В Іллічівську, де наразі проводить учбово-тренувальний збір українські легкоатлети (близько 70 спортсменів та 50 тренерів), відбулася зустріч команди з президентом ФЛАУ Ігорем Гоцулом.
Розмова тривала близько години, і питання, які були підняті, вважаємо, будуть цікаві не лише вітчизняній еліті Королеви спорту, але й усій легкоатлетичній спільноті. Найголовніші з них: як у зв’язку з реформою спорту кардинально змінюється фінансування легкої атлетики взагалі і кожного атлета зокрема; алгоритм механізму появи в Україні нових легкоатлетичних арен; підготовка до Олімпійських ігор-2016; доля столичного НСК «Олімпійський», чернігівського стадіону Гагаріна та легкоатлетичного манежу в Броварах.
ЗМІНИ У ПРИНЦИПАХ ФІНАНСУВАННЯ
– Наша Федерація зараз успішно рухається вперед. В цьому році у легкої атлетики майже вдвічі збільшився бюджет, нам вдалося стати учасниками експерименту про делегування повноважень від Мінмолодьспорту федераціям. З 1 жовтня ми живемо в зовсім іншому режимі, коли ФЛАУ є отримувачем бюджетних коштів і організатором усіх наших заходів. Це надає нам додаткові можливості щодо більш ефективного розпорядження коштами. Але тут є і свої складнощі. Ми маємо бути більш дисциплінованими. За нами будуть уважно спостерігати, все що ми будемо робити буде перевірятися на предмет корупції, постійно будуть знаходитися бажаючі в чомусь нас звинуватити.
Тепер у нас є можливість відійти від обов’язкової централізованої підготовки як форми повинності. Якщо спортсмен та тренер вважають, що їм потрібно тренуватися окремо, то, якщо це виправдано, вони мають право це зробити і завдання ФЛАУ це забезпечити. Потрібно тільки заздалегідь повідомляти про свої плани, щоб ми встигли внести зміни у відповідні документи (через підвищений контроль, про який я казав вище).
Ми ще весною розмовляли про те, що у нас з’явиться розбивка грошей по кожному спортсмену. Є вже затверджена виконкомом ФЛАУ система балів, яка напряму прив’язана до виступів атлетів: їм нараховуються очки за виступ на чемпіонаті України, за сам факт потрапляння до збірної України, а також за місця, зайняті під час виступів за збірну і показані під час них особисті рекорди та найкращі результати сезону. Всі ці показники будуть підсумовуватися, і результат буде складати основу для розподілу коштів. Тому більше отримають ті спортсмени, які принесли більше користі країні. Ось така проста і чітка схема. Ми не будемо забороняти нікому виступати на комерційних стартах, не будемо ні за ким бігати. Кожен буде сам визначати свої пріоритети. Але буде знати – якщо не виступатиме за збірну, які б феноменальні результати ви показуватиме на комерційних стартах, не матиме шансів отримати серйозні кошти на свою підготовку.
Скоро у нас з’явиться ще одне джерело фінансування. Найближчим часом ми плануємо отримувати гроші за двома статтями – це традиційні кошти на підготовку, а також цільові кошти на олімпійську підготовку. І тут тренерський штаб має визначитися з нашими пріоритетами – складом елітної та провідної груп. У відповідності з цим ми розподілимо кошти. Сподіваюся, що до кінця року керівництво збірної зробить усі підрахунки і кожен спортсмен побачить свої цифри, зможе розпланувати свою підготовку та раціонально скористатися своїми коштами.
Також зазначу, що незабаром відбудуться певні зміни в керівництві нашої збірної. Нещодавно Виконком ФЛАУ прийняв рішення рекомендувати Мінмолодьспорту призначити на посаду держтренера В’ячеслава Тиртишника. Найближчим часом він має узгодити з керівництвом ФЛАУ остаточний склад свого тренерського штабу, з яким буде готувати команду до Олімпійських ігор.
Зараз у Міністерстві введено рейтинг видів спорту. Завдяки цьому нам вдалося збільшити фінансування легкої атлетики, наші провідні спортсмени мали змогу провести збори де вони хотіли, сьогодні ми можемо у великому складі проводити збори тут, в Іллічівську. Але так є доки ми успішні. Якщо перестанемо здобувати медалі – фінансування зменшиться. Тому ми усі маємо працювати на кінцевий результат.
Ми попросили Комісію атлетів, щоб на кожному зборі проводилося анонімне опитування атлетів: задовольняють вас чи ні умови для проживання, харчування, тренувань, психологічна атмосфера на зборі, інші фактори. Щоб ми могли робити висновки та вносити корективи.
– Харчування тут в Іллічівську слабеньке. Якість гарна, а от кількість…
– Наразі на харчування виділяється на добу 150 гривень на атлета і 81 гривня на тренера. Днями я підписав указ про збільшення коштів на харчування, його направили на узгодження в Мінфін. Сподіваюся, що вони будуть збільшені приблизно вдвоє. Поки ж ми маємо вирішити – якщо зараз за нинішніх умов фінансування будемо закладати більше грошей на харчування, то повинні звідкись їх забрати, чимось на зборі пожертвувати.
АЛГОРИТМ МЕХАНІЗМУ ПОЯВИ В УКРАЇНІ НОВИХ ЛЕГКОАТЛЕТИЧНИХ АРЕН
– Минулого року ми, незважаючи на усілякі труднощі, покращили справу зі стадіонами. Відкрили велику арену в Кіровограді, було здано після реконструкції столичний манеж КМШВСМ, вже цього року у нас з’явився стадіон в Луцьку, будується у Волинській області ще декілька невеличких стадіонів. Ведеться дуже активна робота у цьому напрямку в Дніпропетровську, сподіваюся, що вона завершиться успішно. Мене часто запитують – чому ми робимо арени в цьому місті, а не в цьому? Чому усі змагання проходять в Кіровограді, тепер проходитимуть в Луцьку, куди не зручно добиратися?
Розповім, яким чином ми діємо. Грошей у бюджеті не має не один стадіон, і скоріш за все не буде. Якщо якісь копійки з’являться, то ми їх витратимо на те, щоб привести до ладу верхнє поле НСК «Олімпійський». Так от, я їзджу регіонами, зустрічаюся з губернаторами і розповідаю їм: легка атлетика – успішний вид спорту, ми маємо великий бюджет, і якщо ви зробите у себе стадіон, ми будемо витрачати свої кошти у вашій області. Ми проводитимемо у вас змагання та збори. Щоб ви зрозуміли, про який порядок сум йде мова: держава цього року виділила на легку атлетику близько 40 млн гривен, з них більше половини ми витрачаємо в Україні на проведення змагань та зборів.
Я їм розповідаю: «Це абсурд, що ми побудуємо за свої гроші у вас стадіон, а потім будемо витрачати у вас гроші ще й коли будемо приїжджати, а ви лише будете отримувати дивіденди. Це не справедливо, давайте утримувати паритет. Ось стільки ми будемо витрачати, плюс їдуть спортсмени, які також будуть витрачати свої кошти, а тепер ви спроможні оцінити потенційний економічний ефект. Окрім цього у вас буде політичний ефект: до вас приїжджають зірки, вони тут тренуються, як наслідок діти приходять до секцій, у вашому регіоні таким чином вирішуються соціальні питання». Ось такий пакет ФЛАУ пропонує на місцях.
Щойно я зустрічався з мером Іллічівська Валерієм Хмельнюком. Ось він розуміє, що ми не просто приїхали задарма пожити та потренуватися, що ми тут витрачаємо гроші, таким чином поповнюється економіка області.
Але, нажаль, не усюди готові це слухати. Наступне: я приїхав, розповів, поїхав. Але потрібно «дотиснути» на гарячому. І тут величезне значення має, як працюють регіональні федерації на місцях. Як вийшло в Кіровограді: ми «зачепили» людей, потім працювала місцева Федерація. Я не можу приїжджати кожен тиждень, я їду тоді, коли розумію, що це не буде даремно. Потім схоже відбулося в Волинській області. У Луцьку на своєму місці президент обласної Федерації, актив, і там відбувся колосальний прорив: цього року зроблять ще два стадіони, зону для метань, і є у нас ще програма на 2 роки, відповідно якої з’явиться ще 12 стадіонів – у кожному районі області буде стадіон з синтетичним покриттям.
Чи відбудеться аналогічне в Броварах, чи в будь-якому іншому місті – залежить не лише від мене. Я готовий їхати куди завгодно, ми пересвідчилися, що такій підхід працює. Ми будемо їздити туди, де до нас повертаються лицем. Так було і в Запоріжжі, коли «Запоріжсталь» відремонтувала манеж. Виникли складнощі з роботою в сумському манежі – ми почали більше змагань проводити в Запоріжжі. Не для того, щоб покарати Суми, а щоб заохотити людей, які йдуть нам на зустріч. А тепер оновлена федерація Сумської області проявила чудовий підхід, пішла, надавила, підключила губернатора, і нас тепер в Сумах знову чекають і люблять.
Відразу скажу, наступного року левова частина наших змагань пройде в Кіровограді та Луцьку. В тому числі і дорослий чемпіонат України, відбірковий на Олімпійські ігри, проходитиме в Луцьку. І тому, що альтернативи особливої цим двом містам не має, і тому, що ми повинні сказати «дякую» тим, хто щось робить.
СИТУАЦІЯ З НСК «ОЛІМПІЙСЬКИЙ», ЧЕРНІГОВОМ ТА БРОВАРАМИ
– Чому майже не проводять змагання на НСК «Олімпійський»? До Києва з усіх регіонів зручно добиратися!
– В Києві на НСК «Олімпійський» ми не можемо проводити серйозний чемпіонат. Там не має інвентарю та обладнання, там не має розминочної зони, там не має де метати. Міністр зараз дав поручення щоб ми пропрацювали можливість реконструкції стадіону «Атлет», верхнього поля і зони метань. Проте у нас є тут конкуренти – Федерація футболу України, яка хоче розширятися. І зараз ми боремося по двом напрямкам: отримати кошти на реконструкцію та випередити ФФУ.
– Ще у Чернігові зараз завершують реконструкцію легкоатлетичної складової стадіону імені Гагаріна. Чи має стосунки до цього процесу ФЛАУ?
– Свого часу у реконструкцію цієї арени були витрачені чималі кошти, була зроблена основа під нове покриття. Але потім роботи припинилися. Те, що відбувається там зараз – це чудово і ми це усіляко підтримуємо. Але це має робитися не «партизанськими» методами. Вони почали роботи ні з ким не узгодивши. Я це кажу не через те, що мені образливо, що зі мною ніхто нічого не узгодив. Просто ми не знаємо – хто заливає, якої якості покриття, чи відповідає воно стандартам. Держава туди гроші вкладати не буде – їх не має, це ми розуміємо. Цей стадіон буде використовуватися в першу чергу жителями Чернігова. Тому місцева мерія має подумати над питанням допомоги реконструкції. Цього року місцеві бюджети зросли на 40-80 відсотків, і тому місцева влада має можливість долучитися. Є і доцільність. Було б розуміння і бажання.
– Так історично склалося, що Бровари є колискою українського багатоборства, представники цього виду з’їжджалися до міста з усієї країни: Олександр Апайчев, Олександр Юрков, Наталія Добринська, Олексій та Анна Касьянови. Але манеж зараз у катастрофічному стані. Хотілося б, щоб ви якось посприяли, щоб там хоча б поміняли доріжку.
– По-перше, міняти лише доріжку – цього замало. Його потрібно реконструювати. Так само як і стадіон, адже лише разом вони будуть давати ефект для підготовки. Я мав розмову з заступником губернатора, зараз там усі задіяні на місцевих виборах. Після 25 жовтня зрозуміємо, хто стане мером, керуватиме місцевою адміністрацією, і відразу повернемося до цього питання. Потрібно розуміти, з ким домовлятися. Але ще раз підкреслюю: лише моїх зусиль не достатньо. У вас є обласна федерація, міський актив, і разом маємо це робити.
– Манеж у нас обласний, місто до нього ніякого стосунку не має.
– Чиновники вас обманюють. Манеж знаходиться на території міста, туди ходять переважно міські діти. І тому місто цілком законно може виділити кошти на реконструкцію. Було б бажання. Формально манеж підпорядкований області, але це не заважає місту витратити на нього кошти.