Українські легкоатлети – про чемпіонат Європи з кросу

5
13 грудня у Єрі відбувся чемпіонат Європи з кросу. Уболівальники вже мали нагоду на офіційному сайті ФЛАУ прочитати коментарі головного тренера з видів витривалості Юрія Андрущенка.

 
Журналісти програми «Жорстка атлетика» на радіо «Спорт» пропонують вашій увазі враження спортсменів-учасників чемпіонату.
 
Юлія Мороз (9-те місце, жінки (U20)): «Це був мій перший чемпіонат Європи з кросу і мені там сподобалось абсолютно все. Ще до початку змагань мене переповнювали емоції. І, думаю, саме це зіграло ключову роль. Крім того надавала сил підтримка як колег по команді, так і людей, які підтримували нас дистанційно, з України. Я навіть не очікувала, що стільки людей слідкуватимуть за нашим виступом.
 
Чесно зізнатись, з самого ранку здогадувалася, що виступлю непогано. Зазвичай, коли у мене перед стартом щось йде не за планом, тоді виступ виходить досить вдалим. Цього разу я ледь не проспала, автоматично відключивши будильник. А потім ще й неправильно почепила свій стартовий номер і лише перед виходом на старт це помітила.
 
До цього старту ми з тренером насправді цілеспрямовано не готувалися, грандіозних завдань у нас не було. Та на майбутнє я планую боротися вже за вищі місця».
 
***
 
Василь Коваль (13-те місце, чоловіки): «Направду, я навіть не розраховував на такий високий результат. Це мій другий чемпіонат Європи з кросу. До цього я виступав серед юніорів у 2008 році у Брюсселі, але тоді пробіг невдало. Їдучи на крос цього разу, думав, що потрапити у число 25-ти найкращих буде хорошим результатом.
 
По дистанції відчував себе досить добре, і був момент, коли навіть здавалось, що міг додати у швидкості, якби була компанія.
 
Серйозна компанія з найсильніших кросменів Європи зовсім не лякала мене, вони такі самі люди, як і я, можливо, трохи сильніші. Але що зробиш, треба боротися до останнього, що я і робив.
 
Зараз мені запропонували бігти за збірну Європи на Great Edinburgh Cross Country, 9 січня у Великій Британії. Це дуже серйозні змагання, тож буду тепер готуватися до них».
 
***
 
Наталія Стребкова (22-е місце, жінки (U23)): «Я дуже люблю виступати на чемпіонатах Європи з кросу, адже тут в одному місці збираються усі найсильніші спортсмени з бігу на середні та довгі дистанції. Цього разу було дещо складно боротися з суперницями, адже це мій перший рік у категорії молоді. Тут різниця у результатах порівняно з юніорським віком просто колосальна. Біглося мені не дуже легко, результатом я не дуже задоволена, однак все, що могла, я зробила.
 
На цьому чемпіонаті найбільше сподобалося містечко Єр, у якому ми змагались і жили. Словами не передати, які там дивовижні краєвиди.
 
Траса сподобалася, бігли іподромом, було багато штучних перешкод: пісок, колоди, гірочки. Ще хочу зазначити, що у нас була надзвичайно дружна молодіжна жіноча команда, усі активно підтримували одна одну, тож дякую всім за таку атмосферу».
 
***
 
Дар’я Михайлова (48-е місце, жінки): «У цілому, своїм виступом задоволена. Я випередила своїх суперниць з інших країн, з якими вже не раз перетиналася на комерційних стартах за кордоном. Та все одно це виявилося лише 48-е місце. Задоволена тим, що зникла безмежна прірва між мною і лідерами: 1:55 – час між Сіфан Хассан і мною – це, звичайно, багато, але це реальний час для самовдосконалення. Щодо емоцій, то було страшно, але у той же час був шалений азарт, хотілося бігти і обганяти суперниць. Хотілось показати все, що можу. Якщо на інших стартах я біжу сама за себе і не відчуваю особливої відповідальності, то на чемпіонаті Європи, одягнувши українську форму, я розуміла, що біжу не тільки за себе, але і за свою країну, а це величезна відповідальність і честь для мене».