Чемпіонка України Ольга Саладуха після виступу у Кропивницькому поспілкувалася з Оленою Садовник. В інтерв’ю сайту XSPORT вона, зокрема, розповіла про перебіг змагань, сектор на стадіоні «Зірка» і техніку.
– Не дуже задоволена тим, як все склалося. Адже і я, і Руслана Цихоцька виходили в сектор у першу чергу для того, щоб виконати норматив на чемпіонат світу (14,10 м). Але вітер змішав усі карти. У мене були всього лише дві вдалі спроби.
14,10 м – це далеко не межа мрій. Але от не вийшло ж. Найдальшу спробу не зарахували. Що ще раз доводить: спорт – це рулетка. У той же час це не кінець життя. Попереду будуть ще комерційні старти, на яких, сподіваюся, вдасться відібратися в Лондон.
Незважаючи на травми і тривале відновлення, мої амбіції залишилися тими ж: на чемпіонаті світу боротися за найвищі місця. Коли уже стояв на вершині світового п’єдесталу, коли були п’єдестали найпрестижніших змагань, вже не можеш не налаштовуватися на перемогу.
– Покриття на стадіоні «Зірка» припало до душі не всім атлетам. Вам комфортно було змагатися?
– Сектор насправді шикарний, Mondo завжди вважалося змагальних покриттям. Якби не вітер, результати сьогодні були б набагато вищими, і не тільки з потрійного стрибка. Мені, насправді, сподобалося все. Єдине, хотілося б бачити на трибунах уболівальників. Все-таки це головний старт у країні. І я, і багато моїх колег просили у трибун підтримки. Але підтримувати не було кому.
Якби я організовувала подібні змагання, я б по всьому місту зробила велику та яскраву рекламу. Дівчата розповідали, що в минулому році в Луцьку на трибунах було набагато більше вболівальників. Культуру вболівання потрібно прищеплювати. Без цілеспрямованої роботи навряд чи щось зміниться.
– Вам вдалося знайти оптимальну на сьогодні техніку стрибка?
– Зараз ми підвищили швидкість розбігу. Але цю швидкість мені не вдавалося зв’язати зі стрибком. Тому було так багато заступів. Техніка змінюється постійно, ми завжди прагнемо її поліпшити. Після травми важко виходити на такий рівень. Десь у підсвідомості все одно перестраховуюся. Мені вже хочеться, щоб всі ці моменти залишилися в минулому, і знову вийти на рівень колишніх результатів.
Ще не так давно 14,10 м – кваліфікаційний норматив на чемпіонат світу – я взагалі не розглядала як результат, за який потрібно боротися… В Кропивницького у мене навіть з заступами були хороші стрибки. А значить, надія ще є. Як казав Сергій Бубка, якщо є ще одна спроба, значить, ти ще не програв. Я буду використовувати кожну свою можливість.
Увесь текст інтерв’ю читайте на сайті XSPORT.ua