Лекція про антидопінг

74
Під час учбово-тренувального збору української легкоатлетичної команди, який цього місяця проходив у Іллічівську, відбулася лекція заступника директора Національного Антидопінгового Центру Ярослава Кручека.
 
Пан Кручек більш ніж годину розповідав спортсменам, тренерам, лікарям, іншим членам команди більш ніж годину розповідав про побудову антидопінгової діяльності, антидопінгові, детально розглянув заборонений список. Окремо зупинився на нововведеннях, які наберуть чинності у 2016 році. Також було приділено багато уваги процедурам тестування та дозволу на терапевтичне застосування. Окрім цього, відповів на запитання присутніх, роздав довідкову літературу.
 
Пропонуємо до вашої уваги повну стенограму лекції Ярослава Кручека та його відповідей на запитання.
 
– Багато хто з нас чує слово WADA, але певно не всі повною мірою розуміють, що це таке, – розпочав пан Кручек. – Всесвітня антидопінгова Агенція – недержавна організація, яка була створена за участю Міжнародного Олімпійського Комітету. Основне завдання WADA – координація боротьби з допінгом в усьому світі. Агенція не проводить допінг-контроль від себе, а лише розповідає і прописує, як має відбуватися цей процес. Основним документом, відповідно з яким у світі проводиться антидопінгова діяльність, є Всесвітній антидопінговий кодекс. Він перевидається кожні 6 років, остання редакція вступила в дію 1 січня 2015 року. Кодекс розповідає про основні напрямки боротьби з допінгом в усьому світі – для міжнародних федерацій з одного боку і для національних антидопінгових організацій з іншого.
 
Антидопінговий кодекс є документом першого рівня, і покладається на другий рівень документів, які називаються «Міжнародні стандарти». Існує п`ять Міжнародних стандартів. Найбільш цікавими для вас є «Заборонений список», тобто перелік заборонених препаратів та методів, і «Міжнародний стандарт з тестування», який описує технічні нюанси процесу тестування, тобто здачі проби. Є також окремий Стандарт з захисту персональної інформації, також Стандарт з терапевтичного використання (описує, яким чином і на яких умовах може надаватися дозвіл на використання забороненої субстанції, яка міститься в списку, з метою лікування) і Стандарт для лабораторій, який стосується виключно лабораторій.
 
 
Третій рівень документів – це моделі кращих практик, вони доводять до нашого відома, до відома міжнародних федерацій та національних антидопінгових організацій, яким чином краще проводити, планувати тестування, в яких видах спорту більше зосереджуватися на тестуванні по паспорту крові, а в яких більше на тестах по сечі. А також встановлює найкращу практику обробки результатів, технічні регламенти процедур, наприклад лабораторної, або зі здачі проб, інші технічні документи.
ДЕСЯТЬ ВИДІВ ДОПІНГУ
 
Що таке допінг? Відповідно до Кодексу він визначається як випадок порушення одного або декількох антидопінгових правил. З поточного року цих антидопінгових правил 10. Тобто допінг – це не лише таблетка, а будь-яка з десяти нижченаведених дій:
 
1.       Наявність забороненої речовини в організмі спортсмена.
2.       Застосування чи спроба застосування забороненої речовини.
3.       Допінгом є і відмова від здачі проби. Якщо ви кажете: «Я нічого не вживав, але я не буду здавати пробу», – відповідно до понять Кодексу це теж є допінг.
4.       Допінгом називають неподання інформації про місцезнаходження. Для осіб, які включені в пул своєї міжнародної федерації, з 2016 року буде введено наступна норма: три пропущених тестування впродовж 12 місяців (раніш було 18 місяців).
5.       Фальсифікація чи спроба фальсифікації під час проходження тестування: якщо хтось хоче змінити номерок, не так щось написати, щось підсипати, інші подібні несанкціоновані дії.
6.       Володіння забороненими речовинами і методами. Щоправда, тут є одне виключення: за винятком, якщо володіння пов’язане з наявністю дозволу на терапевтичне використання. Тут є пояснення, що дозволяється володіння лікарем команди забороненою речовиною для лікування гострих та невідкладних станів.
7.       Розповсюдження заборонених речовин.
8.       Призначення або спроба призначення. Мова йде ще й про те, що під відповідальність за порушення антидопінгових правил підпадає не лише спортсмен, але й його супроводжуючий персонал. Тому, особа, яка щось надала спортсменові заборонений препарат, це називається призначення або спроба призначення, і це є порушенням антидопінгового правила.
9.       Також з 2015 року в Кодексі є такі визначення, як співучасть і неправомірна співпраця. Співучасть – допомога, сприяння, заохочення, провокування, підбурення, покривання чи будь-який інший вид співучасті, який включає порушення чи спробу порушення антидопінгового правила. Тобто, це будь-який з восьми попередніх пунктів, якщо при цьому хтось приховує, або допомагає, або сприяє – це окремо виділили дев’ятим порушенням, яке називається співучасть.
10.   Неправомірна співпраця. З 2015 року окремо виділено, що спортсмен не може співпрацювати з персоналом, який знаходиться під дискваліфікацією. Тобто, якщо спортсмен буде користуватися послугами тренера, який в іншій країні, або в іншому виді спорту дискваліфікований за будь-яке з інших порушень, то до такого спортсмена також можуть бути застосовані санкції за порушення Правила 2.10. Це така новинка з Кодексу 2015 року.
 
ЧИМ НЕБЕЗПЕЧНИЙ ДОПІНГ
 
Чому приймають допінг? Питання риторичне. Причин існує багато, фахівці виділяють фізіологічні, соціальні та психологічні. Зазвичай це відбувається з метою покращення силової діяльності, підвищення больового порогу або через невпевненість в собі або боязнь не перемогти. Але потрібно розуміти, що вживання допінгу дуже негативно відображається на здоров’ї, в залежності від препаратів можуть бути навіть летальні випадки через неконтрольований або нерозумний прийом, як, проте, від будь яких ліків.
 
Звичайно, вживання допінгу протирічить і духу спорту, і нормативним документам, які встановлюються щодо спортсменів. Одним з таких документів є Антидопінгові Правила відповідної міжнародної федерації або антидопінгового центру. Тому, будь-які випадки порушення антидопінгових правил розглядаються в розрізі – або порушення правил міжнародної федерації, або Національного Антидопінгового Центру, якщо йдеться про порушення на національному рівні.
 
Чому допінг небезпечний? Якщо говорити про фармакологічні засоби, то зазвичай вони створювалися для надання допомоги хворим людям. А спортсмени, як правило, у нас здорові люди. Ці препарати можуть ними використовуватися не у відповідності з анотаціями лікарського засобу, з перевищенням дозування, прийматися з іншими несумісними речами. Окрім цього дуже часто є нефармакологічні препарати, які виробляються не за стандартами фармокопеї, і ми не знаємо, що вони містять, і субстанція, яка там може знаходитися, може бути дуже шкідливою. Заборонені препарати є більш м’які, а є ті, які дуже негативно відображаються на здоров’ї і приводять до дуже поганих наслідків. Заборонені в спорті субстанції – вони для того і заборонені, бо одне з завдань «вето» – це захист спортсмена.
 
ПЕРЕЛІК ОСНОВНИХ ЗАБОРОНЕНИХ РЕЧОВИН
 
Як речовини потрапляють до забороненого списку. WADA визначила в Кодексі, що якщо речовина відповідає будь-яким двом з трьох наступних критеріїв, то є підстави включити її до забороненого списку.
 
1.       Має потенційну здатність підвищити спортивний результат.
2.       Представляє реальну або можливу шкоду для здоров’я атлета.
3.       Протирічить духу спорту.
 
Заборонений список щорічно оновлюється, і у вересні поточного року публікується заборонений список на наступний рік.
 
З якими речовинами ми зустрічаємося?
– Фармакологічні засоби, які виробляються фармзаводами і доступні в офіційних аптеках – можуть бути заборонені, можуть бути не заборонені. Тому що є препарати для лікування певних вад, і вони заборонені в спорті, і є препарати, які не заборонені, і їх можна використовувати.
– Харчові добавки потенційно можуть містити заборонені речовини. Ніхто не може гарантувати абсолютну відсутність в харчових добавках заборонених речовин, бо виробник не зобов’язаний на етикетці зазначати повний склад, а лише основні компоненти.
– Соціально неприйнятні – до них відносять маріхуану, кокаїн, екстезі тощо – вони є забороненими, тому що протирічать духу спорту.
– І виділено соціально прийнятні: алкоголь, нікотин, які здебільшого не заборонені (алкоголь заборонений в деяких видах спорту – автомобільний, мотоспорт і кульова стрільба).
 
Щодо фармакологічних медикаментів. Ні атлет, ні його медперсонал не мають робити припущень щодо дозволеності чи забороненості того чи іншого препарату. Відповідно до Кодексу, виключно атлет несе відповідальність за повідомлення медичного персоналу про свій статус як атлета і про те, що є перелік лікарських засобів, які він не може приймати, і ознайомити лікаря з забороненим списком. Найкращий спосіб – контролювати препарат, який вам призначається, за анотацією разом з лікарем на предмет відсутності в його складі заборонених речовин. Тому що торгова назва препарату може бути одна, а основний компонент, діюча речовина – інші. Як правило, в забороненому списку не наведені торгові назви препаратів, наведена виключно назва хімічна, вона універсальна. Тому що під одною хімічною назвою випускаються десятки торгових найменувань у світі.
 
Заборонений список щорічно публікуються на наступний рік. Складається він з наступних груп.
Речовини, які заборонені в змагальний та позазмагальний період, тобто які завжди заборонені в спорті. Поділяються на групи з наступними абревіатурами.
 
S0 – введена в заборонений список з 2012 року, і сюди включаються будь-які засоби, які не пройшли клінічних досліджень і не мають затвердженої анотації. Одним словом, «про всяк випадок», тому що ніхто не знає точну дію цієї речовини. Тобто, якщо нам трапляється диво-лікарський засіб без анотації, і нам хтось каже, що він дуже класний, ми такий засіб не маємо приймати, тому що він не є офіційним.
 
S1 – Анаболічні ендогенні стероїди. Розрізняють екзогенні, тобто синтетичні, та ендогенні, які виробляються власним організмом, але також виробляються і фармзаводами, і їх прийом теж можливий, тому вони також виведені в окрему підгрупу. Для доведення їх застосування необхідно також довести, що походження знайденої ендогенної речовини є зовнішнє, а не натуральне. Сюди відноситься тестостерон і його похідні.
 
S2 – Пептидні гормони, фактори росту. Суди відносяться еритропоетин, гормон зросту, лютеїнізуючий гормон, тощо.
 
S3 – Бета-агоністи. Заборонені, окрім інгаляцій сальбутамолу та формотеролу в певних кількостях. Тобто, якщо є на те необхідність, то, підрахувавши дозу – не більше 1600 мкг на добу сальбутамолу або 54 мкг на добу формотеролу.
 
S4 – Гормональні та метаболічні модулятори. Також заборонені завжди. Анастрозол, летрозол, тамоксифен, інсулін, з 2014 року – триметазидин, з 2016 року – всім відомий мілдронат. Триметазидин півроку знаходився в списку стимуляторів, був заборонений тільки на змаганнях, а в 2015 році його перенесли в групу S4, тобто заборонений завжди. А ось мілдронат потрапив відразу в препарати, які заборонені завжди. До поточного року інформація про використання мілдронату збиралася, доповідалася в WADA, і вона визначила, що має місце зловживання або необґрунтовано висока частота вживання мілдронату. Тому його, відповідно, і внесли як демодулятор метаболізму в групу S4.
 
S5 – Діуретики та інші маскуючі агенти. Найбільш популярні – фуросемід, гідрохлортіазид, тощо, там близько 30 найменувань.
 
Також до препаратів, які заборонені завжди, відносяться заборонені методи. Це маніпуляції з кров’ю, фізичні, хімічні маніпуляції, генний допінг. Тобто, будь-які подібні дії – виключно з дозволу терапевтичного використання.
 
Також в заборонений список включені препарати, які заборонені виключно на змаганнях. Це стимулятори, тому що вони діють фактично, поки вони є в організмі, про запас його не вип’єш, наркотики, канабіноїди (маріхуана, канабіс та синтетичні аналоги) і кортикостероїди. До кортикостероїдів є певні пом’якшення щодо методів їх застосування. Так, наприклад, офтальмологічно вони не заборонені. А будь-яке інше використання на змаганнях потребує дозволу на терапевтичне використання. В певних видах спорту заборонені алкоголь та бета-блокатори, але легка атлетика сюди не відноситься.
 
Анаболічні агенти. Побудовані на основі тестостерону – чоловічого статевого гормону, який має велику анаболічну дію і сприяє росту м’язів. До анаболічних стероїдів протягом останніх 50 років синтезували близько 60 аналогів похідних тестостерону, які дещо відрізняються – матриця однакова і різні замісники, які відповідають в тому числі за побічні ефекти. Наприклад, метилтриенолон і тренболон дуже негативно впливають на печінку. Інші замісники впливають на засвоєння організмом. Багато анаболічних стероїдів випускалося для лікувальних цілей, багато випускається підпільно, і ніхто не знає, що і в якій кількості вони містять. Відповідно, побічні ефекти від вживання анаболічних стероїдів: поява чоловічих ознак у жінок, зміни настрою, безпліддя, облисіння, запалення сальних залоз тощо. Дуже неприємні наслідки. Відповідно, шкідливий вплив на стероїдний профіль взагалі і придушення вироблення свого тестостерону у чоловіків і, відповідно, безпліддя в майбутньому.
 
Гормон росту – виробляється по рекомбінантній технології, це гормон для хворих людей, в яких є проблеми з ростом. Має потенціал використання в спорті, але має дуже негативні наслідки і може призвести до певних специфічних захворювань, які проявляються в надмірному рості кісток, м’яких тканин та внутрішніх органів. Тобто, візуально хороший, але всередині відбуваються непоправні зміни, в тому числі збільшення серця, що може призвести до підвищення кров’яного тиску, тощо.
 
Стимулятори. Впливають на центральну нервову систему, активізують м’язи і, відповідно, заборонені в змагальний період.
Кофеїн не заборонений, а от ефідрини і амфітаміни, і вся група амфітамінів, їх там близько 50 найменувань, є забороненими.
 
Заборонений псевдоефідрин. Треба мати на увазі, що псевдоефідрин входить до складу деяких лікарських протигрипозних засобів, і слід пам’ятати, що на змаганнях такі речі вживати не можна. Усі можуть захворіти, але потрібно отримувати дозвіл на терапевтичне використання, що пов’язано з довгим процесом, дозвіл за два дня не отримаєш. Кращий засіб – це зупинити прийом ліків з вмістом псевдоефідрину заздалегідь, замінити на інші, без псевдоефідрину, такі існують.
 
Є таке поняття – особливі речовини. Говорю про них, тому що це ті речовини, до яких може бути застосована пом’якшена санкція в порівнянні зі стандартними санкціями за вживання, наприклад, стероїдів. До особливих речовин відносяться весь заборонений список окрім анаболічних агентів (група S1), пептидів, гормонів фактору росту, модуляторів метаболізму – це якраз мілдронат та триметазидин, а також певні стимулятори з групи S6А – це якраз амфітамінний ряд, вони не відносяться до особливих.
 
Чому знайшли таке визначення – особливі речовини? Тому що через їх широке поширення вони можуть потенційно потрапити в організм спортсмена з необачності або неумисно. Тому це змушує антидопінгові організації бути більш гнучким в винесенні санкцій. Мабуть, ви чули або знаєте, наприклад, за той самий метилгексанамін санкція рідко буває 2 роки. Як правило, вона складає 6-8 місяців. Тому що він відноситься якраз до таких специфічних речовин. Це ж стосується псевдоефідрину, який може потрапити в організм разом з протигрипозними засобами. В той же час кокаїн, амфетамін, анаболіки до цього не відносяться і ніяких пом’якшень з цього приводу бути не може.
 
Рослинні продукти. Треба завжди слідкувати і контролювати, що спортсмен вживає. Уважно читати етикетки. Наприклад, рослина «Махуанг», чайний пакетик начебто, зовсім приємна травка, а вона містить ефідрин, і вживання такої речовини в змагальний період призводить до позитивних проб. Ось і привезли друзі чаю попити… В минулому році була актуальна тема – олія герані. Доведено, що олія герані не містить метилгексанаміну, як вважалося раніш, і не може призвести до позитивних проб на метилгексанамін. В той же час є інші харчові добавки, які начебто кажуть, що містять Олію герані, а в анотації чітко зазначено, що містять метилгексанамін або диметиламіламін. Герань тут взагалі не причому. А чому метилгексанамін заборонено – тому що він випускається в таблетках по 10 мг як чистий стимулятор.
Звичайно, заборонені внутрішньовенні інфузії – це введення через вену більше 50 мл за 6 годин. Тобто, більші об’єми – це вже є внутрішньовенні інфузії, і вони потребують дозволу на терапевтичне використання. Звичайно, якщо це надання невідкладної допомоги – то це є виключення. Тоді необхідно оформити запит на терапевтичне використання по факту надання допомоги.
 
Добавки харчові. Чому проблема з добавками? Тому що вони виробляються не по таким жорстким нормам, як фармакологічні засоби, і до них не має обов’язку точно зазначати повний склад добавки на етикетці. Тому, навіть вміючи читати і маючи заборонений список, ви не маєте гарантії, що забороненої речовини там не має. Там може бути вказано, що вони роблять патентований комплекс «Ультрапауер» – така універсальна річ, і спробуйте здогадайтесь, що вона містить. Звичайно, є добавки різних брендових фірм, які слідкують за якістю своїх препаратів, але все-таки виключна відповідальність тут на атлеті і на персоналі атлета. Якщо є компанія, з якою ви традиційно працюєте, то краще працювати з нею, а ніж пробувати щось нове, особливо майте ще на увазі, що можуть бути підробки під відомих виробників. Тому теж звертайте увагу на якість упаковки.
 
Взагалі, харчова добавка – це вже той крок, до якого потрібно вдаватися після того, як розроблено виключно вірний план тренувань, є якісне харчування, ведеться здоровий спосіб життя, а тільки потім можливо застосувати якусь харчову добавку і, відповідно, тільки з лікарем команди.
 
Завжди перевіряйте медикаменти. Є сайти Антидопінгового центру, WADA, на яких можна отримати якусь консультацію, можна звертатися звичайно до нашого НАДЦ електронною поштою або навіть телефоном. Завжди краще перепитати, ніж потім: «Ой, я щось зробив незрозуміле».
 
ПРОЦЕДУРА ЗДАЧІ ДОПІНГ-ТЕСТУ
 
Пройдемося трошки по процедурі тестування, здачі допінг-проби. Перш за все: до того моменту, поки спортсмен власноруч не запечатає контейнер з пробою, яку він надав в одноразову ємність, пересвідчившись в тому, що ця ємність була запечатана в поліетиленовий пакет, який закритий, ніхто не має права торкатися ємності. Необхідно виключити будь-які маніпуляції. Тому що виключна відповідальність за вміст контейнерів А і Б лежить на спортсмені, і відповідальність за те, щоб туди нічого стороннього не потрапило, теж лежить на спортсмені. Він здає пробу в одноразовий контейнер, тримає її в руках, власноруч розливає на пробу А і Б, власноруч запечатує. Ніхто не має в цей момент торкатися цієї проби. Якщо є якісь зауваження, вони заносяться в протокол допінг-контролю. Якщо зауважень не має, то заноситься факт «Зауважень не має». Відповідно, тільки після того, як контейнер запечатується, його може торкатися допінг-офіцер, наприклад, щоб перемістити, записати номер тощо.
 
 
Звичайно, після запечатування підписується проформа допінг-контролю, ідентифікація спортсмена, дата, час, номер проби, питома вага, ліки, які він приймав останнім часом. І після цього проба передається в WADA-акредитовану лабораторію для аналізу. Далі варіантів може бути два. Результат негативний – все добре. Якщо результат позитивний, організацією, яка замовила тестування (будь-то антидопінговий центр чи міжнародна федерація), перевіряється, чи не має у цього спортсмена діючого дозволу на терапевтичне використання знайденої речовини. Якщо такий дозвіл є – справа закривається. Якщо дозволу не має, далі йде розгляд про несприятливий результат проби А і відсторонення від змагань у випадку, якщо знайдена речовина не є особливою. У випадку, якщо знайдена речовина відноситься до особливих, відсторонення не є обов’язковим, але може бути добровільним. Наприклад, якщо спортсмен в енергетичному напої не услідкував, або не знав, або ще якимось чином «заніс» в організм в змагальний період метилгенксанамін і отримав повідомлення про позитивний результат по пробі А, його не будуть відстороняти примусово. Але є сенс відмовитися від участі в подальших змаганнях, написати добровільне відсторонення від участі у змаганнях. Для того, щоб потім відрахувати початок терміну дискваліфікації з моменту здачі проби, а не з моменту винесення рішення дисциплінарного комітету міжнародної федерації, яке може настати через два місяці. Це особливо актуально для цих препаратів, тому що для них, як правило, термін дискваліфікації складає в середньому півроку. Якщо справа буде розглядатися два-три місяці, то можна випасти на 9 місяців з участі в змаганнях. А якщо написати заяву про добровільне відсторонення від участі в подальших змаганнях, тоді термін дискваліфікації буде розраховуватися з моменту здачі проби. Це такі нюанси для специфічних субстанцій. Для неспецифічних, наприклад, анаболічних стероїдів, там йде автоматичне відсторонення спортсмена від участі в подальших змаганнях до закінчення розгляду справи.
 
Право спортсмена запитати аналіз проби Б. Виключне право спортсмена бути присутнім при цьому аналізі. Результат проби Б може підтвердити результат проби А, може не підтвердити. Якщо не підтверджує – йде виправдання, якщо підтверджує, то заслуховується на дисциплінарному комітеті федерації і приймається рішення про об’єм числових санкцій в залежності від того, яке пояснення надасть спортсмен. Наприклад, визнає, розповість, буде співпрацювати. В такому випадку, в принципі, навіть за анаболічні стероїди можна отримати й рік. Якщо ж «не визнаю, не був, маячня, підсипали» – чотири роки. Тобто, гнучкість Кодексі 2015 року велика. Більш того, якщо вдасться довести, наприклад, міжнародній федерації, що дана речовина потрапила в організм спортсмена не навмисно, а з добавкою якогось енергетика, і цей енергетик у нього залишився, і міжнародна федерація підтвердить лабораторним аналізом, що там дійсно є ця речовина, то навіть можна уникнути дискваліфікації. Це виключний випадок, але він в Кодексі 2015 року присутній. Про що це говорить: що разом з підвищенням санкцій за стандартне порушення до чотирьох років (це анаболічні стероїди, або розповсюдження, або спонукання до вживання), можна обійтися навіть просто попередженням. В минулому кодексі подібної можливості не було.
 
ДОЗВІЛ НА ТЕРАПЕВТИЧНЕ ВИКОРИСТАННЯ
 
Звичайно атлет – це жива людина, він може захворіти, тому може потребувати використання певних лікарських засобів, які є у забороненому списку. Якщо такий препарат потрібно призначити атлету з медичних показань, то необхідно обов’язково отримати дозвіл на терапевтичне використання. Якщо атлет національного рівня – дозвіл видається в комітеті з терапевтичного використання антидопінгового центру. Якщо спортсмен міжнародного рівня, то дозвіл видається від імені комітету з терапевтичного використання міжнародної федерації.
 
Відповідно, по-перше, є стандарт, який описує технологію отримання дозволу на терапевтичне використання. Дуже детально у нас на сайті описана процедура, як крок за кроком за необхідності отримати цей дозвіл, які документи необхідно подати. Подається все за стандартною формою, за підписом спортсмена, лікаря, додається вся об’єктивна база, яка є, на те, що необхідно використовувати цей препарат – аналізи, знімки тощо. Ці дозволи розглядають лікарі. І критерії для видачі дозволу на терапевтичне використання наступні, вони визначені чітко в стандарті:
 
1.       Здоров’я атлета суттєво погіршиться, якщо не застосувати заборонену субстанцію
2.       Терапевтичне застосування препарату не дасть суттєвої спортивної переваги.
3.       У разі якщо не існує іншої обґрунтованої альтернативи, ніж використання забороненої речовини із списку.
 
Тобто, ви можете писати заявку на те, що вважаєте за потрібне. Але в Комітеті з терапевтичного використання теж працюють лікарі, і вони знають, що ви щось не те намагаєтеся зробити, тому що є інший препарат, з такою ж самою дією, але він не є в списку заборонених. Тому стандарт направлений виключно для захисту права спортсмена лікуватися відповідно до призначення, а не для маніпулювання цією можливістю.
 
Бувають випадки, коли дозвіл на терапевтичне використання надається після факту надання невідкладної медичної допомоги. Таке теж можливо, можливі якісь неприємні травми, гіпертонічні стани або інші ситуації з людиною. Головне тут – життя атлета. Бувають ситуації, коли призначають бета-блокатори в комплекті з діуретиками, а на наступний ранок приходить WADA і проводить позазмагальний контроль. Факт такий був в іншій федерації, була позитивна проба, але була оперативно подана заявка на терапевтичне застосування уже після того, як забрали пробу. Тобто, увечорі швидка допомога надає допомогу, вранці – допінг-проба, і наступного дня подається запит на терапевтичне використання – був бета-блокатор з діуретиком. Потім прийшла проба, було пояснення від міжнародної федерації, що є дозвіл на терапевтичне використання, і цей випадок закрився як негативний.
 
Найголовніше, що планував, я розповів. Тепер – ваші запитання.
 
ВІДПОВІДІ НА ЗАПИТАННЯ
 
Чому все-таки заборонили мілдронат? Виходить, горілку пити можна, а його вживати не можна?
 
– Він відноситься до модуляторів метаболізму, покращення. Мілдронат був в списку моніторингу, вивчалася його частота використання, і спеціальний медичний комітет WADA вирішив включити його в заборонений список на наступний рік – через, у купі, його здатність сприяти метаболізму і частоту використання. Це, певно, найболючіше питання за останні півроку. Даремна дискусія з приводу того, правильно чи неправильно його заборонили. Його заборонили, і наше завдання донести до всіх, що вживання цього препарату несе певні ризики. Він заборонений з 1 січня 2016 року. Максимум за два тижні він виходить з організму. Але треба бути дуже обережними з приводу термінів. Тому що тест-системи змінюються. І, відповідно, ті терміни, які сьогодні називаються, завтра можуть змінитися. Тому треба бути уважними.
 
– Яку речовину в Мідронаті знайшли?
 
– Її називають Мелдоніум, також є декілька інших торгових найменувань, які також містять мелдоніум. Додам щодо змін тест-систем. Конкретний випадок. Минулого року Тренболон визначався по метаболіту «епі-тренболон». Метаболіт – це те, в що перетворюється заборонений список після того, як проходить через організм спортсмену. З цього року моніторяться нові метаболіти тренболону, які називаються «тренболон глюкоронід» і «тренболон цистеїн». Вони завжди були у нас в організмі, але ми про це не знали, ніхто не знав. Але тепер показано, що ця річ може ідентифікуватися два тижні, а інша – три місяці. Так що не лише з’являється нова техніка, але ще й наука рухається. Усі ці терміни визначення пов’язані як з технічним  прогресом пристрою, який аналізує ці речі – за 10 років стали в 10 разів чутливішими, але й з науковими підходами, коли знаходяться нові метаболіти.
 
Наприклад, дегідрохлортестостерон виходить з організму у вигляді 16 сполук. Одна з них виходить з організму впродовж трьох років. А її в 2011 році ще не знали. Тому проби, які були забрані на Олімпіаді-2008, якщо проаналізувати за сьогоднішньою методикою і пошукати там її метаболіт, то може бути трошки інший результат, ніж отриманий у 2008-му. Ніколи не знаєш, що буде через 8 років. І це ще відображено в цьому забороненому списку в групі S0 – неперевірені речовини. Формально Тетрагідрогестринон в 2001 році не існував. Його не було в забороненому списку, це була неперевірена речовина, яку в 2003-му активно вживали американські легкоатлети. В 2003-2004 роках були гучні розслідування, завдяки каплі в шприці, який знайшли після того, як атлети виїхали з якогось готелю. Ідентифікували структуру Тетрагідрогестринону, і лише за допомогою розслідування американських прокурорів було доведено, що то був допінг. Але формально Тетрагідрогестринон не був заборонений, як зараз. Тому ввели ще в заборонений список групу С0 – неперевірені речовини. Те що ми не знаємо, ми не вживаємо.
 
 
Усі спортсмени та тренери про це мають пам’ятати. Кардинальним чином останні 2-3 роки змінилася ситуація з антидопінговими службами. Якщо раніш ловили з прив’язкою до якоїсь події, то зараз по-перше, повертаються до старих проб, які зберігаються 10 років, і, по-друге, введені паспорти – кров’яний, гормональний, в роботі також знаходиться стероїдний. Відповідно, спортсмена ведуть, беруть у нього 5-6 проб. І якщо є якісь відхилення, навіть не виявивши жодного забороненого препарату, можуть спортсмена звинуватити у вживанні допінгу за непрямими факторами, по тому, як організм реагує на ці препарати. І, відповідно, спортсмена дискваліфікують. Як змінювалася допінгова ситуація у світі. Допінг застосовувався як спосіб перемогти на чемпіонаті, потім антидопінгові служби його витіснили зі змагань – допінг перейшов у фазу підготовчого періоду. Зараз практично можна говорити про те, що ті люди, які розраховують на тривалу серйозну спортивну кар’єру, мають кардинальним чином переглянути своє ставлення до різних заборонених препаратів та методів.
 
Щодо біологічного паспорту. Він ведеться в легкій атлетиці дуже давно, дуже чітко відстежуються параметри крові, маніпуляції з кров’ю, переливання. Як правило, ніколи по одному аналізу забору крові не буває позитивного результату. Будується діаграма, характерна для даного спортсмена, і може бути наступне: бралися проби в 2010, 2011, 2012, 2013, 2014, 2015 роках. І приходить повідомлення: в 2010 році ваша проба була позитивною. Добрали достатньо аналізів для визначення середніх показників по цій людині, і визначили, що є ненормальним для неї.
 
Приблизно те ж саме зараз зробили зі стероїдним паспортом, так званий стероїдний профіль. Це ендогенні стероїди, які є в нашому організмі, для кожної людини карта ведеться індивідуально. Наприклад, показники рівня тестостерону йдуть: 1-1-1-3,2-1. Ага, тестостерон 3,2 – це зовнішній тестостерон, давайте зробимо його ізотопний аналіз – позитивна проба. Тобто зараз не треба мати 4,5, щоб отримати позитивну пробу. Достатньо мати півтора за умови, що твій природній складає 0,1. Вони намагалися дуже довго розробити універсальну математичну модель, але не вийшло, бо це достатньо індивідуальна річ. Тому що є у нас люди в боксі, інших видах спорту, з тестостероном 6,2. В Україні є 6,8 – у людини такий рівень, він природній, три роки кожен день. Для неї це нормально.
 
– Але ж у жінок рівень тестостерону регулярно змінюється.
 
– Для жінок є вікно коливань – 30-60%, але не в три рази. Коливання враховуються. Лабораторія вписує кожен аналіз, а потім в якийсь момент приходить електронний лист від робота на групу експертів – бачу відхилення більше 60 відсотків. І живі люди починають дивитися ці аналізи.
 
Також хочу зосередити вашу увагу, що останні роки багато позитивних випадків трапляється через елементарну безграмотність. Були просто якісь безглузді, інакше не назвеш, дії, метою яких було не отримати якусь перевагу, а просто людина не знала, хтось їй порадив. Разом з лікарем, тренером 10 разів порадьтеся, подумайте, перестрахуйтеся, перед тим як застосовувати якісь експерименти. Пам’ятайте, що ситуація кардинально змінилася. Тим більше, що зараз дають не 2 роки, а 4. Є можливість послаблення, але, щоб ви розуміли, що таке співробітництво в трактовці WADA. Це не «я визнаю, що можливо я не правий». Співробітництво, це розповісти, хто конкретно вам це дав, хто конкретно порадив, де він це взяв, хто ще знав про те, що ви приймали, отримали тощо. Лише таке співробітництво за узгодженням з WADA може анулювати санкцію для першої особи. Так що не тіште себе ілюзіями.
 
І ще один момент, дуже багато зараз розвелося шарлатанів. Декого зі спортсменів відверто обманюють різні радники та юристи. Вони підбивають судитися, витрачати на це гроші, але все скінчається одним сумним результатом – максимальним терміном дискваліфікації. Ми маємо розуміти: неможливо розглянути питання про допінг в районному суді якогось нашого райцентру. Усі суперечки такого роду розглядаються виключно в міжнародному арбітражі в Лозанні. Ціна питання входу туди, разом з вартістю послуг адвокатів, сплатою мита тощо – близько 150 тисяч євро. Без якоїсь гарантії. Тобто, якщо навіть людина впевнена, що вона права, в неї має бути така сума. Тому 10 разів подумайте, чи хочете ви грати в таку гру.
 
– Як дізнатися, що препарат, який я збираюся вживати, чистий?
 
– Необхідно використовувати лише такі препарати, в яких ви впевнені, опиратися на ім’я компанії. Дивитися на етикетку, на її оригінальність – голограму, якість друку, щоб вона не була розмазаною, зробленою на кольоровому принтері.
 
– Але ж ви казали, що виробники можуть не все писати на етикетці.
 
– Мова тут йшла про наступне. Є якась біодобавка якоїсь поважної фірми, яка вже десять разів провірена і перепровірена, і ми знаємо, що нічого забороненого вона не додає. Але при цьому ми маємо пересвідчитися, що це добавка саме цієї фірми, що це не підробка. Тому питання – де ми це купуємо, як ми перевіряємо саму упаковку. Звіряємо зі старою фабричною упаковкою. Якщо щось не так – для нас це сигнал, що краще не ризикувати. WADA принципово не рекламує брендові компанії, вона відсторонилася від цього. Але рекомендація наступна – покладатися на надійних виробників, іменитих, тих, з якими ви працювали. І дуже обережно ставитися до дешевших аналогів, тім більше, якщо вони незрозумілого походження. Тому що дійсно законодавство не накладає обмеження на детальний вміст аж до тисячних відсотка, це не обов’язково вказувати. І не обов’язково розписувати, що містить якийсь комплекс. Існує певна довіра до іменитих фірм, які у спорті користуються популярністю. Вони не будуть ризикувати, питання лише в оригінальності продукту.