11 грудня Чіа прийматиме чемпіонат Європи з кросу. Україну в Італії представлять 25 атлетів. Про підготовку команди і завдання, які перед ню ставлять, розповів головний тренер з видів витривалості Євген Мазур.
Про формування складу командиі підготовку до чемпіонату Європи. Склад команди на чемпіонат Європи з кросу формувався за підсумками чемпіонату України з кросу. Єдиним, кого звільнили від відбору, був Дмитро Лашин. Він лідер і тренується за індивідуальним планом. Дмитро вирішив готуватися вдома, у Білій Церкві, – розповідає Євген Іванович. – Більша частина команди провела збір у Ворохті, на висоті 850 метрів. Інша частина – група Ігоря Петровича Сташка – вирішила не їхати у гори, тому їм організували збір у Черкасах. Ще один збір плануємо провести у Конча-Заспі вже перед відльотом в Італію, з 1 по 9 грудня.
Завдання на чемпіонат Європи. Чоловіча команда і обидві молодіжні мають шанси на потрапляння у трійку. Цього року у нас жіноча команда досить бойова. Сподіватимемось, що вони зможуть поборотися за шістку.
Якщо говорити про молодь, то у нас у цій віковій категорії хороші традиції. Зокрема, у 2013 році, коли за неї виступали Іван Стребков і Дмитро Сірук, у нас були срібні медалі. І зараз підібралися досвідчені і сильні спортсмени.
Перед юніорськими командами ми не ставимо надзавдань. Для них важливо набратися досвіду, випробувати себе на міжнародних стартах, у сильній компанії. Якщо їм вдасться увійти до шістки, це вже буде дуже хорошим результатом.
Про чоловічу команду. Основна надія у нас на Дмитра Лашина. Але щоб команда була у призовій трійці, звичайно, потрібно, щоб і інші хлопці показали більш-менш рівні результати. Тобто якщо бодай одна людина потрапляє до трійки або дуже близько до неї, а решта спортсменів входить до першої тридцятки, то це майже гарантована командна медаль.
Василь Коваль дуже своєрідний спортсмен. Він бігає і кроси, і стіпльчез, і довгі дистанції. Тобто він може бігти, починаючи з 800 метрів і закінчуючи марафоном. Він має великий потенціал , але поки що не може реалізувати себе на всі сто відсотків.
Мене дуже порадував Дмитро Сірук. Він півтора роки був травмований, а у жовтні виграв чемпіонат України з кросу і має шанси поборотися за високе місце на чемпіонаті Європи.
Ще у нас дуже перспективний хлопець Роман Романенко. Чекаємо, щоб він реалізував себе у марафоні. Минулого року він біг у Білій Церкві за 2:13.08, але поки що не все складається, не зовсім вдається закріпитися на цьому рівні і піднятися вище.
Іван Стребков зі своєю дружиною, Наталею, змінили тренера, перейшли до Ігоря Сташка. Сподіваюсь, їм вдасться знайти спільну мову і показати високі результати. Іван від природи марафонець і повинен добре бігти 42,195 кілометрів. Я вже говорив з тренером про те, що не на цей рік, але триматимемо курс на марафон.
У нас хлопці готові змагатися за високі місця, і не лише на чемпіонаті Європи з кросу. Влітку Дмитро Лашин це показав. Він був четвертим на Кубку і чемпіонаті Європи з бігу на 10000 метрів . В Амстердамі він дуже грамотно з тактичної точки зору провів свій біг, але там ще трішки не вистачило фізично. І ті хлопці, про яких я сказав, також дуже сильні. Головне завдання для них у 2017 році – відбір на Кубок Європи з бігу на 10000 метрів і, звісно, сам Кубок Європи. Ну а якщо підуть результати, то, звичайно, спробують виконати і нормативи на серпневий чемпіонат світу у Лондоні.
Про жіночу команду. Юлія Шматенко не стала для мене несподіванкою. Я ще й не був головним тренером, коли її побачив, і вже тоді сказав, що це наша майбутня зірочка. Але вона трішки заховалася, притихла, ніяк не могла показати свій результат. Цього року вона і влітку пробігла по нормативу на чемпіонат Європи, але на той момент відбір уже закінчився і команда вже була сформована. Я весь час за нею слідкував, чекав результату і намагався її підштовхнути до нього. Юлія змінила тренера, зараз працює з Євгеном Божком у Харкові. І їхня співпраця поки що дає досить непогані плоди.
Валентина Жудіна була травмована, мала проблеми з ахіллами. Вона вже відійшла, готується до чемпіонату Європи з кросу. Але бігати 3000 метрів з перешкодами, на жаль, не зможе, тому тепер зосередить свою увагу на дистанціях 5000 і 10000 метрів.
Вікторія Погорєльська у чудовій спортивній формі, провела збір у Ворохті і рветься у бій. Валентина Кілярська також веде цілеспрямовану підготовку до чемпіонату Європи.
Дар’я Михайлова не потрапила до складу команди, але після чемпіонату України з кросу вже встигла і міжнародні турніри виграти, й особистий рекорд встановити. Слідкуєте за її виступами?
Звичайно, і дуже радий за неї! Вона працює з Дмитром Лашиним і Віталієм Приходьком. Віталій Миколайович завжди мені телефонує, тримає у курсі справ. Намагатимемося ввести Дашу у склад збірної команди України. Ми на неї дуже розраховуємо. Наступного року на Кубок Європи з бігу на 10000 метрів у Мінську плануємо відправити велику і, головне, сильну команду. Хочемо, щоб не лише чоловіки, а й жінки боролися за призові місця.
В останні кілька років непогані результати на чемпіонатах Європи з кросу показували Марія Ходаківська і Юлія Мороз. Де зараз ці спортсменки?
Маша вийшла заміж, народила дитинку і зараз займається нею. Але її підтримує сестра, Юлія. Вона у юніорській команді. А от Юлія Мороз, на жаль, вирішила завершити кар’єру.