. Як у найкращих наших чоловіків – Олександра Сітковського та Сергія Лебедя, так і лідера жіночого національного рейтингу Тетяни Гамери-Шмирко. Зокрема, Тетяна і її тренер відверто заявили, що не планували брати участь в чемпіонаті світу. В їхніх планах у складі збірної України – лише участь в Олімпійських іграх в Ріо-де-Жанейро. Тетяна в Лондоні-2012 була п’ятою, тому у 2013 працювала за індивідуальним графіком. Після тієї Олімпіади вона на національному рівні брала участь лише в одних змаганнях – в Ялті стала чемпіонкою України в бігу на 10000 м. Ми тоді домовилися з її тренером Ігорем Осьмаком, що Тетяна виступить на чемпіонаті Європи-2014. Але коли настав час формувати делегацію, виявилося, що вони не готові їхати до Цюріха. В їхніх планах, як я вже казав, лише Ріо. Проте тут хочу зазначити, що згідно чинних критеріїв відбору (2015-2016 років) в марафонському бігу, щоб брати участь в Олімпійських іграх за збірну України, потрібно посісти 1-12 місце на чемпіонаті світу-2015, або 1-2 місце на чемпіонаті України, який відбудеться в Білій Церкві 4 жовтня. Атлети, які виконають ці умови автоматично стають кандидатами на участь в Олімпіаді і для них створюються відповідні умови підготовки.
 
– Але вони ж, як члени штатної збірної, отримують зарплатню, а значить мають перед командою певні зобов’язання.
 
– У них був контракт до першого червня цього року. Зокрема, у Тетяни Гамери-Шмирко у контракті було прописано, що вона мала взяти участь в чемпіонаті України з бігу на 10000 м. Проте вона не дуже цього прагнула. І контракт ми з нею не продовжили. Та й чому ми це мали робити – за три останні роки жодного виступу за збірну.
 
– Нещодавно Тетяна давала інтервю, в якому сказала, що зарплатні від Міністерства їй вистачає на один день підготовки. Можливо, все-таки справа у фінансовому забезпеченні?
 
– Скоріш за все справа в грошах. Марафон – специфічний вид легкої атлетики, його не бігають щотижня. Підраховано, що якісно можна пробігти марафонську дистанцію лише два-три рази на рік. Тому деякі атлети й бережуть себе для комерційних стартів. Адже там, якщо ти входиш до світової еліти, тобі за один лише приїзд платять досить великі гроші.
 
– Ви таким сумам, як розумію, протиставити нічого не можете?
 
– Ні, але зі свого боку ми створюємо повне забезпечення навчально-тренувальними зборами атлетів, які виступають у складі збірної команди України на чемпіонатах світу та Європи. А що стосується лідерів, то ми забезпечуємо можливість проведення їхніх зборів у будь-якій точці планети, де вони вважають за потрібне готуватися. Це – не малі кошти. І чи не краще їх направляти на підготовку тих атлетів, які хочуть виступати за збірну? Отож, у чоловіків у нас до Пекіну поїхали Олександр та Іван Бабарики, у жінок – Катерина Карманенко та Олена Попова. Усі – виконали нормативи ІААФ, Карманенко та Попова посіли перше та друге місця на чемпіонаті України, а Бабарики були наступними в рейтингу після «відмовників». Так що усі участь в чемпіонаті світу заслужили.
 
– Іван та Олександр вже виступили у Пекіні, і не вдало – обидва не фінішували. Як прокоментуєте їхній виступ?
 
– Якщо людина сходить, значить вона не використала свої можливості. Але бувають різні ситуації. Дійсно, погода була жахлива. Приїдемо, будемо ретельно розбиратися, в чому причина.
 
– Якщо хтось з нинішніх «відмовників» захоче взяти участь в Олімпійських іграх, але вони не хочуть бігти на чемпіонаті України– у них є такий шанс? Чи, можливо, пекінська картина у цьому виді повториться і перед Ріо?
 
– На Олімпіаду першочергове право матимуть поїхати атлети, які в Білій Церкві на чемпіонаті України посядуть перше та друге місця. А третій учасник команди визначатиметься за кращим результатом в топ-листі. За умови виконання нормативу ІААФ до квітня наступного року. Існує думка, що наші критерії відбору не зовсім досконалі. І зараз ми збираємося створити робочу групу з марафонського бігу, щоб вона на майбутнє врахувала ці недоліки.